Кличко Віталій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віталій Володимирович Кличко
Віталій Володимирович Кличко

Нині на посаді
На посаді з 5 червня 2014
Попередник Галина Герега (в.о.)

Попередник Володимир Бондаренко

Народився 19 липня 1971(1971-07-19) (43 роки)
Біловодське, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Підпис Vitali Klitschko signature.png
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 5 червня 2014
Віталій Кличко Boxing pictogram.svg
Віталій Кличко
Віталій Кличко
Загальна інформація
Повне ім'я Віталій Володимирович Кличко
Прізвисько Доктор Залізний Кулак
(англ. Dr. Ironfist)
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ, Україна Україна
Вагова категорія Важка (англ. heavyweight) (понад 90,892 кг)
Стійка Правша
Зріст 200 см[1]
Розмах рук 203 см
Стиль ортодокс
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 листопада 1996
Останній бій 9 вересня 2012
Боїв 47
Перемог 45
Перемог нокаутом 41
Поразок 2


Віта́лій Володи́мирович Кличко́ (нар. 19 липня 1971(19710719), с. Біловодське, Киргизька РСР, СРСР) — український боксер, політик, громадський діяч, меценат, учений-педагог, член громадської ради журналу «ЄвроАтлантика», Герой України. З 5 червня 2014 року — Київський міський голова[2]. З 25 червня 2014 року — Голова Київської міської державної адміністрації[3].

До 5 червня 2014 року[4] — народний депутат України 7-го скликання, голова фракції політичної партії «УДАР» у Верховній Раді.

Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999–2000 роки), WBC (2004–2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004–2005 роки). Срібний призер чемпіонату світу з боксу серед аматорів за версією AIBA (1995 рік). Триразовий чемпіон України з боксу серед аматорів. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (1995 рік). Старший брат професіонального боксера, чемпіона світу за версіями IBF, IBO, WBO і WBA Володимира Кличка.

Лідер партії УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка.

Депутат Київської міської ради (до грудня 2012 року), голова фракції «УДАР Віталія Кличка»; член палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи; голова правління благодійної організації «Фонд братів Кличків» (з серпня 2003 року); член Національного олімпійського комітету України (з червня 2005 року). Представник програми ЮНЕСКО «Освіта для дітей у нестатку» (з 2000 року). Колишній радник Президента України (2006 — 2008 роки)[5].

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, магістр Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».

Біографія[ред.ред. код]

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську в Киргизстані в родині військовослужбовця, нащадка збіднілого козацького роду, вихідця з Київщини. Його прадід та інші родичі по лінії батькового батька постраждали під час репресій проти сільського населення України в 1920—30 рр., частина родини загинула під час Голодомору[6], а прадід і його родина по лінії батькової матері були розстріляні під час німецької окупації у 1940-х роках.

У 1980–1985 мешкав у містечку Мімонь (ЧССР), де служив його батько — Кличко Володимир Родіонович (24 квітня 1947 — 13 липня 2011), військовий льотчик Центральної групи військ Радянської Армії. 1985 року родина перебралася до України.

У 2009 році Віталію Кличку було присвоєно звання майора запасу сухопутних військ України[7].

Освіта:

Нагороди:

2007 року в Андрушівці було відкрито астероїд, який згодом названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко.

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Пізніше він перейшов у бокс.

Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тоні Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.

1998 року Віталій Кличко став інтер-континентальним чемпіоном за версією WBO і потрапив до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв з найменшими витратами часу.

У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шіссераа в бою за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому ж 1999 році він провів два успішні захисти.

Першої поразки він зазнав від Кріса Берда. Як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.

Після поразки Віталій провів бій 25 листопада 2000 року проти дуже стійкого німця Тімо Хоффманна. Кличко наполегливо пресингував суперника увесь бій, але Хоффман витримав бій до кінця. Це був перший бій, який Кличко виграв не нокаутом, а за очками.

27 січня 2001 року Кличко в 1-му раунді за 1 хвилину нокаутував відомого американця, Орліна Норріса (51-5), у бою за вакантний інтерконтинентальний титул WBA. Кличко знову отримав травму та близько 10 місяців не виходив на ринг.

