Говоров Леонід Олександрович
| Говоров Леонід Олександрович | ||||||||||||||||||||||||
| Народився | 10 (22) лютого 1897 В'ятська губернія нині Кіровська область, Російська імперія |
|||||||||||||||||||||||
| Помер | 19 березня 1955 (58 років) |
|||||||||||||||||||||||
| Країна | ||||||||||||||||||||||||
| Приналежність | Російська імперія 1916—1918 Біла армія 1918—1919 |
|||||||||||||||||||||||
| Рід військ | кавалерія, піхота | |||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1916—1955 | |||||||||||||||||||||||
| Звання | ||||||||||||||||||||||||
| Командування | Командувач військами Ленінградського військового округу, Командувач військами 2-го Прибалтійського та Ленінградського фронтів, Командувач 5 армії, начальник артилерії Резервного та Західного фронтів |
|||||||||||||||||||||||
| Війни/битви | Громадянська війна в Росії, Радянсько-фінська війна, Друга Світова війна |
|||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Нагороди інших країн |
|||||||||||||||||||||||
Леоні́д Олекса́ндрович Го́воров (*10 (22) лютого 1897, Бутирки, В'ятська губернія — †19 березня 1955, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1944), Герой Радянського Союзу (27 січня 1945), кавалер ордену Перемоги.
Зміст |
Біографія [ред.]
Дитинство і юність [ред.]
Леонід Говоров народився в селянській сім'ї в селі Бутирки Яранського повіту В'ятськой губернії (нині територія Кировської області). Батько — Олександр Григорович Говоров (1869—1918) працював бурлакою, матросом в пароплавній компанії купців Стахєєвих, пісьмоводітелем реального училища в Єлабузі. Мати — Марія Олександрівна Говорова (Панфілова) (1867—1919) — домогосподарка. Леонід був старшим з чотирьох синів.
Після закінчення сільської школи поступив в Єлабузьке реальне училище. У 1916, блискуче закінчивши своє навчання, поступає на кораблебудівельне відділення політехнічного інституту Петрограду. Проте в грудні 1916 Говоров був мобілізований в армію, і направлений на навчання в Костянтинівське артилерійське училище. У червні 1917, після закінчення навчання, надано військове звання підпоручника і призначений молодшим офіцером мортирної батареї у складі однієї з частин гарнізону Томська.
У березні 1918 демобілізується і повертається до батьків у Єлабугу, де влаштовується працювати в кооперацію.
Громадянська війна [ред.]
У жовтні 1918 частини військ Колчака увійшли в Елабугу. Говоров в чині підпоручника мобілізований в батарею 8-ої дивізії 2-го Уфімського корпусу, що входить з березня 1919 до складу Західної армії, бере участь в Челябінській і Уфімській операціях.
Через рік, в жовтні 1919, на хвилі масового дезертирства в Білій армії разом з декількома солдатами із складу своєї батареї покинув свою частину і, ховаючись, біг до Томська, де у складі бойової дружини взяв участь в повстанні проти білогвардійців. Томськ перейшов під контроль Червоної армії 22 грудня 1919, а в січні 1920 року Л. А. Говоров вступає добровольцем в 51-у стрілецьку дивізію Василя Блюхера, де обіймає посаду командира артилерійського дивізіону.
У складі Перекопської ударної групи 6-ої армії А. І. Корка цей дивізіон бере участь у битвах проти військ Врангеля.
У 1920 році Говоров був двічі поранений — в серпні під селом Серагози під час оборонних боїв у районі Каховки отримав осколкове поранення в ногу і у вересні в бою під Антонівкою кульове поранення в руку. За участь в Перекопсько-Чонгарської операції 1921 був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Міжвоєнний період [ред.]
Друга світова війна [ред.]
Початковий період [ред.]
Література [ред.]
- Телицын В. Л. «Маршал Говоров. От колчаковского офицера до Маршала Советского Союза». — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 320 с ISBN 978-5-699-27205-1
- В. А. Егоршин, «Фельдмаршалы и маршалы». М., 2000
Джерела в інтернеті [ред.]
- Говоров Леонид Александрович
- Полковник А. Киселев. «Маршал Советского Союза Леонид Говоров». Сборник «Полководцы и военачальники Великой Отечественной». Вып.1
- О. Бегинин. «Говоров Леонид Александрович». Weltkrieg.Ru.
- И. Лисичкин. «Молчун с золотым сердцем. К 110-летию со дня рождения маршала Л. А. Говорова». «Санкт-Петербургские ведомости», № 033, 22 февраля 2007 г.
- «Леонид Александрович Говоров». «Мемориал у Кремлевской стены».
- В. Мороз. « Командующий твердой воли. К 110-летию со дня рождения Л. А. Говорова». «Красная звезда», 21 февраля 2007 г.
- Леонид Александрович Говоров
- ГОВОРОВ
- Говоров Леонид Александрович
- Говоров Леонид Александрович
- Говоров Леонид Александрович
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Говоров Леонід Олександрович |
|
|
|||||||
|
|||||||||
|
|||||||||
- Народились 22 лютого
- Народились 1897
- Померли 19 березня
- Померли 1955
- Маршали Радянського Союзу
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена «Перемога»
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова
- Кавалери ордена Кутузова
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною»
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери Воєнного хреста 1939—1945
- Кавалери Легіона Заслуг ступеня «Головнокомандувач» (США)
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники радянсько-фінської війни
- Учасники Другої світової війни
- Поховані в некрополі біля Кремлівської стіни
