Мукачеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мукачево)
Перейти до: навігація, пошук
Мукачеве
Coat of Arms of Mukacheve.jpg Mukach.gif
Герб Мукачевого Прапор Мукачевого
Мукачівська ратуша
Мукачівська ратуша
Мукачеве
Мукачеве на мапі області.
Мукачеве на мапі області.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівська міська рада
Код КОАТУУ 2110400000
Засноване 896
Магдебурзьке право 1445
Населення 82 300 (01.01.2011)[1]
Площа 27,9 км²
Поштові індекси 89600
Телефонний код +380-3131
Координати 048.445 0022.71748°26′43″ пн. ш. 22°43′02″ сх. д. / 48.445278° пн. ш. 22.717222° сх. д. (G)Координати: 48°26′43″ пн. ш. 22°43′02″ сх. д. / 48.445278° пн. ш. 22.717222° сх. д. (G)
Водойма Річка Латориця
День міста Остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Мукачеве
До обл./респ. центру
 - залізницею 60 км
 - автошляхами 42 км
Міська влада
Адреса 89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пушкіна, 2
Веб-сторінка Мукачівська міська рада
Міський голова Золтан Ленд'єл

Мука́чеве, Мукачево, Мукачово або Мукачів — місто обласного значення в Закарпатській області. Засноване 896 року.

Зміст

[ред.] Назва міста

В українській мові має вживання декілька варіантів назви міста. На сторінці Верховної Ради а також у словниках назва міста подається як Мукачеве. Ця назва вважається нормативною[1] [2].

На сторінці Мукачівської міськради місто назване Мукачево[3], цю назву вживають і місцеві мешканці. Деяке розповсюдження в українській мові також має Мукачів[4].

Назва міста мовами інших національностей, які живуть або жили в місті: місцевою говіркою Мукачово[2], російською Мукачево, угорською Munkács [мункаач], словацькою і чеською Mukačevo [мукачево], польською Mukaczewo [мукачево], німецькою Munkatsch [мункач], на їдиш מונקאטש [мінкач, мункач], румунською Munceag, Muncaci, Muncaciu.

[ред.] Історія

Карта міста та його околиць, 1831 рік
Мукачівська вуличка

Понад 1100 років минуло з часу першої писемної згадки про місто. В літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 р. угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. 1263 р. — у грамоті королевича Іштвана V, сина короля Бейли IV, говориться, що село Чинадієво знаходиться вище міста Мукачева. 1352 — в районі Підгорян (один з сучасних районів міста) комендант замку Де́же зупинив татарську навалу хана Атламоша, загін розбив, а самого хана взяв у полон і в замку стратив.

Мукачеве було засновано на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у 1376 р. королева Угорщини й Польщі Єлизавета дала місту грамоту, за якою воно дістало статус привілейованого й одержало дозвіл мати свою печатку з зображенням св. Мартина, покровителя міста. Печатка призначалася для засвідчення актів купівлі-продажу виноградників. У 1445 р. володар домінії і Мукачівського замку Янош Гуняді надав Мукачеву Магдебурзьке право.

Над Мукачевом протягом віків проносилися різні політичні бурі. Воно входило до складу Угорщини, Галицько-Волинського князівства, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу. Тепер воно у складі незалежної, суверенної Української держави.

Мукачівський замок «Паланок», збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, який відіграв важливу роль у становленні Мукачева. Саме з ним пов'язують і походження назви міста. Одна легенда свідчить, що місто будувано в тяжких муках, інша — що нібито під замком на річці Латориці були млини, де мололи зерно на муку і назва походить від слова мука.

Місто та його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, у якому зібрано величезну за кількістю книг бібліотеку; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. Велику історичну та архітектурну цінність має замок сім'ї Шенборн, з його оригінальністю архітектурного стилю, а також Мукачівська ратуша.

У новітній історії місто «прославилось» під час виборів міського голови у 2004 році, які було сфальсифіковано.

[ред.] Єврейська громада

Євреї стали селитися в Мукачеві, що входило до складу угорських земель імперії Габсбургів в середині 17 століття аристократичне сімейство Шенборн, що володіло Мукачевим з 1711 року, охоче приваблювало в місто євреїв наклавши на них тільки податок за проживання . У 1891 році в Мукачеві проживало 5049 євреїв (47,9% населення), в 1910 р. — 7675 (44%), в 1921 р. — 10 012 (48%), в 1930 р. — 11 241 єврей (43%). Після окупації Угорщини німецькими військами в квітні 1944 року в Мукачеві були створені два гетто. В кінці квітня — початку травня 1944 року вони були ліквідовані і в'язнів депортували в Аушвіц.

[ред.] Географія

Місто Мукачеве розташоване в центральній частині Закарпатської області України і за своїм економічним потенціалом та кількістю населення займає друге місце в області після її адміністративного центру — м. Ужгорода.

Мукачеве є містом обласного значення, районним центром Закарпатської області, що знаходиться на відстані 42 км від обласного центру. Місто розташоване на стику відрогів вулканічних Карпат і Закарпатської низовини, займає досить велику, щільно забудовану територію вздовж річки Латориця.

Завдяки винятково вигідному топографічному і геополітичному місцезнаходженню (на відстані 40-50 км від кордонів з Угорською і Словацькою Республіками, і відповідно 90-100 км від кордонів з Румунією і Польщею), Мукачеве є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізничні магістралі: Москва-Київ-Будапешт-Белград-Рим і Москва-Київ-Братіслава-Прага-Відень та автомобільні траси: Київ-Будапешт-Відень і Київ-Прага.

Значна частина житлових будівель знаходиться на лівобережній частині ріки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці — промислова зона. Мукачево є «секстаполісом», що означає — шість міст. Це колишні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачева.

Навколишні гори — Галіш, Ловачка, Червона, Чернеча, Сороча, Попова, Павлова і Велика. Цікаво, що гора Червона Гірка на околиці Мукачева — найпівнічніша у світі місцевість, де ще кілька років тому вирощували чай[3].

[ред.] Персоналії

[ред.] Культура

[ред.] Традиції

Щороку в січні напередодні дня святого Василя в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками.

[ред.] Див. також

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Посилання

[ред.] Примітки

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами