Мельбурн

Мельбурн Melbourne
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Австралія
Регіон	Вікторія
Засноване	1835
Сучасна назва	1837
Статус міста	1847
Населення	4 млн. (2011)
Площа міста	8826 км²
Поштові індекси	3XXX
Телефонний код	+61 3
Географічні координати	37°48′49″ пд. ш. 144°57′47″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+10 / DST:UTC+11
Поділ міста	31 муніципалітет
День міста	30 серпня
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.melbourne.vic.gov.au
Мер міста	Роберт Дойл (англ. Robert Doyle)

Ме́льбурн (також Мельборн, англ. Melbourne [ˈmelbən]) — друге за населенням місто Австралії, — 4  млн жителів. Столиця і найбільше місто штату Вікторія.

Розташований на південному сході континенту, на березі затоки Індійського океану Порт-Філіп.

Мельбурн — фінансовий, промисловий, транспортний, торговий, культурний та науковий центр, тут знаходяться штаб-квартири найбільших австралійських банків та корпорацій, університети, театри, консерваторія, обсерваторія, ботанічні сади, національні парки, зоопарк, акваріум, музеї.

Що вважати «містом Мельбурн»

Що таке «місто Мельбурн» — однозначного визначення не існує. Під цим терміном частіше за все розуміють:

Мельбурн, Центральний Діловий Район

(англ. Melbourne CBD, Central business district, the City)

З точки зору пошти Australia Post, дороговказів, дорожніх та географічних мап, тільки це і є Мельбурн. За даними перепису 2011 року, його населення становить 28 371 чоловік. На мапі виразно видно прямокутник (реальні розміри ~1x2 кілометра) на північному березі річки Ярра, це і є місто Мельбурн у вузькому розумінні. Має типову міську забуду багатоповерхівками та хмарочосами. По вулицям рухається міський транспорт — трамваї та автобуси, під землею — електропоїзди метро.

Муніципалітет Мельбурн

(англ. City of Melbourne, Inner Melbourne)

Адміністративна одиниця, має власний орган самоврядування з чітко визначеними адміністративними межами. Муніципалітет Мельбурн включає в себе Центральний Діловий Район з найближчими районами-передмістями (англ. suburbs). Населення становить 93 617 людей (2011). Площа - 38 км². Має свій герб. Забудова являє собою, як типово міську так і одноповерхові і двоповерхові будинки. Тут знаходяться промислові об'єкти, а також багато чудових парків. Комунальний транспорт добре розвинений. Електропоїзди метро, курсують по наземним залізничним лініям, які ділять зі звичайними потягами.

Великий Мельбурн

Великий Мельбурн, City of Melbourne позначено темно-сірим кольором

(англ. Greater Melbourne, Melbourne Metropolitan Area)

Являє собою конгломерат 31-го муніципалітету (Муніципалітет Мельбурн плюс 30 муніципалітетів навколо нього). Великий Мельбурн не є адміністративною одиницею і не має окремого органу влади, всі 31-н муніципалітет ділять свої повноваження безпосередньо з владою штату Вікторія. Проте мер Муніципалітету Мельбурн відіграє церемоніальну роль першого серед рівних особливо під час зустрічей з іноземними делегаціями. У 2006 році до Великого Мельбурна належали 485 райони-передмістя suburbs. Населення становить 3 999 982 людини (2011), сумарна площа муніципалітетів є значною і складає 8 826 км². У своїй більшості забудова уявляє собою приватні одноповерхові та двоповерхові будинки на окремих земельних ділянках, які об'єднуються в житлові масиви, австралійці таку забудову називають Residential area. Типова міська забудова зустрічається, як правило тільки в центрі передмість на центральній вулиці, яка зазвичай має назву Хай Стріт (англ. High Street укр. Головна (висока) вулиця). Великий Мельбурн уявляє собою фантастичне поєднання житлових районів, промислових об'єктів, фермерських господарств, які спеціалізуються на скотарстві, конярстві, птахівництві, садівництві, овочівництві та виноградарстві, чудових пляжів по берегам затоки та океану, вічнозелених евкаліптових лісів та зон активного відпочинку для рекреації (англ. Recreation Reserves). Майже по всій території Великого Мельбурна на головних напрямках курсують міські автобуси, в центральних районах працює трамвай, електропоїзди метро рухаються наземними лініями, в радіусі до 57 км від Центрального Ділового Району.

Своє визначення місто Мельбурн існує у таксистів, телефонних і комунальних компаній та у приватних підприємств. На побутовому рівні вираз «I live in Melbourne and work in the city.» — «Я живу в Мельбурні, а працюю в місті.» означає, що ця людина живе у Великому Мельбурні в радіусі дії мельбурнського метро, а працює у Центральному Діловому Районі Мельбурна.

Розташування

Мельбурн знаходиться на південному сході материка, континента і країни Австралії, на півдні штату Вікторія, омивається водами Індійського океану, треба зазначити, що уряд Австралії вважає води Індійського океану, що омивають південне узбережжя Австралії Південним океаном, тому на всіх австралійських мапах і документах Мельбурн знаходиться в басейні Південного океану, але прямий вихід до океану мають тільки віддалені південні райони-передмістя, основна частина міста знаходиться на узбережжі закритої з усіх боків затоки Порт-Філіп.

Великий Мельбурн займає величезну територію площею в 8 826 км², що є більшою за розмір Чернівецької області України, та втричі більшою за територію європейської держави Люксембург.

Великий Мельбурн огортає собою північний, східний і південний береги затоки Порт-Філіп, а на суші є з усіх боків огородженим горами Великого вододільного хребта. На сході Великого Мельбурна на території, що належить муніципалітету Ярра Рейнджес (англ. Yarra Ranges Shire), райони-передмістя розташовані в передгір'ї Австралійських Альп. Тут знаходиться масив невисоких гір Данденонг, з найвищою точкою 633 метри та гора Дона Б'юен (англ. Mount Donna Buang) висотою 1 250 метрів, що є найвищою вершиною на території Великого Мельбурна.

Віддалені південні райони-передмістя розташовані на півострові Морнінгтон. На північному заході Великого Мельбурна знаходиться муніципалітет Мельбурн (англ. City of Melbourne) в гирлі річки Ярра по обох її берегах. Муніципалітет Мельбурн включає в себе Центральний Діловий Район на правому (північному) березі річки Ярра. На дорожніх мапах тільки Центральний Діловий Район позначається словом «Мельбурн».

