Татусь Руслан Вадимович
| Татусь Руслан Вадимович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби | з 1994 | ||||
| Приналежність |
Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||||
| Командування | |||||
| |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Русла́н Вади́мович Тату́сь — український кадровий військовослужбовець, полковник Збройних сил України. Командир 72-ї окремої механізованої бригади (2017—2019).
Життєпис[ред. | ред. код]
У старших класах школи обрав свою майбутню професію — військовослужбовця. Закінчив військовий навчальний заклад. У серпні 1994 року розпочав службу в Збройних Силах України.
Розпочав офіцерську службу у 51 окремій механізованій бригаді.[джерело?] Проходив службу в 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді, військова частина А1556, м. Мукачево, на посаді начальника штабу — першого заступника командира військової частини.
З початком російської збройної агресії проти України брав участь в антитерористичній операції.
У січні 2015 року майор Віталій Постолакі (начальник розвідки штабу 128-ї бригади, загинув 12 лютого 2015), під час боїв за Дебальцеве відзначав високий професіоналізм та надзвичайно чуйне ставлення до особового складу полковника Татуся.[1]
У листопаді 2017 року призначений на посаду командира 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.[2][3]
У травні 2018 року волонтери Ольга Решетилова та Юрій Мисягін звинувачували полковника у тому, що його «совкові порядки» стали причиною масового звільнення військовослужбовців 72-ї бригади.[4][5]
13 квітня 2019 року знятий з посади командира бригади[6].
Сім'я[ред. | ред. код]
Разом із дружиною виховує сина.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (11.10.2018) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків[7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Ми сподіваємося лише самі на себе» [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «День», 23 січня 2015
- ↑ Новим командиром 72-ї ОМБр ім. Чорних запорожців призначили Руслана Татуся [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «04563.com.ua — Сайт міста Біла Церква», 20 листопада 2017
- ↑ Новим командиром Чорних запорожців 72 омбр став Руслан Татусь зі 128-ї // Новинарня, 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Понад тисяча військовослужбовців пішли з 72-ї ОМБр через «совкові порядки» комбрига Татуся, — волонтер Решетилова анонсувала серію публікацій про кадрові проблеми в армії [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Цензор.нет», 8 травня 2018
- ↑ Нардеп Корчинська втручається у справи армії - волонтери | Моя Київщина. web.archive.org. 29 вересня 2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Цензор.НЕТ. За что сняли комбрига 72-й бригады полковника Татуся?. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2018 року № 315/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент у Білій Церкві вручив державні нагороди воїнам 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 26 січня 2019
Джерела[ред. | ред. код]
- Ганна Молчанова. Донбас буде наш, навіть не сумнівайтеся — комбриг [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Обозрєватєль», 15 травня 2018.
- Татусь йде: чи настане кінець кадровим проблемам в білоцерківській 72 ОМБР [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Моя Київщина», 1 листопада 2018.