Хіастоліт
| Хіастоліт | |
|---|---|
 | |
 Хіастоліт у Вікісховищі |
Хіастоліт (рос. хиастолит; англ. chiastolite; нім. Chiastolith m) — мінерал, червоно-коричневий різновид андалузиту. Від грецьк. «хіастос» — перехресний і «літос» — камінь (D.L.G.Karsten). 1800. Синоніми: говденіт, камінь пустотілий, хрестовик (хрестовий камінь), мараніт, стеаліт, хауденіт, шпат пустотілий.
Опис[ред. | ред. код]
Спостерігається в глинистих сланцях у вигляді білих видовжених кристалів, звичайно порожнистих, іноді заповнених глинистою або вуглистою речовиною, включеннями графіту. У поперечному перерізі кристалічні включення утворюють чорний хрест на сірому або білуватому фоні. Порфіробласти у вузлуватих сланцях.
Поширення[ред. | ред. код]
Знахідки: Гефріс (Фіхтель, Баварія, ФРН), Сантьяґо де-Компостелла (Галісія, Іспанія), Ла-Кароліна (Піренеї, Франція), Аннаба (Алжир), Говден (штат Південна Австралія), Забайкалля (Росія), Південна Австралія, Болівія, Чилі, Франція (Бретань), Іспанія (Галісія), США (штат Каліфорнія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хіастоліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хіастоліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Mindat with location data [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Margarite pseudomorphs after chiastolite in the Georgetown area, California, Am. Mineralogist 1979 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
