Цем'янка
Цем'янка (від лат. caementum «щебінь») — цегляний або керамічний дрібняк, який додається у вапняний розчин для кладіння стін, і сам цей розчин. Широко використовувалась у стародавньому будівництві як сполучна речовина, аналогічно сучасному цементу. Застосування цем'янки — характерна риса кам'яної архітектури Київської Русі, яку знаходять у найголовніших пам'ятках Києва (Софійський собор, Десятинна церква), Чернігова, Переяслава і т. д[1]. Також була поширена на білоруських землях, починаючи з X ст., застосовувалась до кінця XVI — початку XVII століття[2].
Оскільки цегла була кольорова, цем'янка як розчин виходила пофарбована. Це дало підстави сучасним будівельним компаніям назвати цем'янкой фарбу для стін, яка являє собою вапняний розчин з подрібненими до мікроскопічних розмірів частками цегли[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Е. Ю. Медникова, А. А. Пескова. Строительные растворы из архитектурных памятников южной Руси [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини: [Інтернет-альманах].
- ↑ Цамянка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Довідник "Архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтва" (біл.)
- ↑ Ника Сатера. Древний рецепт[недоступне посилання] // Дом, № 42.
Джерела[ред. | ред. код]
- Єгоров К. М., Менделєєв Д. І. Цементы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)