Сріблення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Процес сріблення прикрас у гарячому електроліті (завод у Лауші, Німеччина)

Срі́блення (англ. silvering) — нанесення на поверхню металевих і неметалевих виробів шару срібла (завтовшки від часток мкм до 30 мкм) для захисту від корозії в агресивних середовищах, підвищення електропровідності, відбивної здатності, антифрикційних властивостей, зниження перехідного електричного опору, а також у декоративних цілях; покриття із срібла може служити підшаром при осадженні інших благородних металів.

Методи сріблення[ред. | ред. код]

Срібло наносять:

Використання[ред. | ред. код]

Товщина срібних покриттів вибирається залежно від умов експлуатації виробів та обраної технології сріблення. Сріблом покривають апаратуру харчової промисловості, столові приладдя, посуд; сріблення використовується для покриття робочої поверхні автомобільних фар, прожекторів і дзеркал, у виробництві сталевих підшипників; в електро- і радіотехнічній промисловості тощо. Сріблення використовують і з декоративною метою.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Буркат Г. К. Серебрение, золочение, палладирование и родирование. — Л.: Машиностроение, 1984. — 86 с.

Посилання[ред. | ред. код]