У зв'язку з тим, що Центральний Діловий Район не є в географічному центрі Великого Мельбурна відстані до віддалених східних і південних районів-передмість є значними. Так відстань до східного передгірського передмістя Кембарвіл (англ. Cambarville) автомобільними шляхами згідно з Google Map становить 115 км, відповідно відстань до південного передмістя Портсі (англ. Portsea), розташованому на півострові Морнінгтон в місці де затока Порт Філіп з'єднується з океаном, є 97 км. — Google Map.

Історія та забудова міста в різні епохи

Від заснування до столиці колонії (1835–1851)

Поселення яке, зараз носить ім'я Мельбурн було засновано на території колонії Новий Південний Уельс, яка належала Британській Імперії. В той час на території Австралії (Нової Голландії) існувала тільки одна британська колонія. Докладніше див. Адміністративний поділ Австралії #Історія.

Єдиної точки зору стосовно заснування Мельбурна немає, але найрозповсюдженішою є версія, згідно з якою початком відліку історії Мельбурна вважається підписання так званого Договору Бетмена (англ. Batman's Treaty) 6 червня 1835. Цей акт був підписаний між австралійським скотарем, бізнесменом і мандрівником Джоном Бетменом (англ. John Batman) і групою старійшин аборигенського племені Вурунджері (англ. Wurundjeri), за оренду землі (на території сучасного Мельбурна), під господарство, Бетмен зобов'язався на щорічній основі надавати племені Вурунджері 40 ковдр, 30 сокир, 100 ножів, 50 ножиць, 30 дзеркал, 200 носових хустинок, 100 фунтів борошна і 6 сорочок (див.Wikisource). Але уже 26 серпня 1835 цей договір був оголошений недійсним губернатором колонії, Річардом Бьорком (англ. Richard Bourke) на тій підставі, що люди племені Вурунджері не мали права розпоряджатися землею, яка належить британській короні. Після цього Джон Бетмен довго не прожив. Він помер 6 травня 1839 від сифілісу. А згодом уряд реквізував будинок у його вдови Єлизавети Калаган під адміністративні офіси.

Іншим претендентом на роль засновника Мельбурна є колишній ув'язнений, а згодом бізнесмен Джон Паскоу Фокнер (англ. John Pascoe Fawkner). Він профінансував організацію поселення на території сучасного Мельбурна. Поселення було закладено 30 серпня 1835. Сам Фокнер прибув сюди у жовтні 1835. Таким чином з 1835 на території сучасного Мельбурна фактично існувало два поселення. В подальшому на новому місці Джон Паскоу Фокнер зробив блискучу кар'єру бізнесмена і політика.

Спочатку поселення існували напівзаконно та носили неформальні назви Бетменія (англ. Batmania) і Д'ютергола (англ. Dutergalla) але згодом британський колоніальний уряд неохоче узаконив довершений факт їхнього існування, і вже у 1837 році надав об'єднаному поселенню сучасне ім'я Мельбурн та запровадив план міста — решітку Ходла (англ. Hoddle Grid) (прямокутник чітко видно на мапі центру міста, вгорі зліва).

Свою назву «Мельбурн» поселення отримало на честь англійського аристократа, на той час діючого прем'єр-міністра Великобританії віконта Мельбурна Вільяма Лема. 13 квітня 1837, в поселенні було відкрито поштове відділення з офіційною назвою Мельбурн.

25 червня 1847 Мельбурн був оголошений містом грамотою королеви Великобританії Вікторією, А після утворення у 1851 році, окремої від Нового Південного Уельсу британської колонії Вікторія, став її столицею.

Доба золотої лихоманки (1851–1870)

Відкриття золота в британській колонії Вікторія в 1851 році призвело до так званої вікторіанської золотої лихоманки. В цьому всьому Мельбурн відігравав роль морських воріт. Через нього проходив майже весь фінансовий, товарний і людський потік між золотокопальнами та зовнішнім світом, це спонукало швидке економічне зростання міста. З початку золотої лихоманки, буквально за кілька місяців, населення Мельбурна збільшилося з 25 тис. до 40 тис. жителів. А вже в 1865, Мельбурн обігнав Сідней за кількістю населення і став найбільшим містом в Австралії. В цей час спостерігається масовий приплив іммігрантів зокрема сюди прибуває значна кількість ірландців, німців та китайців. В 1851 китайські іммігранти засновують китайський квартал, так званий Чайнатаун (англ. Chinatown), який до сих пір залишається найдовшим безперервно діючим китайським поселенням в Західному Світі. У 1854 році відбулося історичне Еврікське повстання золотошукачів, його наслідком стало введення великих демократичних змін в колонії.

Мельбурн стає основним фінансовим центром всієї Австралії, тут розміщуються штаб-квартири комерційних банків, відкривається філіал Королівського Монетного Двору (англ. Melbourne Mint), а у 1861 перша австралійська фондова біржа (англ. Australian Securities Exchange).

Економічне зростання стимулювало великі темпи будівництва в цей час споруджуються будівлі, які в подальшому стануть визначними місцями міста: англіканський собор святого Павла, католицький собор святого Патріка, будинок Парламенту (англ. Parliament House), будинок Державної Скарбниці (англ. Treasury Building), Стара Мельбурнський в'язниця (англ. Old Melbourne Gaol), Вікторіанські Казарми (англ. Victoria Barracks), Державна бібліотека Вікторії, Будинок Верховного Суду Вікторії (англ. Supreme Court of Victoria), Університет Мельбурна, Головпоштамт (англ. General Post Office), палац Губернатора Вікторії (англ. Government House), Стара Митниця нині тут розміщенно музей імміграції (англ. Immigration Museum), Ратуша (англ. Melbourne Town Hall), Афінський Хол (англ. the Athenaeum Hall) та діючий донині ринок королеви Вікторії (англ. Queen Victoria Market). В цей же час почалася розбудова найближчих передмість, закладення бульварів і парків.

