Хімічна іонізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хімічна іонізація (ХІ, CI — Chemical Ionization) — альтернативний метод іонізації газоподібних сполук.

Технічно хімічна іонізація дуже схожа на електронну іонізацію. Різниця полягає в тому, що хімічна іонізація відбувається не у вакуумі, а в розрідженому газі, як правило метані, ізобутані або аміаку. Оскільки частка молекул газу значно перевищує частку молекул аналізованої речовини, відбувається переважна іонізація газу. Реакційний газ іонізують пучком електронів при тиску приблизно 1 mbar:

CH4 + e = CH4.+ + 2e

Іони розпадаються або, більшою мірою, реагують з неіонізованими молекулами газу (довжина вільного пробігу становить приблизно 0,004 см, тому найімовірнішими є міжмолекулярні реакції):

CH4 + CH4.+ = CH3. + CH5+

У разі метану, іон CH5+ є сильною кислотою, яка передає протон аналізованим молекулам M, тим самим іонізуючи їх:

CH5+ + M = CH4 + MH+

Оскільки під час хімічної іонізації утворюється багато побічних продуктів іонізації газу, можливе утворення аддуктів, наприклад:

CH3+ + M = (M+CH3)+

Таким чином, відбувається м'яка іонізація аналізованих молекул, яка не викликає значної фрагментації, на відміну від електронної іонізації.

Вибір газу для хімічної іонізації визначається його спорідненістю з протоном у газовій фазі. Вона зростає в ряду:

CH4 < C4H10 < NH3

Таким чином, якщо за допомогою метану можна іонізувати практично будь-які леткі речовини, то за допомогою аміаку — тільки сильні основи, наприклад, аміни. Таким чином досягається селективність.

Хімічна іонізація дозволяє отримати спектр молекулярного іона аналізованої речовини, однак ускладнює вивчення його структури через відсутність фрагментації.

Переваги в порівнянні з електронним ударом:

  • низька фрагментація, інтенсивний пік квазімолекулярного іона M+, який зазвичай відсутній при електронному ударі;
  • реакційний газ може бути використаний як газ-носій в ГХ/МС;
  • різні газові реакції забезпечують широкі можливості використання інтуїції при структурному аналізі.

Недоліки у порівнянні з електронним ударом:

  • зазвичай спостерігається тільки квазімолекулярний іон у вигляді [M-1]+, [M+1]+;
  • часта недостатня фрагментація ускладнює структурний аналіз;
  • мале значення відношення m/z — часто на рівні шуму.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]