Сільське поселення Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сільське́ посе́лення — муніципальне утворення в Росії, що є складовою частиною муніципального району. Поселення утворено з одного або декількох об'єднаних спільною територією сільських населених пунктів (селища, села, станиці, хутори, кишлаки, аули, виселки, починки та інші), в якому місцеве самоврядування здійснюється безпосередньо через виборні та інші органи місцевого самоврядування.

Відповідно до муніципальної реформи 2006 року сільські поселення замінюють радянського типу сільські ради, хоча назва може зберігатись. До складу поселення входить один або декілька сільських населених пунктів загальною чисельністю населення більш як 1 000 осіб, а в районах з високою густотою населення — більш як 3 000 осіб.

Центром сільського поселення є адміністративний центр, який визначається з урахуванням місцевих традицій та інфраструктури. Кордони поселення, як правило, встановлюються з урахуванням пішохідної доступності до адміністративного центру в межах однієї доби, — як виняток, території з низькою густотою населення, а також важкодоступні місця.

Джерела[ред.ред. код]