В цей же самий час становище корінного населення було катастрофічним через принесення іммігрантами нових інфекційних захворювань, проти яких місцеві мешканці не мали імунітету, зокрема віспи, а також через насильство по відношенню до них та позбавлення земель для полювання. Так до прибуття білих поселенців, чисельність корінного населення в районі Мельбурна оцінювалося приблизно в 15 000 чоловік, але після перших десятиліть від заснування Мельбурна їх кількість скоротилася до менш ніж 800.

Економічний бум і спад (1870–1901)

Попри те, що вікторіанська золота лихоманка скінчилася з приходом 1870-х, її наслідки викликали справжній економічний бум. В 1880-ті Мельбурн вважався найбагатшим містом у всьому світі. У 1885 році під час свого візиту до Австралії відомий англійський журналіст Джордж Августус Генрі Сала (англ. George Augustus Henry Sala), сказав про місто: «Дивовижний Мельбурн» (англ. Marvellous Melbourne), ця крилата фраза дуже припала до душі його мешканцями, її вживають і донині.

В цей час в Мельбурні відбудуються дві масштабні міжнародні виставки, у спеціально зведеній Королівській Будівлі Виставок (англ. Royal Exhibition Building). Між 1880 і 1890 роками, в місті збудовані розкішні готелі Мензіс (англ. Menzies), Федерал (англ. Federal) і Віндзор (англ. Windsor). Мельбурн започаткував моду на будівництво Палаців Кави (англ. Coffee Palace). Місто забудовується терасними будинками (англ. Terraced house), багатії будують оообняки-палаци. Також зводиться безліч комерційних будівель. При будівництві запроваджується новинка того часу — ліфти, що спонукає до зведення багатоповерхових будівель. Так у 1889 була побудована найвища на той час офісна будівля у світі (англ. APA або The Australian), яка лишалась найвищою більше половини століття, (знесена у 1980). В цей же час ведеться активна розбудова залізничної мережі. Будівельний бум, а з ним і спекулятивний ріст цін на землю і нерухомість досяг свого піку у 1888 році.

На жаль кожна казка має свій кінець, таким чином 1891 рік приніс небувалу до сих пір фінансову кризу. Місто впадає в депресію та економічний хаос. В цей час у Мельбурні банкрутують 16 банків та іпотечних установ, 133 ТОВ припиняють своє існування. Іпотечний колапс Мельбурна стає каталізатором до всеавстралійської банківської кризи 1893 року. Тільки з приходом XX століття починається повільне відновлення економіки і фінансової системи.

Мельбурн — столиця Австралії (1901–1927)

У 1901 після проголошення федеративної держави — Австралійська Співдружність (англ. Commonwealth of Australia, в Україні є більш вживаний переклад Австралійський Союз) Мельбурн стає тимчасовою столицею нової країни. Федеральний парламент був скликаний 9 травня 1901 в Королівській Будівлі Виставок, де він працював, аж до свого переїзду до нової столиці Канберри у 1927 році. Генерал-губернатор Австралії знаходився в Мельбурні аж до 1930 року, багато федеральних інституцій залишалося в Мельбурні ще довше.

У 1927 будується найбільша на той час залізнична станція у Світі — Фліндерс Стріт (англ. Flinders Street Station), а трамвайна мережа Мельбурна наздоганяє сіднейську, і лишається найдовшою у Світі, аж до 1940 року.

В середині і кінці XX століття (1927–2000)

Зразу після закінчення Другої Світової Війни спостерігається значний приплив іммігрантів з Європи та Середземномор'я, крім традиційно британців в Мельбурн прибуває значна кількість іммігрантів із Італії, Німеччини, Нідерландів, Греції, Польщі та Мальти.

У 1956 році погляди всього Світу звернені на Мельбурн, який приймає XVI літні Олімпійські ігри.

В післявоєнний час в правилах будівництва знімаються обмеження на висоту будівель. Що дає змогу в 1958 році побудувати найвищу, на той час, будівлю в Австралії Ай. Сі. Ай. Хауз (англ. ICI House). Крім цього запроваджується, так зване правило фасадизму (англ. facadism), що дозволило зносити старі будівлі, лишаючи тільки їх фасад, якщо вони мали історичну або мистецьку цінність. В цей час в Мельбурні була знесена велика кількість особняків-палаців доби економічного буму. Мельбурн бореться з похмурістю і сірістю офісної забудови Центрального Ділового Району копіюючи Париж. Таким чином на центральній вулиці міста — Колінз (англ. Collins Street) відкривається безліч бутиків та кафе під відкритим небом. Втім основна маса населення живе, як і раніше в одноповерхових і двоповерхових будинках передмість. В 1960 та 70-ті роки уряд Вікторії намагалася стимулювати будівництво багатоповерхового житла, таким чином в найближчих передмістях до Центрального Ділового Району було зведено чимало багатоповерхівок. Але з широким розповсюдженням автомобілів і будівництвом сучасних швидкісних автомагістралей, мешканці отримали змогу жити на більшій відстані від центру міста. Більшість людей охоче вибирають життя у власному будинку, із невеличкою присадибною ділянкою землі у віддаленому передмісті, життю в багатоповерхівках в центрі міста. У зв'язку з цією тенденцією Мельбурн почав стрімко розростатися.

В 1969–1970 Австралія переживає гірничодобувний бум, в цей час в Мельбурні відкривають свої штаб-квартири великі транснаціональні корпорації, серед яких Бі. Ейч. Пі. Білітон (англ. BHP Billiton) та Ріо Тінто (англ. Rio Tinto). Острівна держава Науру, яка має традиційно тісні зв'язки з Австралією переживає в цей час небувалий потік валютних надходжень завдяки видобутку фосфоритів. Уряд Науру будує в Мельбурні хмарочос — Вежа Науру, розглядаючи це як інвестицію у нерухомість. Мельбурн залишається головним бізнес і фінансовим центром Австралії до кінця 1970-х, але згодом почав втрачати свою першість на користь Сіднея.

У зв'язку з трансформацією економіки і масовим виносом виробництва в азійські країни з 1989 по 1992 роки Мельбурн опиняється в економічній кризі, що призвело до краху кількох місцевих фінансових установ. У 1992 році новообраний уряд Вікторії почав свою роботу по відродженню економіки з агресивної кампанії по просуванню міста, як туристичного центра з акцентом на спортивний туризм. Формула-1 Гран-прі Австралії переїжджає із Аделаїди до Мельбурна. Оновлюються або будуються нові суспільні об'єкти такі як: Мельбурнський музей, Площа Федерації, Мельбурнський центр конференцій і виставок (англ. Melbourne Convention and Exhibition Centre), Казино Корона. В безпосередній близькості до Центрального Ділового Району будується сучасна платна автомагістраль — Міська Ланка (англ. CityLink). Приватизуються комунальні та енергопостачальні компанії, громадський транспорт, скорочується фінансування витрат на охорону здоров'я та освіту.

