Центральна школа Марселя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна школа Марселя
43°20′29″ пн. ш. 5°26′17″ сх. д. / 43.341388888916775° пн. ш. 5.4380555555833778° сх. д. / 43.341388888916775; 5.4380555555833778Координати: 43°20′29″ пн. ш. 5°26′17″ сх. д. / 43.341388888916775° пн. ш. 5.4380555555833778° сх. д. / 43.341388888916775; 5.4380555555833778
Тип Інженерна школа у Франції
Країна  Франція
Гасло Esprit d’innovation + sens des responsabilités
Засновано 1891
Засновник Jules Macé de Lepinayd
Студентів 1100, 875[1], 996[1], 1101[1], 607[1], 701[1], 1049[1], 1111[1], 518[1], 658[1], 1155[1], 544[1], 796[1], 919[1], 1127[1], 591[1], 1165[1] і 1105[1]
Членство у
  • Conférence des Grandes Écolesd, Асоціація інженерних університетів Європи, Couperin Consortiumd[2], École centrale, Renaterd[3] і UFA / DFH / FGU[4]
    • Штаб-квартира Марсель
    Сайт centrale-mediterranee.fr
    Мапа
    CMNS: École centrale de Marseille у Вікісховищі

    Центральна школа Марселя (фр. École Centrale de Marseille) — провідна аспірантура інженерної школи (або Grande école of engineering ), розташована в Марселі, другому за величиною місті Франції. École Centrale de Marseille була створена в 2006 році шляхом злиття різних попередніх установ і бере свій початок від École d'ingénieurs de Marseille, заснованої в 1890 році. Це одна з Центральних вищих шкіл (Париж, Ліон, Лілль, Нант, Марсель і Пекін) і член мережі TIME (Top Industrial Managers for Europe).

    Академічний профіль[ред. | ред. код]

    Ecole Centrale de Marseille є багатопрофільною школою, де переважна більшість учнів витримали два-три роки інтенсивної підготовки з математики та фізики (відомі як prepa ). Студенти не мають жодної конкретної спеціальності до останнього року (рівень магістра), протягом якого вони повинні вибрати один з кількох факультативів:

    • Машинобудування
    • Хімічна інженерія
    • Фізика, оптика та електротехніка
    • Ділове адміністрування та фінанси
    • Математика та інформатика

    Програми обміну[ред. | ред. код]

    Будучи частиною мережі TIME ( Top Industrial Managers for Europe), школа має програму обміну з багатьма університетами по всьому світу, серед яких Мюнхенський технічний університет (Німеччина), Кренфілдський університет (Велика Британія), Королівський технологічний інститут (Швеція), Пенсильванія (США), Університет Сан-Паулу (Бразилія), Університет Ватерлоо (Канада), Університет Кейо (Японія) або Університет Чилі (Чилі).

    Випускники[ред. | ред. код]

    Мережа випускників складається з понад 14 000 випускників[5].

    Видатні випускники[ред. | ред. код]

    • Сімон Мері, співзасновник у 1899 році французької автомобільної компанії Turcat-Méry
    • Маліка Аймер (1956–), лауреат премії Ірен Жоліо-Кюрі за жінки та бізнес у 2009 році
    • Ален Дутей (1969), колишній головний операційний директор STMicroelectronics, колишній генеральний директор ST-Ericsson
    • Франсуа Гібер (1978), генеральний директор STMicroelectronics Asia-Pacific

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ministère de l'Enseignement supérieur et de la Recherche data.gouv.fr: Plateforme ouverte des données publiques françaises — 2011.
    2. ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    3. ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
    4. ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    5. ↑ https://www.centraliens-marseille.fr

    Посилання[ред. | ред. код]

    Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральна_школа_Марселя&oldid=39557469