Хамон (страва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хамон
Походження  Іспанія
Необхідні компоненти Окіст
Хамон «пата негра»

Хамо́н (ісп. jamón — «окіст») — іспанський національний делікатес, сиров'ялене свиняче стегно.

Типи хамона[ред. | ред. код]

Хамон буває двох основних видів: хамон Серрано (ісп. jamón serrano, «гірський хамон») і, як правило, дорожчий — хамон іберико (ісп. jamón ibérico, який ще називають pata negra — «чорна нога»). Вони різняться способом і тривалістю приготування. Та найсуттєвіша відмінність між хамоном серрано та хамоном іберико — порода свиней і їхня дієта. Ззовні їх можна відрізнити за кольором ратиці: у серрано — біла, у іберико — чорна. Свиней, з яких виготовляють найдорожчі сорти іберико, наприклад Bellota, вигодовують винятково жолудями. Через це ціна може досягати двохсот євро за кілограм.

  • Серрано — відмінна ознака: біла свиня, хамон має білу ратицю.
    • Curado — витриманий 7 місяців.
    • Reserva — витриманий 9 місяців.
    • Bodega — витриманий 12 місяців.
  • Іберико — відмінна ознака: чорна свиня, хамон має чорну ратицю.
    • Recebo — виготовляють зі свиней, відгодованих фуражем та жолудями.
    • Bellota — виготовляють зі свиней, відгодованих повністю жолудевою дієтою.

Хамоном зазвичай називають продукт, який готують із задньої ноги свині, тобто — стегна. З передньої ноги, або лопатки, виготовляють «палети».

Приготування хамону[ред. | ред. код]

Свиняче стегно засипають великою кількістю солі, щоб прискорити процес зневоднення. Час соління залежить від ваги ноги і кліматичних умов певної області, але в середньому він становить один день на кілограм маси.

Процес сушіння займає від 6 до 36 місяців. Сушіння зазвичай починають взимку або ранньої весни, щоб скористатися повільним та поступовим збільшенням температури аж до пізнього літа.

Восени хамон зносять на нижчі поверхи приміщення, де він перебуває протягом 9-12 місяців при температурі 8-10° C. Тут починається процес в'ялення: під впливом мікрофлори м'ясо набуває характерної структури, смаку та аромату.

  1. Дозрівання. Після сушіння продукт переносять в льох, де класифікують за вагою і якістю. На підставі цієї класифікації визначається час, необхідний для дозрівання кожної ноги, після чого вони залишаються дозрівати, як і раніше в підвішеному стані. На цьому етапі завдяки мікроклімату погребів «ноги» набувають свій унікальний смак і аромат.
  2. Проба — це остання перевірка: тонкою довгою голкою (зробленою з кістки корови чи коня) експерти роблять два або три отвори в хамоні, щоб відчути аромат, який розповість їм про завершення стадії в'ялення.

Вживають хамон різаним на дуже тонкі скибочки. Нарізка хамона — особливе мистецтво, яким займається навчений фахівець — хамонеро, який використовує спеціальний інструмент. Підставка, на якій встановлюється хамон для різання, називається хамонера. Заклад, де подають хамон, називається хамонерія.

Місця виготовлення хамона[ред. | ред. код]

Хамон виготовляють на всій території Іспанії, за винятком узбережжя. Як і в іспанських вин, у хамона існує свій Denominación de Origen, своєрідний «знак якості», який гарантує, що вироблений в певній провінції і з дотриманням незмінних місцевих стандартів (у кожній провінції вони свої). Міністерство сільського господарства Іспанії виділяє такі DOP:

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Пршут — балканський варіант приготування свинини.
  • Пармська шинка.
  • Мохама — іспанський в'ялений тунець.
  • Шовдар — традиційна карпатська страва: свиняче копчене чи в'ялене стегно.

Посилання[ред. | ред. код]