Сучасність

Мельбурн продовжує інтенсивно розвиватися, залучаються великі іноземні інвестиції в економіку, зокрема в нерухомість. Головні райони-передмістя — Саузбенк (англ. Southbank укр. Південний Берег), Порт Мельбурн (англ. Port Melbourne укр. Порт Мельбурна), Доклендс (англ. Docklands укр. Доки), Сауз Воф (англ. South Wharf укр. Південна Пристань) отримують сучасний міський вигляд. Паралельно з розвитком міста збільшується і його населення. Мельбурн продовжує розширятися будуючи нові житлові райони (англ. Residential area), все далі і далі від центру. На кінець 2004 року, за даними Австралійського бюро статистики (англ. Australian Bureau of Statistics), Мельбурн мав найвищий приріст населення і темпи економічного зростання серед усіх столиць штатів Австралії, на початку 2000-х. Мельбурн пережив глобальну фінансову кризу 2008 року легше інших великих австралійських міст, ціни на ринку нерухомості лишаються стабільно високими, при збереженні росту орендної платні.

Клімат

Мельбурн знаходиться в Південній Півкулі тому ті місяці, що є зимовими в Україні є літніми в Австралії і навпаки, теж саме стосується весни і осені. Згідно з прийнятою в Україні класифікацією — клімат Мельбурна є субтропічний з рівномірним зволоженням.. За австралійською класифікацією — клімат Мельбурна є помірним океанського типу.

Клімат в Мельбурні значно тепліший за клімат більшої частини Україні, більше за все нагадує клімат Південного Узбережжя Криму, але без низьких температур взимку. Мельбурн знаходиться на 37" широті приблизно, як Афіни та Туніс, але через близькість до холодного океану та завдяки горам Великого водороздільного хребта, що відгороджують місто від внутрішніх спекотних і посушливих районів материка, клімат міста є більш прохолодним та вологим. В порівнянні з кліматичними областями Старого Світу є наближеним до клімату північно-західного Середземномор'я, з великих міст нагадує клімат Рима та Барселони. У Великому Мельбурні, крім віддалених східних районів-передмість розташованих в передгір'ї Австралійських Альп, майже ніколи не спостерігаються опадів у вигляді снігу. зате дуже часто бувають опади у вигляді граду, інколи градинки мають значні розміри, чим наносять велику шкоду мешканцям та інфраструктурі міста. Останній снігопад в центральних районах міста відбувся 25 червня 1986, а передостанній, самий сильний в історії міста, у 1951.

Клімат Центрального Ділового Району Мельбурна
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	45,6	46,4	41,7	34,9	28,7	22,4	23,1	26,5	31,4	36,9	40,9	43,7	46,4
Середній максимум, °C	25,9	25,8	23,9	20,3	16,7	14,0	13,4	15,0	17,2	19,7	21,9	24,2	19,8
Середній мінімум, °C	14,3	14,6	13,2	10,8	8,6	6,9	6,0	6,7	8,0	9,5	11,2	12,9	10,2
Абсолютний мінімум, °C	5,5	4,5	2,8	1,5	−1,1	−2,2	−2,8	−2,1	−0,5	0,1	2,5	4,4	−2,8
Норма опадів, мм	47.7	47.9	50.3	57.4	55.8	49.0	47.5	50.0	58.1	66.4	60.1	59.3	649.6
Джерело: Бюро метеорології.

* У зв'язку з тим, що Великий Мельбурн має величезні розміри клімат в різних, а особливо в передгірських районах-передмістях, може суттєво відрізнятися від клімату центра міста, дані про який наведені в таблиці.

Найвища температура +46.4 °C була зафіксована 7 лютого 2009.
Найнижча температура −2.8 °C була зафіксована 4 липня 1901.

Мельбурн славиться мінливими погодними умовами особливо у весняні та літні місяці. Як кажуть місцеві мешканці тут може бути 4-ри пори року в один день. Це відбувається головним чином через розташування Мельбурна на кордоні дуже жарких внутрішніх районів і холодного океану. Значний перепад температур між ними може викликати дуже сильні повітряні фронти, які є причиною раптових штормів, сильних гроз та граду.

Населення

Згідно з переписом населення 2011 року у Великому Мельбурні проживало 3 999 982 людини . У 2006 році був проведений всеавстралійський перепис населення, який зібрав статистичні дані, щодо населення Австралії в цілому і Мельбурна зокрема. Так на момент проведення перепису у Великому Мельбурні проживало 3 592 591 чоловік із яких 84.5 % мали австралійське громадянство. В місті проживало 14 127 нащадків австралійських аборигенів, що становило 0.4 % від всього населення міста.

Місце народження мешканців

В таблиці наведені дані про походження більшості мешканців Великого Мельбурна.

Статистика за місцем народження мешканців, згідно з переписом 2006 року
Місце народження	Кількість в Мельбурні	% в Мельбурні	Кількість в Австралії	% в Австраліїї
Австралія	2 306 099	64.2	14 072 944	70.9
Англія	125 570	3.5	856 939	4.3
Італія	73 801	2.1	199 121	1.0
В'єтнам	57 925	1.6	159 850	0.8
КНР	54 726	1.5	206 591	1.0
Нова Зеландія	52 453	1.5	389 463	2.0

* В останні роки спостерігається значний приплив іммігрантів із Індії та інших азійських країн, тому на момент прочитання цієї статті дані наведені в таблиці можуть суттєво відрізнятися від поточної ситуації.

Мови спілкування

Чайнатаун

Історично склалося, що в Мельбурні панівну роль відіграє англійська мова, хоча її статус не є формально закріпленим в конституціях ні Австралії ні штату Вікторія, але в багатьох австралійських законах прописане обов'язкове знання мови. Так люди, які претендують на отримання віз з правом на роботу або навчання в Австралії зобов'язанні здавати екзамени зі знання англійської мови. Іммігранти, які мають право на отримання австралійського громадянства також зобов'язанні пройти тест на знання англійської мови. Для англійської мови використовується термін національна мова.

