Село
Село́ — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий заміський маєток.
Поряд з визначенням «село» для найменших населених пунктів застосовується також поняття «хутір». Згідно з традицією, головною відмінністю між ними є існування у селі окремої парафії з храмом.
В Україні, країнах колишнього Радянського Союзу та в ряді інших країн при віднесенні якогось населеного пункту до розряду сіл чи міст враховується частка людей, зайнятих в сільському господарстві. В більшості країн, однак, враховується лише загальна чисельність населення. Нормативи у різних країнах різні, однак існує тенденція, що в розвинутих та малонаселених країнах межа, що відділяє села від міст, нижча, а в нерозвинутих та густозаселених — вища. Наприклад у Фінляндії будь-яке поселення, де живе більше 200 осіб — це місто, тоді як в деяких країнах Африки та Росії поселення з 20 чи навіть 65-тисячним населенням (наприклад Інгушетія, ст. Орджонікідзевська) вважаються селами.
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
|
...Село! І серце одпочине! Село на нашій Україні — Неначе писанка — село Зеленим гаєм поросло; Цвітуть сади, біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво; а кругом Широколистії тополі, А там і ліс, і ліс, і поле, І сині гори за Дніпром... Сам Бог витає над селом. |
Зміст |
[ред.] Село (як поняття)
- 1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
- 2. Тип поселення(зазвичай велике), для ведення сільського господарства.
- 3. (збірн.) Жителі заміської території.
[ред.] Село в латинській мові
Слово rus (лат. rus — «село», «сільська місцевість», «провінція» (в переносному значенні)), означало окультурену територію з іншої сторони міста (від лат. rursus — «з іншої сторони», «повернути назад»; в англійській мові подібно звучить і зараз «rural area»).
Поняття «культура»(лат. culture — «обробіток») протиставлялось поняттю «природа» (лат. nature). Звідси і «окультурення грунтів», «культура рослин» і т. д. — розрізнялись окультурена і неокультурена території. «Міста» і «села» — це єдина окультурена територія, лише з розрізненням за видом діяльності чи рівнем урбанізації.
З лат. rus — означало території, які не є урбанізовані, території де займаються обробкою землі(землеробством) та/або вирощуванням свійських тварин.
З лат. rusticus (прикметник) — сільський, селянський, провінційний, грубий.
В англійській і французькій мовах слово village — «село», подібне з латинським villa — «давньоримський заміський будинок».
[ред.] Статистичні дані
На 1 січня 1991 в Україні було 28 844 села, на 5 грудня 2001 року — 28 619[1].
Найбільші за площею села:
- село Космач (Богородчанський район) — 17 км²
- село Космач (Косівський район) — 84,309 км²
Ці села є більшими по площі за більшість міст.
Часто зустрічаються випадки, коли селища міського типу (Крижопіль — 5,72 км²) є більшими по площі за міста (Сколе 4,59 км²). А також, випадки, коли селища міського типу (смт.Івано-Франкове — 1,98 км²) є меншими по площі за села (село Тухля — 3,78 км²).
[ред.] Примітки
[ред.] Див. також
- Сільська місцевість
- Провінція (територія)
- Хутір
- Селище міського типу
- Селянин
- Місто
- Адміністративно-територіальна одиниця в Україні
[ред.] Література
- Географічна енциклопедія України. — Т. 3. — К., 1993. — С. 173.
[ред.] Посилання
|
Населені пункти |
|
|---|---|
| Хутір • Селище • Село • Селище міського типу • Містечко • Місто • Агломерація • Конурбація • Мегалополіс |
