Церква Преображення Господнього (Тернопіль, УГКЦ)
| Церква Преображення Господнього | |
|---|---|
 | |
| 49°34′57″ пн. ш. 25°33′05″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 25.55139° сх. д.Координати: 49°34′57″ пн. ш. 25°33′05″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 25.55139° сх. д. | |
| Тип споруди | парафіяльна церква |
| Сучасний статус | парафіяльна церква |
| Розташування | Україна, Тернопіль |
| Художник | Ігор Зілінко |
| Початок будівництва | 1851 |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам’ятка архітектури |
| Юрисдикція | Деканат м. Тернополя — Центральний, Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ |
| Керівництво | о. Василь Чамарник |
| Адреса | вулиця Мирна, 38, Тернопіль, Тернопільська область |
  Церква Преображення Господнього (Тернопіль, УГКЦ) (Україна) | |
 | |
 Церква Преображення Господнього у Вікісховищі | |
Церква Преображення Господнього — українська греко-католицька церква у місті Тернополі. Належить до парафії Преображення Господнього деканату Тернопіль-Центр Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.
До парафії належить 350 осіб.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 1923[1].
Історія[ред. | ред. код]
Храм розташований у колишньому селі, нині частині Тернополя — Пронятині.
Церкву збудовано у 1851 році. Будівничі — Федько Бойко, Тимко Ваврів, Павло Буяр та інші.
Розпис храму та іконостас виконано під керівництвом Ігоря Зілінка у 1992—1994 роках.
Новозбудована церква у 1851 році стала дочірньою церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Кутківцях. У 1851—1902 роках парафія була дочірньою і підпорядковувалася кутківецькій. У 1902-1934 парафією опікувалися отці василіяни, зокрема о. Михайло Котович.
Наприкінці 1934 року місцеві парафіяни здобули незалежність від парафії в Кутківцях. Тоді ж для нового пароха облаштували п'ятикімнатний будинок та збудували господарське приміщення неподалік від церкви. Раніше цей будинок слугував читальнею. Парохом було призначено ієромонаха Михайла Лемішку, ЧНІ.
У 1946 році місцевий парох приєднався до Львівського псевдособору і перейшов до Російської Православної Церкви.
У 1960—1991 роках парафію закрила радянська окупаційна влада, проте парафія продовжувала діяти підпільно.
Після виходу УГКЦ з підпілля, парафію було знову утворено 24 липня 1991 року, а переєстровано згідно з новим статутом 25 січня 2009 року.
У 1992 році відбулася єпископська візитація владики Михайла (Сабриги).
Парохи[ред. | ред. код]
- 1851—1902 (кутківецькі парохи): о. Василь Комарницький, о. Ясеницький;
- 1902—1934: отець-василіянин Михайло Котович;
- 1934—1938: отець-редемпторист Михайло Лемішка;
- 1938—1958 (від 1946 — РПЦ): о. Михайло Стадник;
- 1958—1960: отець Володимир Зарічний;
- 1991—1992: отець Зиновій Афінець;
- 1992—2007: отець Іван Якимів;
- 2007: отець Петро Бурак;
- 2007-донині: отець Василь Чамарник.
Життя парафії[ред. | ред. код]
При парафії діють спільноти:
- архибратство Матері Божої Неустанної Помочі;
- Вівтарна дружина;
- Марійська дружина.
Відбуваються катехизації під проводом сестер Згромадження Сестер Пресвятої Родини.
У 2012 році в парафії відбулося 8 хрещень, 1 вінчання, 13 похоронів.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.