Єдиного яскраво вираженого, притаманного лише мешканцям Мельбурна, діалекту англійської мови не існує. Англомовні мешканці міста розмовляють на великій кількості діалектів іноді дуже не схожих один на одного. Різниця в діалектах більше проявляється у вимові ніж у словниковому запасі носіїв. Мельбурн місто іммігрантів, тому більшість з них зберігають ту вимову, яка притаманна місцям з яких походять вони самі або ж їх предки. Великий вплив на мову носіїв має належність до того чи іншого соціального прошарку суспільства. Окремо можна виділити англійську мову іммігрантів з колишніх британських колоній, особливо з індійського субконтиненту. Багато з них вважають англійську мову рідною, але їх вимова дуже далека від класичної англійської. Як письмова мова використовується австралійська англійська, яка має основу класичної британської англійської з деяким впливом американської англійської мови.

Разом зі всілякою підтримкою і стимулюванням вивчення англійської мови, державна і місцева влади шанобливо ставляться до національних мов іммігрантів. Влада заохочує вивчення їх рідних мов, в Мельбурні відкриті суботні школи в тому числі й українські. При вступі до університетів абітурієнтам надаються додаткові бали за знання рідної мови. При звернені до державних органів та установ, включаючи медичні заклади, іммігрантам можуть бути надані безкоштовні послуги перекладачів. Часто веб-сайти та служби телефонної підтримки державних установ, крім англійської мови надають послуги мовами, які є зрозуміліші мешканцям в цьому регіоні. Так адміністрація Муніципалітету Мельбурн має телефонні лінії: кантонською, грецькою, індонезійською, італійською, мандаринською, сомалійською, іспанською, турецькою, в'єтнамською, амхарською мовами.

В таблиці наведені дані про мови, якими найбільше спілкуються мешканці Великого Мельбурна в побуті.

Статистика за мовою спілкування в побуті мешканців, згідно з переписом 2006 року
Мова	Кількість в Мельбурні	% в Мельбурні	Кількість в Австралії	% в Австраліїї
Англійська	2 447 489	68.1	15 581 333	78.5
Італійська	120 039	3.3	316 890	1.6
Грецька	114 211	3.2	252 220	1.3
В'єтнамська	71 121	2.0	194 855	1.0
Кантонська китайська	65 496	1.8	244 553	1.2
Мандаринська китайська	62 463	1.7	220 601	1.1

* В останні роки спостерігається значний приплив іммігрантів рідними для, яких є індо-арійські та інші азійські мови, тому на момент прочитання цієї статті дані наведені в таблиці можуть суттєво відрізнятися від поточної ситуації.

Релігія

Вівтар собору Св. Патріка

В Австралії в цілому і в Мельбурні зокрема всі релігійні конфесії мають рівні права, жодна з них не має привілейованого статусу, хоча традиційно Різдвяні та Великодні свята за григоріанським календарем є святковими, неробочими днями. В Мельбурні діють релігійні установи практично всіх основних конфесій в тому числі Української автокефальної православної церкви та Української греко-католицької церкви. Для віруючих мусульман та юдеїв працюють спеціалізовані крамниці, де вони можуть придбати халялну та кошерну їжу.

Більшість мешканців міста вважають себе християнами різних конфесій, 20 % мешканців є атеїстами або не є послідовниками ніяких релігійних течій..

В таблиці наведені дані про конфесійну приналежність більшості мешканців Великого Мельбурна. Об'єднана Церква Австралії (англ. Uniting Church in Australia) є всеавстралійське об'єднанням протестантських напрямків: методистів, пресвітеріанців та конгрегаціоналістів.

Статистика за конфесійною приналежністтю мешканців, згідно з переписом 2006 року
Конфесія	Кількість в Мельбурні	% в Мельбурні	Кількість в Австралії	% в Австраліїї
Католицизм	1 018 113	28.3	5 126 882	25.8
Англіканство	433 546	12.1	3 718 248	18.7
Православ'я	212 887	5.9	544 165	2.7
Об'єднана Церква Австралії	143 552	4.0	1 135 422	5.7

* В останні роки спостерігається значний приплив іммігрантів, які сповідують Індуїзм, Іслам, Буддизм, тому на момент прочитання цієї статті дані наведені в таблиці можуть суттєво відрізнятися від поточної ситуації.

Економіка

Мельбурн має достатньо диверсифіковану економіку. У 2011 році найбільша кількість людей близько 350 тис. з них близько 200 тис. з повним робочим днем, працювали в сфері охорони здоров'я. Далі по убуванню йшли галузі: роздрібна торгівля, промисловість, будівництво, професійні послуги, освіта, готельні послуги і громадське харчування, транспорт, державна служба, фінанси, інші послуги, оптова торгівля, адміністративні органи, сільське господарство, культура і відпочинок, інформаційні технології і телекомунікації, комунальні послуги, гірнича промисловість.

Мельбурн є штаб-квартирою п'яти з десяти найбільших за доходами та і п'яти з шести найбільших за ринковою капіталізацією корпорацій в Австралії: це банки — НАБ (англ. NAB) та АНЗ (англ. ANZ), гірничодобувні компанії — найбільша у світі Бі. Ейч. Пі. Білітон (англ. BHP Billiton) та Ріо Тінто (англ. Rio Tinto), телекомунікаційний гігант Телстра (англ. Telstra). Також в місті знаходяться головні офіси Ділової Ради Австралії (англ. Business Council of Australia) та Австралійської Ради Профспілок (англ. Australian Council of Trade Unions).

Фінанси

Мельбурн є великим фінансовим центром, як уже зазначалося тут знаходяться штаб-квартири 2-х банків — НАБ (англ. NAB) та АНЗ (англ. ANZ) з великої австралійської 4-ки. В місті базуються пенсійні фонди, включаючи Державний пенсійний фонд Австралії (англ. Australian Government Future Fund), які сумарно акумулювали 40 % коштів від загальноавстралійського числа. З 1959 року в Мельбурні працює Українська Кредитова Кооператива «Дністер».

Згідно з опитуванням MasterCard у 2007 році Мельбурн був визнаним 2-м в Австралії та 34-м фінансовим центром в Світі.

