Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя (Белен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя
1°27′02″ пд. ш. 48°30′03″ зх. д. / 1.450694404180099761° пд. ш. 48.50108730461035123° зх. д. / -1.450694404180099761; -48.50108730461035123Координати: 1°27′02″ пд. ш. 48°30′03″ зх. д. / 1.450694404180099761° пд. ш. 48.50108730461035123° зх. д. / -1.450694404180099761; -48.50108730461035123
Тип споруди церква і пам'ятка історії
Розташування  БразиліяБелен
Архітектор Giuseppe Antonio Landid
Початок будівництва 1748
Стиль бароко
Належність католицтво
Єпархія Roman Catholic Archdiocese of Belém do Parád
Стан Культурна спадщина португальського впливуd[1] і heritage asset listed by IPHANd
Адреса Rua Gaspar Viana, 22 - Campina, Belém - PA, 66010-060
Оригінальна назва порт. Igreja de Nossa Senhora das Mercês
Епонім Діва Марія
Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя (Белен). Карта розташування: Бразилія
Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя (Белен)
Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя (Белен) (Бразилія)
Мапа
CMNS: Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя у Вікісховищі

Церква Пресвятої Діви Марії Милосердя (порт. Igreja de Nossa Senhora das Mercês) — католицька церква у місті Белен, штат Пара, Бразилія. Розташований на площі Visconde do Rio Branco. Входить до складу архієпархії Белен-до-Пара. Національна пам'ятка (ID 388).

Перший храм Пресвятої Діви Марії в Белені був побудований в 1640 році ченцями Педро де ла Руа Кірне і Жоаном да Мерсеш (Pedro de La Rua Cirne, Frei João da Mercês) з чернечого ордена мерседаріїв. Цей храм був частиною монастиря на честь Божого Милосердя.

У 1748 році на цьому ж місці почалося будівництво нового однойменного храму в стилі примітивного бароко за проектом італійського архітектора Джузеппе Ланді[2].

У 1763 році відбулося освячення храму.

У 1794 році ченці вигнані португальською владою з Белена і монастир став використовуватися митницею.

У 1835 році монастир захоплений повстанцями під час Канабажена[2]. В подальший час у храмі та монастирі розташовувалися казарми міліції, військовий арсенал, поштове відділення та батальйон мисливців[2].

У XIX столітті храм покинутий і використовувався міською владою як склад[2].

На початку XX століття передано архієпархії Белен-до-Пара, після чого розпочалися реставраційні роботи.

У 1913 році знову відкрито для богослужіння.

У 1986 році набув статусу Національної пам'ятки.

Пожежа, що сталася в 1978 році, знищила більшу частину приміщень колишнього монастиря, сам же храм не постраждав від вогню.

У 2004 повернуто під опіку ченцям з ордена мерсердаріїв.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]