Свинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Оливо, (плюмбій) (Pb)
Атомний номер 82
Зовнішній вигляд
простої речовини
дуже м'який,
вязкий метал
синювато-білого кольору
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
207.2 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 175 пм
Енергія йонізації
(перший електрон)
715.2(7.41) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 147 пм
Радіус йона (+4e) 84 (+2e) 120 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
1.8
Електродний потенціал Pb←Pb2+ -1.26В
Pb←Pb4+ 0.80В
Ступені окиснення 4, 2
Термодинамічні властивості
Густина 11.35 г/см³
Питома теплоємність 0.159 Дж/(K моль)
Теплопровідність 35.3 Вт/(м К)
Температура плавлення 600.65 K
Теплота плавлення 4.77 кДж/моль
Температура кипіння 2013 K
Теплота випаровування 177.8 кДж/моль
Молярний об'єм 18.3 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 4.950 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 88.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Свинець (Pb) — важкий, м'який, ковкий, сірий метал; атомний номер 82; відносна атомна маса 207,19. Зазвичай зустрічається у вигляді руди галеніту, іноді у вигляді самородків; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду урану. Свинець — найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою точкою плавлення, поганий провідник електрики, стійкий до кислотної корозії, може бути отрутним, накопичується в організмі при уживанні води зі свинцевих труб, використання: фарби на основі свинцю і бензину з його добавками є ефективним захистом проти радіації, використовується в гальванічних елементах, склі, кераміці і сплавах типу олова й у припої.

Зміст

[ред.] Походження назви

Ще з бронзового часу відомий свинець поряд із стибієм і арсеном для виготовлення бронзи. Пізніше його замістило олово. Ще стародавні вавилоняни виготовляли вази з свинцю. Римляни використовували його для виготовлення посуди, водопровідних труб. Ще одним застосуванням свинцю в той час було опломбування приміщень — звідки, припускають, і походить латинська назва лат. plumbum. Хоча в той час було два позначення plumbum nigrum (темний plumbum) — свинець, та plumbum candidum (світлий plumbum) — олово. Алхіміки припускали що свинець є добрий кандидат і вихідний елемент для трансмутації металів в золото.
Походження слова свинець — не вияснене.

Сатурн як алхімічний символ свинцю

[ред.] Отримання

Отримують свинець із галеніту у дві стадії:
1. Прожарювання:

\mathrm{2\ PbS\ +\ 3\ O_2\ \longrightarrow\ 2\ PbO\ +\ 2\ SO_2}\ \ \Delta H_{\mathrm{r}}^0=-836\ \mathrm{kJ \cdot mol}^{-1}

2. Відновлення коксом:

\mathrm{PbO\ +\ C\ \longrightarrow\ Pb\ +\ CO}\ \ \Delta H_{\mathrm{r}}^0=+107\ \mathrm{kJ \cdot mol}^{-1}
\mathrm{PbO\ +\ CO\ \longrightarrow\ Pb\ +\ CO_2}\ \ \Delta H_{\mathrm{r}}^0=-66\ \mathrm{kJ \cdot mol}^{-1}


Утворюються свинцеві злитки з вмістом 95-97 % Pb, які потім очищують (рафінують) за допомогою переплавки з флюсом, чи електролізом.

[ред.] Розповсюдження

Мінерали свинцю: галеніт, діаболеїт,

[ред.] Застосування

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Негативний вплив

Нагромадження свинцю в організмі людини може викликати як свинцеві енцефалопатії, виродження периферичних нервів, венозний стаз, псевдомосклероз, сердечна гіпертонія, цироз печінки та ін.

[ред.] Дивись також

Особисті інструменти