Промисловість

Мельбурн є центром автомобільної промисловості Австралії, зараз тут виробляють автомобілі марок Форд і Тойота, з 1956 по 1991 рік вироблялася легенда австралійського автобудування марка Холден (англ. Holden), яка належить американській компанії General Motors, зараз в Мельбурні лишилося виробництво двигунів цієї марки. В місті базуються штаб-квартири австралійських автомобільних дизайн-центрів. Крім автомобільної промисловості в Мельбурні працюють підприємства нафтопереробної галузі, діє виробництво деталей для літаків, виробництво фармацевтичних препаратів, підприємства паперової та харчової промисловості.

Мельбурн є великим міжнародним центром біотехнологій, тут працюють такі компанії, як Сі.еС.еЛ (англ. CSL) та Біота (англ. Biota).

У зв'язку з виносом виробництва в азійські країни частка працюючих в промисловості міста зменшується, так у 2001 році промисловість була на 1-му місці за кількістю зайнятих, в цій галузі працювало близько 350 тис. людей із них близько 310 тис. з повним робочим днем, а у 2011 їх число зменшилось до 310 тис. з яких 270 тис. з повним робочим днем.

ІТ і Телекомунікації

В Мельбурні в галузі інформаційних технологій і телекомунікацій працює більше 60 000 осіб, що є третиною від всіх IT&T працівників Австралії. Річний оборот становить $ 19.8 млрд, річні експортні доходи $ 615 мільйонів. Як зазначалося вище, в Мельбурні базується штаб-квартира австралійського телекомунікаційного гіганту Телстри (англ. Telstra), аналогу українського Укртелекому.

Туризм

Туризм відіграє важливу роль економіці в Мельбурні. У 2004 році місто відвідали приблизно 7,6 мільйонів вітчизняних і 1,88 млн іноземних туристів. У 2008 році Мельбурн обігнав Сідней з кількістю грошей, які вітчизняні туристи витратили в місті. Завдяки своєму Центру конференцій і виставок (англ. Melbourne Convention and Exhibition Centre), який може прийняти одночасно 5 000 учасників, Мельбурн є популярним місцем проведення національних і міжнародних конференцій. Додатковою зручністтю є те що центр беспосередньо сполучається з готелем Хілтон (англ. Hilton).

Транспорт

Автотранспорт

Мельбурн. «Міст Принца»

У зв'язку з тим, що Великий Мельбурн займає гігантську територію площею 8 826 км². і мешканці міста віддають перевагу життю в одно- і двох-поверхових будинках районів-передмість, автомобільний транспорт має величезне значення. Мельбурн посідає одне з найвищих міць у світі за кількістю автомобілів на душу населення. Так у 2011 році на кожну тисячу жителів штату Вікторія припадало 750 зареєстрованих автотранспортних засобів включаючи мотоцикли.

В Мельбурні побудовані сучасні швидкісні автомагістралі, які тут носять назву Фрі-Вей (англ. Freeway, укр. Вільний Шлях), на жаль для автовласників слово free, в даному випадку не перекладається, як безкоштовний багато з фрі-веїв є платними і мають назву Тол-Вей (англ. Tollway, укр. Платний Шлях). Незважаючи на високу якість фрі-веїв Мельбурна, які не поступаються славетним німецьким автобанам, швидкість на них, з міркувань безпеки, обмежена 100 км/год згідно з дорожніми правилами штату Вікторія. Дотриманню швидкісного режиму сприяють астрономічні суми штрафів та бальна система, яка загрожує автолюбителям втратою водійського посвідчення. За систематичне брутальне порушення правил дорожнього руху передбачена навіть конфіскація транспортного засобу. Міжміський Фрі-Вей Х'юм (англ. Hume Freeway) зв'язує Мельбурн із найбільшим містом Австралії Сіднеєм.

У 2011 році міська автобусна мережа Великого Мельбурна (англ. Buses in Melbourne) налічувала 35-ть транспортних операторів, що сумарно володіли 1 768 автобусами, які обслуговували 337 маршрути. У 2010–2011 фінансовому році було сумарно виконано 106.100 мільйонів пасажир-перевезень, річне зростання склало 3.7 %.

Метро і залізниця

Схема мельбурнського Метро

Потяг Метро на станції Фліндерс Стріт

Залізнична мережа Мельбурна почала розбудовуватися в 50-ті роки XIX століття в епоху доби золотої лихоманки. В теперішній час вона є частиною залізничної мережі всієї Австралії, та використовується міжміськими, приміськими, товарними потягами та електропоїздами метро. На залізничній мережі працюють, як приватні так і державні транспортні перевізники.

Мельбурнське метро (англ. Metro Trains Melbourne) дуже сильно відрізняється від типового українського, із більш ніш 200 станцій тільки 3, які знаходяться в Центральному Діловому Районі є підземними. Навіть назва Метро стала використовуватися лише з 2009 року після придбання контрольного пакету акцій гонконзькою компанією МТР (англ. MTR Corporation). Насправді лінії метро інтегровані в залізничну мережу і на багатьох напрямках ділять колії з приміськими і міжміськими потягами і навіть з товарними поїздами. Структура ліній метро радіальна. Всього налічується 15 напрямків, які сходяться в центрі, точніше під Центральним Діловим Районом, утворюючи кільце (англ. City Loop) до якого належать 5-ть станцій. Таким чином електропоїзди розвертаються на цьому кільці і повертаються в пункт призначення звідки вони прибули. Станом на 2012 рік електропоїзди не курсують між різними пунктами відправлення і призначення, тобто звідки електропоїзд вийшов туди він і повернися, проїхавши по кільцю City Loop.

У 2010–2011 фінансовому році мельбурнське метро обслуговув 391 потяг, сумарна довжина шляхів становила 830 км, виконано 228.900 мільйонів пасажир-перевезень, річне зростання склало 4.3 %.

По залізничній мережі міста курсують також приміські дизель-поїзди В-лайн (англ. V/Line, укр. Вікторіанська лінія), що з'єднують Мельбурн з його містами супутниками: Балларатом, Бендіго, Джелонгом, Сімором (англ. Seymour) і Траралгоном (англ. Traralgon).

У 2010–2011 фінансовому році приміськими потягами В-лайн було виконано 13.494 мільйонів пасажир-перевезень, річне зростання склало 7.4 %.

