Хелати
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
Хела́ти (від грец. χηλή, chelè — «клішня») або внутрішньокомплексні сполуки — клішнеподібні комплексні сполуки, що утворюються при взаємодії іонів металів з молекулами деяких органічних сполук, що містять солеутворюючу і комплексоутворюючу групи. Хелатні сполуки містять центральний іон (частинку) — комплексоутворювач — і координовані навколо нього ліганди. Хелатні сполуки часто використовуються в хімії для розділення, концентрації і визначення різних елементів.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
|
|||||||||||||||||
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