8 грудня 2001 року Віталій провів бій проти переможця свого брата американця Роса П'юріті. У 11 раунді бій було зупинено, оскільки П'юріті отримав безліч потужних ударів і вже не міг захищатися. Кличко переміг технічним нокаутом.

У лютому 2002 року, Кличко в 11-му раунді нокаутував Вона Біна (42-2) і другий раз захистив титул інтерконтинентального чемпіона. 23 листопада 2002 року він став інтер-континентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда.

21 червня 2003 року на спортивній арені «Staples Center» в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Віталій здебільшого діяв від оборони, йому вдавалося пробивати Льюїса у підборіддя. Віталій мало не збив з ніг Льюїса. Проте, унаслідок сильного розтину лівої брови у Віталія головний лікар зупинив бій у перерві між шостим та сьомим раундами. Перевага в рахунку на той час було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся — Льюїс завершив кар'єру боксера.

6 грудня 2003 року в нью-йоркському «Madison Square Garden» відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди і завершився технічним нокаутом Джонсона.

24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Коррі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBC.

11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Уільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом.

Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм. Унаслідок цього його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази. Останній було призначено на 12 листопада 2005.

9 листопада 2005 Віталій Кличко оголосив про завершення спортивної кар'єри, однак у січні 2007 повідомив про намір повернутись до професійного боксу та змагатися за звання чемпіону WBC з Олегом Маскаєвим[13].

1 грудня 2005 Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (нім. Bambi).

11 жовтня 2008 Віталій Кличко повернувся в ринг і переміг у бою проти Семюеля Пітера технічним нокаутом[14]. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином, пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Клички досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд — вперше в історії професійного боксу чемпіонами у важкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідні брати.

21 березня 2009 Чемпіон світу в важкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул у бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса[15].

29 травня 2010 Віталій Кличко здобув ювілейну (сорокову) перемогу в своїй професійній кар'єрі у бою проти поляка Альберта Сосновського. Бій закінчився у 10 раунді нокаутом.

16 жовтня 2010 Віталій здобув чергову перемогу в поєдинку з Шеноном Бріґсом.

19 березня 2011 у першому раунді через 2:45 від початку бою, отримав перемогу у поєдинку з Одланьєром Солісом.

10 вересня 2011 бій з Томашем Адамеком був зупинений на 10 раунді з призначенням Віталію перемоги технічним нокаутом.

18 лютого 2012 р. Віталій провів поєдинок проти британця Дерека Чисори. 40-річний Кличко виграв бій за очками й послався на отриману під час бою травму плеча.

8 вересня 2012 р. Віталій здобув перемогу над Мануелем Чарром. Лікар зупинив бій через розсічення брови у німця.

Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 перемога нокаутом, чотири бої виграв за очками) і зазнав двох поразок. Перша — внаслідок пориву зв'язок, інша — внаслідок розтину брови, через що бої було зупинено лікарем.

Участь у Помаранчевій революції[ред.ред. код]

Віталій Кличко разом із братом Володимиром під час Помаранчевої революції активно підтримували кандидата в Президенти Віктора Ющенка. 12 грудня 2004 року Віталій у Лас-Вегасі боксував проти Денні Вільямса з помаранчевою стрічкою на поясі, а перемогу, здобуту у 8 раунді, спортсмен присвятив демократії в Україні[16], після чого підняв над головою помаранчевий прапор, який зала зустріла аплодисментами. Після бою боксер зазначив: «Я підтримую боротьбу народу за демократію проти маніпуляцій. Для мене майбутнє мого народу — дуже важливе, і я зроблю все, що я можу»[17].

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Після завершення спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотувався до Верховної Ради та Київради як очільник Блоку «Пора — ПРП», а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора — ПРП» не подолав 3% бар'єру.

На позачергових виборах Київського мера 25 травня 2008 року знову переміг Черновецький — 37,72% голосів, Олександр Турчинов — 19,13%, Віталій Кличко на третьому місці — 17,97%. На виборах до Київської міської ради Блок Віталія Кличка, до якого увійшли Народний рух України, партія «Європейська столиця» та партія «Українські соціал-демократи», набрав 10,61% або 122243 голосів виборців[18].

