Теліцин Вадим Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теліцин Вадим Леонідович
Народився 1966
Богданович, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Уральський державний університет імені О. М. Горького
Заклад Інститут загальної історії РАН
Інститут російської історії РАНd
Economic Institute of the Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь доктор історичних наук

Вадим Леонідович Теліцин (нар. 1966, м. Богданович Свердловської області) — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН, старший науковий співробітник Бібліотеки-фонду «Русское зарубежье»[ru], заступник головного редактора журналу «Любимая Россия».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1966 році у м. Богданович Свердловської області у сім'ї вчителів.

У 1990 році закінчив історичний факультет Уральського державного університету (Єкатеринбург).

У 1993 захистив кандидатську дисертацію.

У 2002 відбувся захист докторської дисертації на тему «Феномен крестьянского бунтарства, конец 1917 — начало 1921 гг.», Московський військовий інститут Федеральної прикордонної служби Російської Федерації[ru][1]

Доктор історичних наук, професор. Працював в Інституті російської історії РАН[ru], Інституті економіки РАН[ru]. На цей час — провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН.

Сфера наукових інтересів — соціально-економічна і політична історія Росії першої половини ХХ століття, з цієї проблематики опублікував кілька сотень статей.

Опублікував чотири наукових монографії з аграрної історії часів Громадянської війни та історії кооперації.

Крім наукових праць, є автором близько 30 науково-популярних книг, присвячених історії Росії та України, серед яких «Нестор Махно. Історична хроніка-роман» (М., 1998); «Григорій Распутін» (чотири видання), про маршала Говорова, дві книги про історію СМЕРШу, книга про штрафні батальйони, про історію Другої світової війни, таємниці взаємин СРСР і Німеччини в 1930-х і 1940-х рр., про радянських «добровольців», які брали участь в Громадянській війні в Іспанії і Китаї, та ін.

Кілька науково-популярних видань нагороджені преміями Інституту загальної історії Російської академії наук.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Нестор Махно. 1998
  • «Бессмысленный и беспощадный»? Феномен крестьянского бунтарства 1917—1921 годов. 2002
  • Российские спецслужбы. От Рюрика до Екатерины Второй (2005)
  • Николай Тесла и тайна филадельфийского эксперимента (2009)
  • В. Л. Телицын, Е. Н. Козлова. Российская кооперация. Что это было. Очерки. — Москва: Собрание, 2009. — 169 с. — ISBN 978-5-9606-0084-2 [1]
  • Алексей Косыгин. «Второй» среди «первых», «первый» среди «вторых». — М.: РОССПЭН, 2022. — 552 с., илл.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]