Татарчук Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Татарчук Микола Федорович
Народився 10 січня 1928(1928-01-10)
Сталін, Українська СРР, СРСР
Помер 3 серпня 1991(1991-08-03) (63 роки)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Луганський національний аграрний університет
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора

Микола Федорович Татарчук (10 січня 1928(19280110), місто Сталіно, тепер місто Донецьк — 3 серпня 1991, місто Москва) — радянський державний діяч, голова Красноярького крайвиконкому, 1-й секретар Калінінського обкому КПРС. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1946—1950 роках — студент Ворошиловградського сільськогосподарського інституту.

У 1949 — серпні 1950 року — агроном машинно-тракторної станції (МТС) Сталінської області.

У серпні 1950 — вересні 1953 року — головний агроном, в.о. директора Ємельяновської машинно-тракторної станції Красноярського краю.

У вересні 1953 — липні 1958 року — директор Ірбейської машинно-тракторної станції Красноярського краю.

Член КПРС з 1955 року.

У липні 1958 — квітні 1960 року — заступник начальника Красноярського крайового управління сільського господарства.

У квітні 1960 — березні 1962 року — 1-й секретар Ачинського районного комітету КПРС Красноярського краю.

У березні — грудні 1962 року — начальник Ачинського територіального виробничого колгоспно-радгоспного управління Красноярського краю; заступник голови виконавчого комітету Красноярської крайової ради депутатів трудящих.

У січні 1963 — 26 грудня 1964 року — 2-й секретар Красноярського сільського крайового комітету КПРС.

28 грудня 1964 — 6 червня 1983 року — голова виконавчого комітету Красноярської крайової ради народних депутатів.

У травні 1983 — серпні 1985 року — голова Всесоюзного виробничо-наукового об'єднання з агрохімічного обслуговування сільського господарства («Союзсільгоспхімія») — заступник міністра сільського господарства СРСР.

24 серпня 1985 — 29 травня 1990 року — 1-й секретар Калінінського (Тверського) обласного комітету КПРС.

З травня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у Москві 3 серпня 1991 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]