У квітні 2010 року очолив партію «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

У 2010 році, коли Президентом став Віктор Янукович, у пресі з'явилася інформація про переговори Віталія Кличка з партією Регіонів з приводу їхнього зближення та можливих нових виборів мера Києва, а також про можливу підтримку партією Регіонів і навіть призначення Віталія Кличка секретарем чи навіть головою Київської міської адміністрації. Однак, сам Кличко в липні того ж року спростував всі закиди і заявив[19]:

« Я хочу бути обраним, а не призначеним мером столиці[19]  »

.

На парламентських виборах 2012 року Віталій Кличко очолив список партії УДАР. Очолювана ним партія посіла третє місце, отримавши 2 847 979 голосів, або 13,96%, і здобула 34 місця у Верховній Раді VII скликання за партійними списками та 6 місць у мажоритарних округах. 12 грудня 2012 Кличко склав присягу як народний депутат VII скликання та був обраний лідером фракції УДАРу в Верховній Раді, яка налічує 42 депутати (2 з яких були обрані як самовисуванці)[20]. Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування[21].

Євромайдан[ред.ред. код]

Ще до початку масових акцій протесту, 14 листопада, Кличко виступив із закликом вийти 24 листопада на акцію на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом[22]. Між тим на Майдані Незалежності ця акція розпочалася раніше — 21 листопада, в цей день зі сцени Майдану В. Кличко висловив впевненість в тому, що «в наших силах змусити Януковича, змусити уряд […] підписати угоду про асоціацію»[23].

Надалі В.Кличко докладав зусиль до мирного врегулювання конфлікту - разом з О. Тягнибоком і А. Яценюком брав участь у переговорах з В. Януковичем щодо мирного врегулювання кризи, в тому числі й під час кривавих подій 18-20 лютого [24], а також закликав до мирного характеру протестів і демонстрантів. Зокрема В.Кличко особисто перебував в епіцентрі подій в ході протистояння 1 грудня[25]. був особисто в епіцентрі подій під час штурму 11 грудня[26][27], Протистояння на Грушевського[28][29], виступав зі сцени Майдану в ніч з 18 на 19 лютого із закликом до силовиків припинити насилля[30]

21 лютого В. Кличко виступив одним із підписантів угоди про врегулювання кризи в Україні[31]. Ця угода була вкрай скептично сприйнята протестувальниками на Майдані, і виступ сотника Парасюка, що оголосив вимогу негайного відсторонення Януковича від влади, відбувся за безпосередньої присутності В. Кличка на сцені Майдану[32][33][34].

Після Євромайдану[ред.ред. код]

Напередодні позачергових виборів президента України В. Кличко розглядався як один із фаворитів виборів[35], однак вирішив не брати участі у президентських виборах, мотивуючи доцільністю висунення єдиного кандидата від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко[36]

25 травня 2014 року був обраний мером Києва, набравши 56,7% голосів виборців[37]. 5 червня 2014 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата В.Кличка у зв'язку з обранням його Київським міським головою[4].

25 червня 2014 року призначений Головою Київської міської державної адміністрації[38].

Курйозні випадки[ред.ред. код]

Віталій прославився деякими своїми репліками в прямому ефірі:

А сегодня в завтрашний день не все могут смотреть. Вернее, смотреть могут не только лишь все, мало кто может это делать.[39]
Если человек одел форму СС, то есть чёткое… он окрасил себя в те цвета, в которые он окрасил себя, и те люди, которые… есть очень много по этому поводу точек зрения, я чётко придерживаюсь, и я чётко понимаю, что те проявления, если уж вы так ребром ставите вопрос о том, что якобы мы[40]

Особисте життя[ред.ред. код]

Сімейний стан: одружений

  • Дружина (з 26 квітня 1996[41]) Кличко Наталія Валеріївна (уроджена Єгорова)[41], нар. 26 лютого 1974 року, — в минулому спортсменка і фотомодель[42].
  • виховує двох синів (Єгор 2000 р.н., Максим 2005 р.н.) та доньку (Єлизавета-Вікторія 2002 р.н.)[43]

Захоплення: дайвінг та гра у шахи[5].

