Фрідріх Август фон Каульбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Август фон Каульбах

Фрідріх Август фон Каульбах (також підписувався як Фріц Август Каульбах, нім. Friedrich August von Kaulbach; 2 червня 1850(18500602), Мюнхен — 26 липня 1920, Ольштадт) — німецький художник. Відомий своїми багато прикрашеними мрійливими портретами, здебільшого жіночими, написаними у французькому стилі XIX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Фрідріх Август фон Каульбах був сином майстра історичного живопису Фрідріха Каульбаха. Художню освіту отримав в Академії мистецтв Нюрнберга (викладачі Август фон Крелінг і Карл Рауп, також навчався у свого батька. З 1871 році він переїхав до Мюнхена, час від часу бував в Парижі. У 1886 році обійняв посаду директора Мюнхенської академії мистецтв. Його дочка, Матильда Каульбах, у 1925 році вийшла заміж за художника Макса Бекмана.

Останні роки життя художник провів у своєму літньому будинку в Ольштадті у Верхній Баварії. З червня 1997 року в ньому діє музей, де представлено близько 30 картин і 25 малюнків Каульбаха. В оригінальному виді збереглись майстерня і кабінет художника.

Сучасне йому художнє життя Каульбах дотепно змалював у численних карикатурах. Часто героями його малюнків ставали члени художньої групи «Аллотрія»[de], створеної Францем фон Ленбахом на противагу офіційному мистецтву Мюнхена. Ленбаху, який невдовзі отримав офіційне визнання, Каульбах присвятив свою жартівливу «Ленбахіаду».

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Friedrich August von Kaulbach. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 20, E. A. Seemann, Leipzig 1927, S. 20-22
  • Salmen, Brigitte (Hrsg.): «Ich kann wirklich ganz gut malen». Friedrich August von Kaulbach — Max Beckmann. Murnau 2002
  • Birgit Jooss: «’Bauernsohn, der zum Fürsten der Kunst gedieh’ — Die Inszenierungsstrategien der Künstlerfürsten im Historismus». In: Plurale. Zeitschrift für Denkversionen. Heft 5 — Gewinn. Hrsg. von Mirjam Goller, Guido Heldt, Brigitte Obermayer und Jörg Silbermann. Berlin 2005, S. 196–228

Посилання[ред.ред. код]