Говоров Леонід Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Говоров Леонід Олександрович
Народився	22 лютого 1897 с. Бутирки, Вятська губернія нині Кіровська область Російська імперія
Помер	19 березня 1955 Москва СРСР
Роки життя	1897 - 1955 (58 років)
Країна	СРСР
Приналежність	Російська імперія 1916—1918 Біла армія 1918—1919 Радянська армія1920—1955
Служба/рід військ	кавалерія, піхота
Роки служби	1916—1955
Звання	Маршал Радянського Союзу
Командування	СРСР Заступнік Міністра оборони СРСР - Головнокомандувач військами ППО СРСР, Командувач Ленінградським військовим округом, Командувач 2-м Прибалтійським та Ленінградським фронтами, Командувач 5 Армії, начальник артилерії Резервного та Западного фронтів
Війни/битви	Громадянська війна в Росії, Радянсько-фінська війна, Друга Світова війна
Нагороди	СРСР Герой Радянського Союзу (1945) Орден Перемога (1945) орден Леніна (5) (1941, 1942, 1945, 1945, 1947) орден Червоного Прапора (3) (1921, 1944, 1950) орден Суворова I-й ступеня (2)(1943, 1944) орден Кутузова I-й ступеня (1944) орден Червоної Зірки Франція орден Почесного легіону Воєнний Хрест США орден Легіон честі ступеня Головнокомандувача 6 медалей

Леоні́д Олекса́ндрович Го́воров (*10 (22 лютого) 1897, Бутирки — †19 березня 1955, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (з 1944), Герой Радянського Союзу (27 січня 1945), кавалер ордену Перемоги.

Зміст 1 Біографія 1.1 Дитинство і юність 1.2 Громадянська війна 1.3 Міжвоєнний період 1.4 Друга світова війна 1.4.1 Початковий період 2 Література 3 Джерела в інтернеті

[ред.] Біографія

[ред.] Дитинство і юність

Леонід Говоров народився в селянській сім'ї в селі Бутирки Яранського повіту Вятськой губернії (нині територія Кировської області). Батько — Олександр Григорович Говоров (1869—1918) працював бурлакою, матросом в пароплавній компанії купців Стахєєвих, пісьмоводітелем реального училища в Єлабузі. Мати — Марія Олександрівна Говорова (Панфілова) (1867—1919) — домогосподарка. Леонід був старшим з чотирьох синів.

Після закінчення сільської школи поступив в Єлабузьке реальне училище. У 1916, блискуче закінчивши своє навчання, поступає на кораблебудівельне відділення політехнічного інституту Петрограду. Проте в грудні 1916 Говоров був мобілізований в армію, і направлений на навчання в Константіновськоє артилерійське училище. У червні 1917, після закінчення навчання, надано військове звання підпоручника і призначений молодшим офіцером мортирної батареї у складі однієї з частин гарнізону Томська.

У березні 1918 демобілізується і повертається до батьків у Єлабугу, де влаштовується працювати в кооперацію.

[ред.] Громадянська війна

В жовтні 1918 частини військ Колчака увійшли в Елабугу. Говоров в чині підпоручника мобілізований в батарею 8-ої дивізії 2-го Уфімського корпусу, що входить з березня 1919 до складу Західної армії, бере участь в Челябінській і Уфімській операціях.

Через рік, в жовтні 1919, на хвилі масового дезертирства в Білій армії разом з декількома солдатами із складу своєї батареї покинув свою частину і, ховаючись, біг до Томська, де у складі бойової дружини взяв участь в повстанні проти білогвардійців. Томськ перейшов під контроль Червоної армії 22 грудня 1919, а в січні 1920 року Л. А. Говоров вступає добровольцем в 51-у стрілецьку дивізію Василя Блюхера, де обіймає посаду командира артилерійського дивізіону.

У складі Перекопськой ударної групи 6-ої армії А.І. Корка цей дивізіон бере участь в битвах проти військ Врангеля.

У 1920 році Говоров був двічі поранений — в серпні під селом Серагози під час оборонних боїв в районі Каховки отримав осколкове поранення в ногу і у вересні в бою під Антонівкою кульове поранення в руку. За участь в Перекопсько-Чонгарськой операції 1921 був нагороджений орденом Червоного Прапора.

[ред.] Міжвоєнний період

[ред.] Друга світова війна

[ред.] Початковий період

[ред.] Література

• Телицын В. Л. «Маршал Говоров. От колчаковского офицера до Маршала Советского Союза». — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 320 с ISBN 978-5-699-27205-1
• В.А. Егоршин, «Фельдмаршалы и маршалы». М., 2000

[ред.] Джерела в інтернеті

• Говоров Леонид Александрович
• Полковник А. Киселев. «Маршал Советского Союза Леонид Говоров». Сборник «Полководцы и военачальники Великой Отечественной». Вып.1
• О. Бегинин. «Говоров Леонид Александрович». Weltkrieg.Ru.
• И. Лисичкин. «Молчун с золотым сердцем. К 110-летию со дня рождения маршала Л. А. Говорова». «Санкт-Петербургские ведомости», № 033, 22 февраля 2007 г.
• «Леонид Александрович Говоров». «Мемориал у Кремлевской стены».
• В. Мороз. « Командующий твердой воли. К 110-летию со дня рождения Л. А. Говорова». «Красная звезда», 21 февраля 2007 г.
• Леонид Александрович Говоров
• ГОВОРОВ
• Говоров Леонид Александрович
• Говоров Леонид Александрович
• Говоров Леонид Александрович

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.