Тімофєєв В'ячеслав Вікторович
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (квітень 2015) |
| Тімофєєв В'ячеслав Вікторович | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
28 грудня 1968 (55 років) Суми, Українська РСР, СРСР |
| Спорт | |
| Вид спорту | бокс |
| Участь і здобутки | |
В'ячеслав Вікторович Тімофєєв — український боксер та кікбоксер, Заслужений Майстер Спорту.
Біографія[ред. | ред. код]
В'ячеслав Вікторович Тімофєєв (нар. 28 грудня 1968 року, м. Суми) — чемпіон СРСР з кікбоксингу, чемпіон світу та Європи з кікбоксингу серед любителів та професіоналів, віце-президент Федерації кікбоксингу України, віце-президент Асоціації професійних видів єдиноборств України.
Молоді роки[ред. | ред. код]
Народився В'ячеслав Тімофєєв 28 грудня 1968 року у місті Суми.
Освіта[ред. | ред. код]
- 1985 рік — закінчив Сумське професійно-технічне училище № 6
- 1988 рік — закінчив з відзнакою військове училище.
- 1992 — закінчив Сумській політехнічний інститут.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Активно займатись спортом почав з 6 класу. Спочатку займався боротьбою. У 13 років став чемпіоном Сумської області з дзюдо. Однак дзюдо довелося залишити через призов тренера до лав Збройних сил.
Перейшов на бокс, де першим тренером став Віктор Якович Чічікалов. Під час навчання в профтехучилищі, куди вступив за рекомендацією тренера, почалися перші серйозні успіхи в боксі. З 1984 року став членом збірної України спочатку у ваговій категорії до 63 кг, а потім — у категорії до 67 кг. У збірній України з боксу тренувався під керівництвом Михайла Зав'ялова разом з відомими боксерами Гіричем, Гуревичем, Мішиним, Заулічним.
В 90-х роках в Україні починає набирати популярності новий не тільки для нашої країни, але й країн колишнього Радянського Союзу вид спорту — кікбоксинг, який притягує в свої ряди молодь, особливо боксерів. Після знайомства з Володимиром Руденком В'ячеслав Тімофєєв починає займатися кікбоксингом. А уже в 1991 році його запрошують взяти участь у відборі до чемпіонату СРСР, який проходив у Харкові. Тімофєєв перемагає у відбірковому турнірі, а самому чемпіонаті СРСР, який проходив у Чебоксарах, усі поєдинки у рамках першості виграв достроково (нокаутом) і став чемпіоном СРСР. Тренувався разом з Віталієм Кличком, Олексієм Нечаєвим, Віктором Дорошенком та Віктором Аксютіним.
В'ячеслав Тімофєєв бере активну участь у міжнародних зустрічах та турнірах міжнародного рівня. Став чемпіоном України, а згодом і СНД з кікбоксингу. У 1993 році у Данії став віце чемпіоном світу. У 1994 році у Фінляндії став чемпіоном Європи. У 1996 році у Празі виборов титул чемпіона світу (усі бої закінчив достроково).
На чемпіонаті світу у Чехії, а також на кількох найпрестижніших світових турнірах був визнаний найтехнічнішим спортсменом першості.
Спортивну кар'єру довелося завершити після важкої травми руки. Під час операції через помилку анестезіолога сталася зупинка серця, В'ячеслав залишився живим, але зі спорту вищих досягнень довелись піти.
Досягнення[ред. | ред. код]
- 1991 — чемпіон СРСР з кікбоксингу
- 1993 — двічі віце-чемпіон світу з кікбоксингу
- 1994 — чемпіон Європи з кікбоксингу
- 1996 — чемпіон світу з кікбоксингу
Тренерська діяльність[ред. | ред. код]
Після завершення спортивної кар'єри В'ячеслав зайнявся тренерською діяльністю. Серед вихованців — три чемпіони світу з кікбоксингу: Олександр Денисенко (дворазовий чемпіон світу з кікбоксингу), Юрій Бондаренко та Руслан Гетманський (віце-чемпіон світу з кікбоксингу). Семеро вихованців Тімофеєва входили до збірної України з кікбоксінгу та стали чемпіонами СНД.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 2002 році В'ячеслав Тімофєєв переїжджає з Сум до Києва та на запрошення Президента Асоціації професійних видів єдиноборств України Андрія Чистова стає віце-президентом Асоціації.
Віце-президент Федерації кікбоксингу України.
Активно допомагає українському спорту, влаштовує представницькі змагання з різних видів єдиноборств, проводить багато благодійних акцій.
Життєві переконання[ред. | ред. код]
«Вмію дружити і вірю в дружбу !»
«Сколько б жизнь своим крылом не била,
НЕ сломить меня, не испугать,
Знаю, Бог сомной, он даст мне силы,
Если вдруг споткнусь — чтоб не упасть»
Особисте життя[ред. | ред. код]
Сімейний стан: одружений. Дружина — Дарина. Має двоє синів Дмитра та Івана.
Друзі[ред. | ред. код]
Михайло Маміашвілі — Президент федерації боротьби Росії, олімпійський чемпіон, багаторазовий чемпіон світу з вільної боротьби
Віталій Кличко — чемпіон світу з боксу серед професіоналів, мер міста Києва
Ельбрус Тедеєв — олімпійський чемпіон, чемпіон світу із вільної боротьби
В'ячеслав Яновський — олімпійський чемпіон з боксу
Вадим Українцев — чемпіон світу та Європи, віце-президент Федерації кікбоксингу Росії
Аскар Можанов — багаторазовий чемпіон світу та Європи з кікбоксингу.
Примітки[ред. | ред. код]
«…И нежно подсек соперника».16 травня 1997 [Архівовано 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
«О бедной федерации замолвите слово, или кто тормозит проведение в Украине X чемпионата мира?» [Архівовано 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
«Бубилич вошел в пятерку лучших бойцов 2004 года» [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
История кикбоксинга в Украине
«Второе дыхание кикбоксинга» [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
«Новый спортзал кикбоксинга» [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Ассоциация профессиональных видов единоборств
«Сумы. Епископ Иосиф открыл турнир Кубка Президента Украины по единоборствам»
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |