Чві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чві
Twi
Поширена в: Гана Гана
Носії: 6,4 млн (2004)[1]
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезькі мови
Атлантичні мови
Вольта-конголезькі мови
Мови ква
Аканські мови
Акан
Офіційний статус
Офіційна: немає
Коди мови
ISO 639-1 tw
ISO 639-2 twi
ISO 639-3 twi

Чві (тві; / tɕʷiː/) — одне з нарічч мови акан, іноді розглядається або як окрема мова, або як два наріччя: ашанті-чві і аквапім-чві.

Поширена в Гані серед народностей аквапім (власне чві), ашанті (Асанте), ачем, денчіра, акваму та інших, що входять до складу власне аканів. Число носіїв — близько 6,4 млн чол. Відноситься до аканських мов сім'ї ква.

Фонологія[ред.ред. код]

Як і всім іншим аканським мовам, мові чві властиві значна палаталізація, гармонія голосних і каскад тонів.

Приголосні[ред.ред. код]

Перед голосними переднього ряду всі приголосні мови чві палаталізуются, а плозивні приголосні деякою мірою стають афирикатами.

губні альвеолярні велярні Велярні огублені
змичні приголосні, глухі /p/ [pʰ ] <p> /t/ [tʰ , t ç i ] <t, ti> /k/ [kʰ, tɕʰi~cçʰi] <k, kyi> /kʷ/ [kʷ, tɕʷi ] <kw, twi>
змичні приголосні, дзвінкі /b/ [b] ''' /d/ [d] <d> /g/ [ɡ, dʒ, dʑi~ɟʝi] < g, dw, gyi> /ɡʷ/ [ɡʷ, dʑʷi] <gw, dwi>
фрикативні /f/ [f] <f> /s/ [s] <s> /h/ [h, çi] <h, hyi> /hʷ/ [hʷ, çʷi] <hw, hwi>
Носові /m/ [m] <m> /n/ [n, ŋ, ɲ, ɲĩ] <n, ngi> /nʷ/ [ŋŋʷ, ɲʷĩ] <nw, nu>
Гемінати носові /nn/ [ŋː, ɲːĩ] <ng, nyi, nnyi> /nnʷ/ [ɲɲʷĩ] <nw>
Плавні /r/ [ɾ, r, ɽ] <r> /w/ [w, ɥi] <w, wi>

Голосні[ред.ред. код]

В аканських мовах є 15 голосних: п'ять «напружених» (просунутий корінь язика, або + ATR = Advanced tongue root), п'ять «слабких» голосних (відсунутий корінь язика, або-ATR), які не зовсім адекватно передаються в орфографії знаками для 7 голосних, і п'ять носових голосних. Різниця між напруженою і слабкою формою a проводиться тільки в говірці фанті; в чві обидва звучать приблизно як [ɑ]. Пари голосних e ( /e̘/ і /i/), o ( /o̘/ і /u/) нерідко у вимові не розрізняються.

Орфографія Просунутий корінь язика Відсунутий корінь язика
I /i̘/ [i]
E /e̘/ [e] /i/ [ɪ~e]
Ɛ /e/ [ɛ]
A /a̘/ [æ] /a/ [ɑ]
Ɔ /o/ [ɔ]
O /o̘/ [o] /u/ [ʊ~o]
U /u̘/ [u]

Сингармонізм за принципом просунутості кореня язика (ATR)[ред.ред. код]

У мові чві, як і в багатьох інших африканських мовах, спостерігається гармонія голосних за принципом відсунутості кореня язика.

  1. Голосні -ATR (з відсунутим коренем язика), за якими йдуть + ATR (з просунутим коренем язика) голосні несреднего ряду /i̘ a̘ u̘/, перетворюються в + ATR. Це явище звичайно відбивається в орфографії: це означає, що орфографічні e ɛ a ɔ o стають ieaou.

Тим не менш, це правило вже не дотримується на письмі для підмета і посессивних займенників. Це правило має перевагу перед наступним.

  1. Після невисоких голосних -ATR (з відсунутим коренем язика) /eao/, середні голосні з просунутим коренем язика (+ATR) /e̘ o̘/ перетворюються на високі голосні -ATR /iu/.

Це явище не відбивається в орфографії, оскільки обидва набори голосних на письмі відображаються як <eo> , і в багатьох діалектах це правило не використовується, різницю між двома голосними втрачено.

Тони[ред.ред. код]

У мові чві склад може мати один з трьох тонів: високий (/H/),середній (/M/) і низький (/L/). Початковий склад може бути тільки високого або низького тону.

Каскад тонів[ред.ред. код]

Фонетична висота трьох тонів залежить від їх оточення, при цьому, у разі передування складу певного тону тон наступного складу може знижуватися, що утворює стійкий ефект, відомий як каскад тонів. Високі /H/ тони мають ту ж висоту, що і попередній /H/ або /M/ тон у межах однієї і тієї ж тонічної фрази, тоді як середні /M/ тони знижують висоту. Це означає, що послідовності /HH/ і /MH/ мають рівний тон, тоді як послідовності /HM/ і /MM/ мають спадний тон. /H/ знижується після /L/. Низький /L/ тон є тоном за замовчуванням, який виникає у таких ситуаціях, як подвоєні префікси. Він завжди знаходиться на нижній межі голосового діапазону мовця, за винятком послідовності /HLH/ — у цьому випадку тон підвищується, але останній /H/ все ж знижується. Таким чином, /HMH/ і /HLH/ вимовляються з різними, але все ж таки дуже схожими тонами. Після першого складу фрази, котрий виділяється, зазвичай в першому високому тоні, відбувається даунстеп. Цей склад звичайно несе наголос.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ethnologue.org

Література[ред.ред. код]

  • JE Redden and N. Owusu (1963, 1995). Twi Basic Course. Foreign Service Institute (Hippocrene reprint). ISBN 0-7818-0394-2
  • Obeng, Samuel Gyasi. (2001). African anthroponymy: An ethnopragmatic and norphophonological study of personal names in Akan and some African societies. LINCOM studies in anthropology 08. Muenchen: LINCOM Europa. ISBN 3-89586-431-5.
  • FA Dolphyne (1996)A Comprehensive Course in Twi (Asante) for the Non-Twi Learner. Ghana University Press, Accra. ISBN 9964-3-0245-2.
  • William Nketia (2004)Twi für Ghana: Wort für Wort.Reise Know-How Verlag, Bielefeld. ISBN 3-89416-346-1. (In German)

Посилання[ред.ред. код]