Формула-1 — Гран-прі Австралії 2006

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гран-прі Австралії 2006 року
Австралія LXXI Foster's Australian Grand Prix
Дата 2 квітня 2006 року
Місце Австралія Мельбурн
Траса Альберт-Парк
Довжина кола 5.303 км
Дистанція 302.271 км / 57[1] (кількість кіл)
Погода Хмарно, тепло, сухо.
Поул
1:25.229 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда
Найшвидше коло
1:26.045 / 57 коло Фінляндія Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес
Подіум
Переможець Іспанія Фернандо Алонсо Рено
2 місце Фінляндія Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес
3 місце Німеччина Ральф Шумахер Тойота
Формула-1. 3 з 18 етапів сезону 2006 / Перегони №753
Albert Lake Park Street Circuit in Melbourne, Australia.svg
2.Малайзія < 3 > 4.Сан-Маріно
2005 < Гран-прі Австралії 2006 > 2007

Гран-прі Австралії 2006 року — третій етап чемпіонату світу 2006 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 31 березня по 2 квітня 2006 року на трасі Альберт-Парк у Мельбурні (Австралія).

Класифікація[ред.ред. код]

Кваліфікація[ред.ред. код]

Пілот Команда Шини 1 частина 2 частина 3 частина
1 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда M 1:28.081 1:26.337 1:25.229
2 Італія Джанкарло Фізікелла Рено M 1:27.765 1:26.196 1:25.635
3 Іспанія Фернандо Алонсо Рено M 1:28.569 1:25.729 1:25.778
4 Фінляндія Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес M 1:27.193 1:26.161 1:25.822
5 Колумбія Хуан-Пабло Монтойя Макларен-Мерседес M 1:27.079 1:25.902 1:25.976
6 Німеччина Ральф Шумахер Тойота B 1:28.007 1:26.596 1:26.612
7 Австралія Марк Веббер Вільямс-Косворт B 1:27.669 1:26.075 1:26.937
8 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ M 1:27.796 1:26.014 1:27.579
9 Канада Жак Вільнев[2] Заубер-БМВ M 1:28.460 1:26.714 1:29.239
10 Італія Ярно Труллі Тойота B 1:27.748 1:26.327
11 Німеччина Міхаель Шумахер Феррарі B 1:28.228 1:26.718
12 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Феррарі M 1:28.408 1:27.023
13 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Косворт M 1:28.999 1:27.219
14 Австрія Крістіан Клін Ред Булл-Феррарі M 1:28.757 1:27.591
15 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Косворт B 1:28.351 1:29.422
16 Бразилія Феліпе Масса Феррарі B 1:28.868
17 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда M 1:29.943
18 Нідерланди Крістіан Альберс Мідланд-Тойота B 1:30.226
19 США Скотт Спід Торо Россо-Косворт M 1:30.426
20 Португалія Тьяго Монтейро Мідланд-Тойота B 1:30.709
21 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда B 1:32.279
22 Японія Юдзі Іде Супер Агурі-Хонда B 1:36.164

Перегони[ред.ред. код]

Пілот Команда Шини Кіл Час Старт Очок
1 Іспанія Фернандо Алонсо Рено M 57 1:34:27.870 3 10
2 Фінляндія Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес M 57 +1.8 4 8
3 Німеччина Ральф Шумахер[3] Тойота B 57 +24.8 6 6
4 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ M 57 +31.0 8 5
5 Італія Джанкарло Фізікелла Рено M 57 +38.4 2[4] 4
6 Канада Жак Вільнев Заубер-БМВ M 57 +49.5 19[2] 3
7 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда M 57 +51.9 16 2
8 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Феррарі M 57 +53.9 11 1
9 США Скотт Спід[5] Торо Россо-Косворт M 57 +78.8 18
10 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда M 56 +1 коло 1
11 Нідерланди Крістіан Альберс Мідланд-Тойота B 56 +1 коло 17
12 Японія Такума Сато[6] Супер Агурі-Хонда B 55 +2 кола 21
13 Японія Юдзі Іде Супер Агурі-Хонда B 54 +3 кола 22
схід Колумбія Хуан-Пабло Монтойя Макларен-Мерседес M 46 електроніка 5
схід Португалія Тьяго Монтейро Мідланд-Тойота B 39 механіка 20
схід Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Косворт M 37 аварія 12
схід Німеччина Міхаель Шумахер Феррарі B 32 аварія 10
схід Австралія Марк Веббер Вільямс-Косворт B 22 трансмісія 7
схід Австрія Крістіан Клін Ред Булл-Феррарі M 4 аварія 13
схід Італія Ярно Труллі Тойота B 0 аварія 9
схід Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Косворт B 0 аварія 14
схід Бразилія Феліпе Масса Феррарі B 0 аварія 15

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:26.045

Кола лідирування: Фернандо Алонсо — 51 (4-19, 23-57), Дженсон Баттон — 3 (1-3), Марк Веббер — 2 (21-22), Кімі Ряйкконен — 1 (20).

Примітки і посилання[ред.ред. код]

  1. Заплановано було 58 кіл, але дистанція скорочена на одне коло через перерваний старт і додаткове формуюче коло (Джанкарло Фізікелла заглох на стартовому полі).
  2. а б Жак Вільнев був покараний за заміну двигуна перед стартом. Його результат у кваліфікації був знижений на 10 місць.
  3. Ральф Шумахер був покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» через перевищення швидкості на піт-лейн.
  4. Джанкарло Фізікелла стартував з піт-лейн.
  5. Скотт Спід був покараний 25-секундним штрафом за обгін Девіда Култхарда під жовтими прапорами.
  6. Такуму Сато попереджено за ігнорування синіх прапорів.

Джерела Інтернет[ред.ред. код]