Трамвай

Схема маршрутів мельбурнських трамваїв

Трамвай Міське Кільце на маршруті

Мельбурн має одну з найбільших трамвайних мереж (англ. Trams in Melbourne) у світі, яка почала розбудовуватися в епоху економічного буму 1880-х років. У 2010–2011 фінансовому році в Мельбурні налічувалося 487 трамваїв, які обслуговували 28 маршрутів, загальна довжина шляхів становила 249 км, трамваями міста було виконано 182.700 мільйонів пасажир-перевезень, річне зростання перевезень склало 4.1 %.

Навколо Центрального Ділового Район рухається, популярний серед туристів, безкоштовний маршрут — Трамвай Міське Кільце (англ. City Circle Tram), який обслуговується відремонтованими трамваями 1930х років випуску.

Морський

Морський транспорт є важливою складовою транспортної системи Мельбурна. Мельбурнський морський порт є найбільшим і самим жвавим контейнерним та вантажний портом Австралії та входить в п'ятірку найбільших портів Південної Півкулі. У 2004 році річний товаропотік порту склав більше чим 70 мільярдів австралійських доларів та 39 % від усіх контейнерних перевезень країни.

Пасажирський морський порт Мельбурна має назву Станційний пірс (англ. Station Pier) обслуговує поромну переправу до Тасманії, через Бассову протоку , та круїзні судна. Порт був відкритий у 1854 році, є занесеним до списку Вікторіанської спадщини (англ. Victorian Heritage Register).

Повітряний

Мельбурн має 4-ри аеропорти. Найбільший є міжнародний аеропорт, що має офіційну назву міста Мельбурн, але дуже часто, в тому числі і авіапідприємствами використовується назва, Тулламарін, за місцем його розташування в районі-передмісті Тулламарін (англ. Tullamarine) за 23 кілометри від Центрального Ділового Району Мельбурна. Аеропорт Мельбурн — є другим за пасажиропотоком в Австралії, після аеропорта Сіднея. На жаль, станом на 2012, рік добратися до аеропорта можно лише автотранспортом по сучасному фрі-вею Тулламарін (англ. Tullamarine Freeway), який ближче до центру міста переходить в платний фрі-вей Сітілінк (англ. CityLink). Крім таксі і приватного транспорту до Центрального Ділового Району Мельбурна можна дістатися автобусами Скай супер шатл (англ. Skybus Super Shuttle), де можна зробити пересадку на інші види громадського транспорту.

У 2011 році на внутрішніх рейсах найбільший пасажиропотік був у напрямках: Сідней — 7 907 300 пасажирів, Брісбен — 3 110 700, Аделаїда — 2 343 000, Перт — 1 837 500, Голд-Кост — 1 764 900, Хобарт — 1 234 000, Канберра — 1 106.7, Лонсестон — 817 600, Кернс (англ Cairns) — 500 000, Саншайн-Кост (англ Sunshine Coast) — 423 400, Ньюкасл — 409 000, Дарвін — 303 700, Мілд'юра (англ Mildura) — 198 600, Аліс-Спрінгс — 144 500. Сумарний внутрішній вантажний товаропотік в цьому році склав 128 200 тон.

Найбільший пасажиропотік у 2011 році був у наступних міжнародних напрямках: Сингапур — 996 514 пасажирів, Окленд (Нова Зеландія) — 857 149 та Куала Лумпур — 731 302. Найбільший товаропотік, в тонах, в цьому ж році був у напрямках: Сингапур — 47 128, Гонг Конг — 35 334, Окленд (Нова Зеландія) — 26 736 та Куала Лумпур — 22 002.

Спорт

Матч на стадіоні MCG грають Richmond і Collingwood

На відміну від двох інших найбільших міст Австралії — Сіднея і Брісбена, де найпопулярнішими видами спорту є крикет і регбі, беззаперечним королем спорту в Мельбурні є австралійський футбол, або як його тут любовно називають футі (англ. footy). Гра яка на перший погляд нагадує регбі, але має зовсім інші правила, була створена у 1857 в Мельбурні Томом Вілсом (англ. Tom Wills), а перший офіційно задокументований матч відбувся 7-го серпня 1858 року. Але тільки починаючи з 1990 року став проводитися всеастралійський чемпіонат під егідою Австралійської Футбольної Ліги (АФЛ), до цього проводився Чемпіонат штату Вікторія, а саму гру часто називали вікторіанським футболом. Незважаючи на таку вузьку географічну розповсюдженість футі неймовірно популярний в Мельбурні, тут вболівають за різні клуби майже всі корінні мешканці міста, починаючи з дітей дошкільного віку, а також багато іммігрантів. Вибір клубів величезний. Станом на 2012 рік в самому Великому Мельбурні базуються 10 клубів АФЛ, крім цього клуб Джелонг, з однойменного міста супутника, проводить більшість домашніх ігор в Мельбурні, а клуби із Сіднея і Брісбена — Сідней Свонз (англ. Sydney Swans, укр. Сіднейські лебеді) та Брісбен Лайонз (англ. Brisbane Lions, укр. Брісбенські Леви) мають мельбурнське коріння відповідно походять від Сауз Мельбурн (англ. South Melbourne FC, укр. Південний Мельбурн ФК) та Фітзтрой Лайонз (англ. Fitzroy Lions, укр. Фітзтройські Леви), і зберігають армію своїх прихильників в самому Мельбурні.

Якщо ви прагнете розгадати «загадкову душу» мельбурнців найпростіший спосіб — це відвідати один із матчів австралійського футболу. Мельбурнці палко підтримують свої клуби, але в той же самий час поважають вибір інших. Матчі австралійського футболу проводяться на спеціальних стадіонах з великим полем, так як звичайне поле для європейського футболу замале. Офіційні матчі АФЛ проходять на Мельбурн Крикет Граунд, який вміщує 100 018 глядачів та на Доклендс Стадіон (англ. Docklands Stadium), що зараз офіційно носить ім'я спонсора Етіхад (англ. Etihad) — вміщує 53 359 глядачів.

