Цусіма (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цусіма
対馬島

Tsushima-ukr.png

КОРЕЙСЬКА
ПРОТОКА
ЦУСІМСЬКА
ПРОТОКА
Black triangle2.svg
Black triangle2.svg
Black triangle2.svg
Black triangle2.svg
Black triangle2.svg
Map symbol airport 02.png
Anchor pictogram.svg
Anchor pictogram.svg
Anchor pictogram.svg
о. Каміносіма
о. Сімоносіма
Red pog.svg
Фізична карта острова Цусіма
34°25′ пн. ш. 129°20′ сх. д. / 34.417° пн. ш. 129.333° сх. д. / 34.417; 129.333

Цусіма (яп. 対馬, つしま, цусіма) — острів у Японському морі, розташований між Цусімською і Корейською протоками. Належить префектурі Наґасакі, Японія. Є шостим за величиною островом Японського архіпелагу[1] і найбільшим островом префектури Наґасакі.

Острів складається з головного острова Цусіма[2], а також понад сто дрібних островів і скель. Останні є окремими островами, однак їх як правило узагальнюють разом із головним островом під назвою «острів Цусіма».

З 7 століття по 1872 рік Цусіма була самодостатньою адміністративною одиницею — провінцією. Вона відігравала роль японського «вікна» в Корею, через яке до Японії потрапляли економічні та культурні ноу-хау материка. В 1905 році поблизу острова відбулась велика морська битва між флотами Японської і Російської Імперії, в якій останній зазнав нищівної поразки.

Адміністративним центром острова є однойменне місто Цусіма, утворене у 2004 році шляхом злиття семи містечок острова.

Географія[ред.ред. код]

Краєвиди затоки Асо на сході острова Цусіма.

Острів Цусіма розташований в морі Ґенкай, південній частині Японського моря. Він віддалений на північний захід від острова Кюсю на 132 км і на південний схід від Корейського півострова на 49 км. Зі сходу Цусіма омивається Корейською протокою, а з заходу — Цусімською.

Площа Цусіми без урахування дрібних островів становить 696,10 км²[3], а разом з дрібними островами — 708,5 км²[4]. Довжина Цусіми з півночі на південь дорівнює 82 км, а ширина з заходу на схід — 18 км.

Цусіма складається з головного острова Цусіма, що має витягнуту з півночі на південь форму, а також сотні дрібних острівців та скель. У свою чергу головний острів поділяється на «верхній острів» Камінодзіма та «нижній острів» Сімонодзіма[5]. З сотні островів заселеними є лише шість: головний острів, острови Хаку, Ака, Оніносіма, Торіяма й Уні. Усі вони, за винятком останнього, сполучаються штучними перешийками або мостами[6].

Берегова лінія Цусіми скеляста, сильно порізана і утворює численні ріаси. Виняток складають частина східного узбережжя та західний берег «нижнього острова». Протяжність берегової лінії — 915 км[7]. Особливо складні обриси мають центральні та північні береги. З заходу Цусіми розташована затока Асо, а зі сходу — затока Міура. Зокрема, Асо має ріасові береги, багаті на природні порти і чудові пейзажі, зі скелями 100 м висоти.

Рельєф Цусіми гористий і скелястий, непридатний для сільського господарства і транспорту. 89% площі острова покрита лісом. Ця ландшафтна особливість віками змушувала місцевих жителів вести активну торгівлю з Кюсю і Кореєю, а в голодні роки вдаватися до піратства.

Більшість високих гір Цусіми знаходяться на «нижньому острові»:

Ятате (矢立山) — 648,5 м;
Татера (龍良山) — 558,5 м;
Аріаке (有明山) — 558,2 м;
Сіратаке (白嶽) — 515,3 м;

На «верхньому острові» найбільшою вершиною є гора Мітаке (御嶽) — 457,8 м.

Клімат на Цусімі морський вологий субтропічний. Завдяки впливу теплої Цусімської течії, календарний рік на острові відносно теплий, з великою кількістю опадів. Середня річна температура повітря становить 15,5 °C,[8], а середня кількість опадів — 2132,6 мм.[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 国立天文台(編) 平成19年 理科年表 p.565 ISBN 4-621-07763-5
  2. Японською: яп. 対馬島, つしまじま, цусіма-дзіма.
  3. 離島振興対策地域一覧 (2006.3.31)
  4. 構造区域特別区域計画
  5. До пізнього середньовіччя головний острів являв собою єдине ціле. Його було розділено штучними каналами у 1672 і 1900 роках.
  6. На острові Уні розташована запасна база Повтіряних Сил Самооборони Японії.
  7. 対馬市市勢要覧
  8. а б Meteorologic data in Izuhara (厳原), Tsushima by Japan Meteorological Agency(яп.)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 高橋公明 「境界としての対馬島と喜界ヶ島」 第3部「海域世界の交流と境界人」 『日本の歴史ー14、周縁から見た中世日本』, 講談社, 2001.

Посилання[ред.ред. код]