Статистика в боксі[ред.ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Примітки
Перемога Німеччина Мануель Чарр Технічний нокаут 4 (з 12) 2:04 02012-09-09 9 вересня 2012 Росія Москва, Росія Захист титулу чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Велика Британія Дерек Чісора Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02012-02-19 19 лютого 2012 Німеччина Мюнхен, Німеччина Захист титулу чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Польща Томаш Адамек Технічний нокаут 10 (з 12) 0:40 02011-09-10 10 вересня 2011 Польща Вроцлав, Польща Захист титулу чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Куба Одланьєр Соліс Нокаут 1 (з 12) 2:45 02011-03-19 19 березня 2011 Німеччина Кельн, Німеччина Захист титулу чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога США Шеннон Бріґґс Рішення суддів (одностайне) 12
(з 12)
3:00 02010-10-16 16 жовтня 2010 Німеччина Гамбург, Німеччина Захист титулу чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Польща Альберт Сосновський Нокаут 10
(з 12)
2:27 02010-05-29 29 травня 2010 Німеччина Гельзенкірхен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога США Кевін Джонсон Рішення суддів (одностайне) 12
(з 12)
3:00 02009-12-12 12 грудня 2009 Швейцарія Берн, Берн, Швейцарія Захистив титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога США Кріс Арреола Технічний нокаут 10
(з 12)
3:00 02009-09-26 26 вересня 2009 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Куба Хуан Карлос Гомес Технічний нокаут 9 (з 12) 1:48 02009-03-21 21 березня 2009 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина Захистив титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Нігерія Семюель Пітер Відмова від продовження бою 9 (з 12) 3:00 02008-10-11 11 жовтня 2008 Німеччина Берлін, Німеччина Виграв титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога Велика Британія Денні Вільямс Технічний нокаут 8 (з 12) 1:26 02004-12-11 11 грудня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC і The Ring.
Перемога ПАР Коррі Сандерс Технічний нокаут 8 (з 12) 2:46 02004-04-24 24 квітня 2004 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Завоював вакантний титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC і The Ring.
Перемога Канада Кірк Джонсон Технічний нокаут 2 (з 12) 2:54 02003-12-06 6 грудня 2003 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Завоював звання офіційного претендента на титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Поразка Велика Британія Леннокс Льюїс Зупинка бою через розсічення брови 6 (з 12) 3:00 02003-06-21 21 червня 2003 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Бій за титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBC і IBO. Кличку присуджено поразку технічним нокаутом. Причина: глибоке розсічення.
Перемога США Ларрі Дональд Технічний нокаут 10
(з 12)
2:35 02002-11-23 23 листопада 2002 Німеччина Дортмунд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул інтер-континентального чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBA.
Перемога США Вон Бін Технічний нокаут 11
(з 12)
1:40 02002-02-08 8 лютого 2002 Німеччина Брауншвейг, Нижня Саксонія, Німеччина Захистив титул інтер-континентального чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBA.
Перемога США Росс П'юріті Технічний нокаут 11
(з 12)
1:16 02001-12-08 8 грудня 2001 Німеччина Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул інтер-континентального чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBA.
Перемога США Орлін Норріс Нокаут 1 (з 12) 1:09 02001-01-27 27 січня 2001 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина Бій за вакантний титул інтер-континентального чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBA.
Перемога Німеччина Тімо Гоффманн Рішення суддів (одностайне) 12
(з 12)
