Хроматизм

Хроматизм в музиці - інтервальна система, в основі якої лежить півтон. В історії музики розрізняють хроматизм у давньогрецькій та новій європейській інтервальній системах.

Давньогрецький хроматизм

Давньогрецький хроматизм має звукоряд зі збільшеною секундою та двома півтонами поспіль:

Такий звукоряд сприймався, як барвистий і вишуканий.

Новий європейський хроматизм

Новий європейський хроматизм виник як забарвлення діатонічної основи. Хроматичні інтервали утворюють продовженням діатоніки за межі 6 квінт:

Межею, що регулює кількість тонів хроматичної інтервальної системи, є 12-та квінта, крайній (13-й) звук якої утворює вже мікрохроматичний інтервал - кому.

«Хроматичними» інтервалами вважаються інтервали, що утворюються сім'ю квінтовими кроками і більше:

• Збільшена прима (і зменшена октава);
• Збільшена квінта (та зменшена кварта);
• Збільшена секунда (і зменшена септима);
• Збільшена секста (і зменшена терція);
• Збільшена терція (і зменшена секста).

У ладовому контексті мажорно-мінорної тональності хроматичні інтервали надають мелодії підвищену експресію, а тональної гармонії (наприклад, альтеровані акорди) - загострену функціональну динаміку.

Див. також

• Хроматична гама

Література

• Барский В. . Хроматика как категория музыкального мышления // Laudamus. К 60-летию Ю.Н.Холопова.- М., 1992, с.114-120.
• Barsky, Vladimir. Chromaticism. N.Y.: Routledge, 1996.
• Холопов Ю.Н.. Гармония. Теоретический курс. М., 2003.
• Музыкально-теоретические системы. Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. М., 2006.

Джерела

• Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
• Холопов Ю.Н. Хроматизм // Музыкальный энциклопедический словарь. М., 1990, сс.606-607.