Персоналії

Народилися

• Ванесса Аморозі — співачка-поетеса, продала понад 2 мільйони копій своїх альбомів, хіт This Is Who I Am займав 1-ше місце в ARIA Charts 2009
• Ерік Бана (Банадіновіч) — актор, роль Брюса Баннера в стрічці Енга Чи Халк 2003, головна роль у фільмі Троя 2004
• Кейт Бланшетт — актриса, премії Оскар та BAFTA за кращу жіночу роль другого плану у фільмі Авіатор 2004, BAFTA та Золотий глобус за фільм Єлизавета 1998
• Марк Брешіано — футболіст збірної Австралії, учасник ЧС-2006, ЧС-2010, володар Кубка націй ОФК 2004, грав в італійській Серії А
• Стенлі Брюс — прем'єр-міністр Австралії (1923–1929), у роки його прем'єрства столицю Австралії перенесено з Мельбурна до Канберри
• Марк Відука — футболіст збірної Австралії хорватсько-українського походження, учасник ЧС-2006, грав в англійській прем'єр-лізі, 3-х кратний чемпіон Хорватії
• Лі Воннелл — актор і сценарист, здобув світову славу після написання сценарію і виконання ролі Адама у фільмі Пила: Гра на виживання
• Джон Гортон — прем'єр-міністр Австралії (1968–1971), лицар Ордену Великого Хреста Святого Михайла і Святого Георгія 1977, кавалер Ордену Австралії 1988
• Персі Грейнджер — піаніст і композитор, автор Мок Морріс, Ірландські мелодії графства Деррі 1911
• Вінс Ґрелла — футболіст збірної Австралії, учасник ЧС-2006, ЧС-2010, Кубок Азії 2007, італійська Серії А, англійська прем'єр-ліга клуб Блекберн Роверз
• Джермен Ґрір — письменниця, вчена і телеведуча, одна з найвизначніших феміністок, автор твору The Female Eunuch 1970
• Ліза Джеррард — музикант, вокалістка і композитор, міжнародне визнання у складі гурту Dead Can Dance — альбом Into the Labyrinth увійшов у Billboard 200 1993
• Альфред Дікін — прем'єр-міністр Австралії (1903–1910, з перервами), лідер руху за створення Австралійського Союзу
• Джон Еклс — вчений-нейрофізіолог, Нобелівська премія з фізіології та медицини 1963, кавалер Ордену Австралії 1990, лицар-бакалавр 1958
• Стів Ірвін — натураліст та тележурналіст, автор фільмів про живу природу, серіал The Crocodile Hunter (1997–2004)
• Ноел Куніган — живописець і графік, автор The Cough… stone dust 1947, A Metal Pourer 1948, Eureka 1854 −1954 linocuts 1954
• Ендрю Лотерстейн — плавець, срібна і 2-і бронзові медалі Олімпійських ігр 2008, золото ЧС-2007, бронза ЧС-2009
• Неллі Мелба (Гелен Портер Армстронг) — солістка театрів Гранд-Опера, Ла Скала, Метрополітен-опера, дама Ордену Великого Хреста Британської імперії 1927
• Руперт Мердок — медіамагнат, особистий капітал 8.3 млрд. доларів США 2012, президент News Corporation, кавалер Ордену Австралії 1984
• Данні Міноуг — співачка, автор пісень, молодша сестра Кайлі Міноуг, альбом Neon Nights визнано золотим у Великобританії 2003
• Кайлі Міноуг — співачка, автор пісень, актриса, Премія Ґреммі в номінації — найкраща танцювальна композиція за пісню Come into My World 2004
• Гелен Редді — вокалістка, автор пісень, участь в рок-опері Ісус Христос — суперзірка 1970, хіт I Am Woman займав 1-шу сходинку в Billboard Hot 100 1972
• Джессі Спенсер — актор, Золотий бумеранг асоціації Австралійці в кіно за роль в Доктор Хаус 2006, включений у People Magazine's 100 Most Beautiful People 2007
• Анна Торв — актриса, 2-і премії Сатурн за телесеріал Грань, як кращій телевізійній акторці 2010, 2011
• Флі (Майкл Пітер Бальзарі) — бас-гітарист гурту Red Hot Chili Peppers, один з найкращих бас-гітаристів усіх часів згідно з журналом Rolling Stone 2011
• Малколм Фрейзер — прем'єр-міністр Австралії (1975–1983), кавалер Ордену Австралії 1988, кавалер Ордену Пошани 1977

Проживали тривалий час

• Макфарлейн Бернет — вчений-вірусолог, Нобелівська премія з фізіології та медицини 1960, лицар Ордену Британської імперії 1969, лицар Ордену Австралії 1978
• Шейн Воєводин (англ. Shane Woewodin) — гравець австралійського футболу, має українське коріння, володар Brownlow Medal 2000, AFL Rising Star 1997
• Девід Воррен — вчений, винахідник бортового самописця (чорної скриньки), офіцер Ордену Австралії 2002, включений до списку 100 геніїв сучасності 2007
• Джулія Гіллард — прем'єр-міністр Австралії з 2010, перша жінка на цій посаді, лідер Австралійської лейбористської партії
• Гарольд Голт — прем'єр-міністр Австралії (1966–1967), під час його прем'єрства було скасовано політику білої імміграції, кавалер Ордену Пошани 1967
• Алекс (Олександр) Єсауленко (англ. Alex Jesaulenko) — гравець австралійського футболу українсько-російського походження, легенда Australian Football Hall of Fame
• Нік Кейв — рок-музикант, поет, письменник, автор музики до фільмів та сценарист, сценарій до фільму The Proposition 2005
• Лазорський (Коркішко) Микола Панасович — український письменник, журналіст і географ, автор романів Гетьман Кирило Розумовський 1961, Степова квітка 1965
• Роберт Мензіс — прем'єр-міністр Австралії (1939–1941, 1949–1956), під час його прем'єрства Австралія приєднався до війни з Нацистською Німеччиною 1939
• Олівія Ньютон-Джон — співачка, актриса, лауреат 4-х премій Ґреммі — пісні Let Me Be There 1973 та I Honestly Love You (в 2-х номінаціях) 1974, Olivia Physical 1982
• Джеффрі Раш — актор, Оскар, Золотий глобус і BAFTA за кращу чоловічу роль у фільмі Shine 1996, Золотий глобус за The Life and Death of Peter Sellers 2004
• Джеймс Скаллін — прем'єр-міністр Австралії (1929–1932), перший католик на цій посаді, прем'єрство співпало в часі з Великою Депресією