3:00 02000-11-25 25 листопада 2000 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Поразка США Кріс Берд Відмова від продовження бою 9 (з 12) 3:00 02000-04-01 1 квітня 2000 Німеччина Берлін, Німеччина Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO. Кличко відмовився від продовження бою. Причина: травма плеча.
Перемога США Обед Салліван Технічний нокаут 9 (з 12) 3:00 01999-12-11 11 грудня 1999 Німеччина Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Ед Махоуні Технічний нокаут 3 (з 12) 1:45 01999-10-09 9 жовтня 1999 Німеччина Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога Велика Британія Гербі Гайд Нокаут 2 (з 12) 1:14 01999-06-26 26 червня 1999 Велика Британія Лондон, Англія, ВБ Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога Франція Ісмаель Йола Технічний нокаут 2 (з 12) 1:30 01999-02-20 20 лютого 1999 Німеччина Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога Італія Франческо Спінеллі Технічний нокаут 1 (з 12) 1:49 01998-12-05 5 грудня 1998 Україна Київ, Україна Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога Німеччина Маріо Шіссер Технічний нокаут 2 (з 12) 2:00 01998-10-24 24 жовтня 1998 Німеччина Гамбург, Німеччина Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога Ямайка Рікардо Кеннеді Технічний нокаут 1 (з 8) 1:31 01998-08-11 11 серпня 1998 США Маямі, Флорида, США Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога Куба Хосе Рібалта Технічний нокаут 2 (з 12) Н/Д 01998-06-05 5 червня 1998 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога США Діккі Раян Технічний нокаут 5 (з 12) Н/Д 01998-05-02 2 травня 1998 Німеччина Любек, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Перемога Велика Британія Джуліус Френсіс Технічний нокаут 2 (з 12) Н/Д 01998-04-18 18 квітня 1998 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Леві Біллупс Нокаут 2 (з 10) Н/Д 01998-03-20 20 березня 1998 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога США Луїс Монако Нокаут 3 (з 10) Н/Д 01998-03-07 7 березня 1998 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога Болгарія Албен Белінскі Нокаут 2 (з 8) Н/Д 01998-01-30 30 січня 1998 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
Перемога США Маркус Роде Технічний нокаут 2 (з 8) Н/Д 01998-01-18 18 січня 1998 Німеччина Берлін, Німеччина
Перемога США Ентоні Вілліс Нокаут 5 (з 8) Н/Д 01997-12-20 20 грудня 1997 Німеччина Берлін, Німеччина
Перемога США Герман Дельґадо Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-11-29 29 листопада 1997 Німеччина Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога США Гілберто Вільямсон Нокаут 6 (з 6) Н/Д 01997-11-08 8 листопада 1997 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога США Вілл Гінтон Нокаут 2 (з 6) Н/Д 01997-10-04 4 жовтня 1997 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина
Перемога США Джиммі Хайнес Нокаут 2 (з 6) Н/Д 01997-06-14 14 червня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Клівленд Вудс Нокаут 2 (з 6) 2:16 01997-05-10 10 травня 1997 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога США Дерік Родді Технічний нокаут 2 (з 6) 2:14 01997-04-12 12 квітня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Кельвін Джонс Нокаут 1 (з 6) 2:58 01997-03-08 8 березня 1997 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога Канада Трой Робертс Нокаут 2 (з 6) Н/Д 01997-02-22 22 лютого 1997 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога США Майк Еклі Нокаут 1 (з 6) 0:32 01997-01-25 25 січня 1997 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
Перемога США Браян Сарджент Технічний нокаут 2 (з 6) 1:08 01996-12-21 21 грудня 1996 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога Словаччина Франтішек Суміна Технічний нокаут 1 (з 4) 1:12 01996-11-30 30 листопада 1996 Австрія Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія
Перемога США Тоні Бредхем Нокаут 2 (з 4) 1:14 01996-11-16 16 листопада 1996 Німеччина Гамбург, Німеччина

