Свинець

Плюмбум, (свинець, оливо) (Pb)
Атомний номер	82
Зовнішній вигляд простої речовини	дуже м'який, вязкий метал синювато-білого кольору
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	207,2 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	175 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	715,2(7,41) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Xe] 4f14 5d10 6s2 6p2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	147 пм
Радіус іона	(+4e) 84 (+2e) 120 пм
Електронегативність (за Полінгом)	1,8
Електродний потенціал	Pb←Pb2+ -1,26В Pb←Pb4+ 0,80В
Ступені окиснення	4, 2
Термодинамічні властивості
Густина	11,35 г/см³
Питома теплоємність	0,159 Дж/(K моль)
Теплопровідність	35,3 Вт/(м К)
Температура плавлення	600,65 K
Теплота плавлення	4,77 кДж/моль
Температура кипіння	2013 K
Теплота випаровування	177,8 кДж/моль
Молярний об'єм	18,3 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна гранецентрована
Період ґратки	4,950 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	88,00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Плюмбум (оливо) (Pb) — хімічний елемент з атомним номером 82, проста речовина якого свинець — важкий, м'який, ковкий, сірий метал.

Зазвичай свинець трапляється у вигляді руди галеніту, іноді у вигляді самородків; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду урану. Свинець — найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою точкою плавлення, поганий провідник електрики, стійкий до кислотної корозії, може бути отруйним, накопичується в організмі під час уживання води зі свинцевих труб, використання: фарби на основі свинцю і бензину з його добавками. Є ефективним захистом проти радіації, використовується в гальванічних елементах, склі, кераміці і сплавах типу олова й у припої.

Походження назви

Сатурн як алхімічний символ свинцю

Свинець відомий ще з бронзового віку поряд із стибієм та арсеном для виготовлення бронзи. Пізніше його замінили оловом. Ще стародавні вавилоняни виготовляли вази зі свинцю. Римляни використовували його для виготовлення посуду, водопровідних труб. Ще одним застосуванням свинцю в той час було опломбування приміщень — звідки, імовірно, і походить латинська назва лат. plumbum. Хоча в той час було два позначення plumbum nigrum (темний плюмбум) — свинець, та plumbum candidum (світлий плюмбум) — олово. Алхіміки припускали, що свинець є добрий кандидат і вихідний елемент для трансмутації металів у золото.

Походження слова свинець — не з'ясоване.

Отримання

Отримують свинець із галеніту у дві стадії:
1. Прожарювання:

2 PbS + 3 O₂ → 2 PbO + 2 SO₂ ΔH0r=−836 кДж/моль

2. Відновлення коксом:

PbO + C → Pb + CO ΔH0r=+107 кДж/моль

PbO + CO → Pb + CO₂ ΔH0r=−66 кДж/моль

Утворюються свинцеві злитки з вмістом 95—97 % Pb, які потім очищують (рафінують) за допомогою переплавлення з флюсом, чи електролізом.

Виробництво

Країни, що є найбільшими продуцентами свинцю (зокрема з вторинним свинцем) на 2004 р. (дані ILZSG), в тис. тонн:

ЄС	2200
США	1498
Китай	1256
Корея	219

Поширення

Мінерали свинцю: галеніт, діаболеїт, у природі Плюмбум наявний у чотирьох ізотопах ²⁰⁴Pb (1,4%), ²⁰⁶Pb (24,1%), ²⁰⁷Pb (22,1%) і ²⁰⁸Pb (52,4%).

Застосування

Використовується у виробництві акумуляторів.

Негативний вплив

Накопичення свинцю в організмі людини може викликати як свинцеві енцефалопатії, виродження периферичних нервів, венозний стаз, псевдомосклероз, серцева гіпертонія, цироз печінки та ін.

Див. також

• Платиніт
• Свинцево-цинкова промисловість
• Свинцево-цинкові руди
• Свинець аномальний
• Свинець звичайний
• Свинець первісний
• Свинець первозданний
• Свинець радіогенний
• Свинець рудний
• Свинець самородний

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
• Ф. А. Деркач "Хімія". — Л., 1968