Графічне представлення[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Enjoykin — Завтрашний День
Nuvola apps kaboodle.svg Сказочная Русь - "Бой Виталия Бугая с Николаем Волобуевым", Кличко против Валуева
Nuvola apps kaboodle.svg Толстые братья Кличко
  • Віталій Кличко сказав, що мріє, аби його іменем назвали одну з вулиць у місті Києві, але не за спортивні заслуги, а за політичні досягнення[44].
  • На початку професійної кар'єри у Німеччині братам Кличко пропонували змінити імена на німецький лад, але вони відмовилися[45].
  • Віталій Кличко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
  • 7 січня 2011 Віталій Кличко знявся у рекламній кампанії німецької фітнес-мережі McFit [46] [47].
  • DJ Enjoykin на основі курйозних висловлювань Віталія Кличка написав музичну композицію "Завтрашній День", яку переглянули понад 3,5 мільйони (3.500.000) разів станом на 17 вересня 2014 року [48].
  • 18 вересня 2014 року Мер Києва Віталій Кличко запропонував депутатам Київради, які хочуть побитися, не влаштовувати бійки в сесійному залі, а вийти з ним на боксерський ринг. «Якщо у когось багато адреналіну, і він хоче показати, який він хороший боєць, - сесійний зал - не місце для бійок. Якщо хтось хоче, то запрошую на боксерський ринг. Я видам рукавички і дам урок тим, хто хоче побитися», - відзначив Кличко.[49]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віталій на офіційному сайті братів Кличко
  2. Выборы в Киеве: Кличко принял присягу мэра и получил удостоверение,Сегодня (газета, Україна), (5 Июня 2014)
  3. Указ Президента України від 25 червня 2014 року № 556/2014 «Про призначення В. Кличка головою Київської міської державної адміністрації».
  4. а б Пленарні засідання 5 червня 2014 року // Офіційний веб-портал Верховної Ради України
  5. а б http://klichko.org/34/vitaly-klichko.html
  6. http://blogs.pravda.com.ua/authors/klitchko/4ed0da750d29b/
  7. Юлия Мамойленко 13.07.2011 У братьев Кличко умер отец [Фото, обновлено
  8. Указ Президента України № 1602/2004 від 31 грудня 2004 року «Про присвоєння В. Кличку звання Герой України»
  9. Указ Президента України № 937/2008 від 16 жовтня 2008 року «Про нагородження В. Кличка орденом „За заслуги“»
  10. Указ Президента України № 1210/99 від 23 вересня 1999 року «Про відзначення нагородами України»
  11. Указ Президента України № 481/2004 від 26 квітня 2004 року «Про нагородження В. Клічка орденом „За мужність“»
  12. Брати Клички — Чемпіони спорту ЮНЕСКО
  13. http://www.bild.t-online.de/BTO/sport/2007/01/24/klitschko-vitali-comeback/boxen-comeback.html
  14. Віталій Кличко переміг Семюеля Пітера (відео)
  15. Віталій КЛИЧКО: Тримаю кулаки за ВАЛУЄВА
  16. Борис БЕЗПАЛИЙ вважає, Віталій КЛИЧКО займе прохідне місце у виборчому списку НСНУ (euro2012.kmv.gov.ua)
  17. Віталій Кличко переміг Денні Вільямса (bbc.co.uk, 12.12.2004)
  18. Офіційне повідомлення Київської міської територіальної виборчої комісії про результати голосування, список обраних депутатів Київської міської ради
  19. а б Українська Правда: Кличко хоче бути обраним мером Києва
  20. Кличко очолив фракцію Кличка — ТСН
  21. Сайт Верховної Ради України
  22. «Кличко закликав громадян прийти 24 листопада в Києві на мітинг, щоб підтримати євроінтеграцію України». 
  23. «Майдан 21 листопада 2013 року. Кличко». 
  24. «Кличко: у Януковича нет решения. Он хочет, чтобы люди разошлись по домам». 
  25. «Відео на youtube». 
  26. «Штурм барикад. 11 грудня. Ніч та ранок спротиву». 
  27. «Як Це Було Євромайдан проти міліції: хроніка подій». 
  28. «Віталій Кличко на вулиці Грушевського. Hromadske.TV». 
  29. «Різний Кличко. Київ, вул Грушевського, 19.01.2014». 
  30. «Кличко звернувся до керівників внутрішніх військ». 
  31. «Опозиція підписала з Януковичем угоду про подолання кризи». 
  32. «Сотник, який переломив хід історії». Українська правда. 
  33. еспресо.tv
  34. «Ми йдем на штурм зі зброєю! Я вам клянусь!» — Zbruc.eu
  35. детальніше — у статті Вибори Президента України 2014 (соціологічні опитування)
  36. «Кличко йде на вибори мера Києва, а на президентських − підтримає Порошенка». 
  37. «Кличка оголосили новим мером Києва». 
  38. Указ Президента України "Про призначення В. Кличка головою Київської міської державної адміністрації"
  39. http://www.youtube.com/watch?v=YSsKw8gRVlY
  40. http://www.youtube.com/watch?v=mtUPWaLpTfs
  41. а б Кличко улетел от жены, как 14 лет назад | Новости спорта | Бокс | Новини
  42. Виталий Кличко — Биография, фото, обои, постеры — Знаменитые мужчины
  43. Біографія на сайті Київради
  44. «Документальний проект «Віталій Кличко»». телеканал Інтер. 2011-03-19. Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  45. На заре профессиональной карьеры братья Кличко не захотели менять имена на немецкий манер (рос.)
  46. Толстые братья Кличко в фильме-рекламе
  47. Толстые братья Кличко
  48. Enjoykin — Завтрашний День.
  49. Кличко запропонував депутатам вдарити його на рингу.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]