Чирсков Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чирсков Володимир Григорович
Народився 24 квітня 1935(1935-04-24) (89 років)
Пітерка, Саратовський край, РСФРР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Всеросійський заочний фінансово-економічний інститутd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія Державна премія СРСР

Володимир Григорович Чирсков (24 квітня 1935(19350424), станція Пітерка Пітерського району, тепер Саратовської області, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат Російської РФСР у 1990—1993 роках. Кандидат технічних наук (1978), доктор технічних наук, професор. Член-кореспондент Російської академії природничих наук​ (РАПН) (1994), академік Російської інженерної академії (РІА) (1990).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника.

У 1951—1955 роках — учень Саратовського нафтопромислового технікуму.

У 1955 році працював механіком будівельного управління № 4 тресту «Туймазанафтобуд» міста Октябрський Башкирської АРСР.

У 1955—1958 роках — у Радянській армії.

Член КПРС з 1958 року.

У 1958—1959 роках — механік, головний механік будівельного управління № 3 тресту «Туймазанафтобуд» міста Октябрський Башкирської АРСР.

У 1959 році — головний механік будівельного управління № 3 тресту «Башнафтопромбуд» міста Нефтекамська Башкирської АРСР. У 1959—1966 роках — головний механік тресту «Башнафтопромбуд» міста Нефтекамська Башкирської АРСР.

У 1966—1967 роках — начальник відділу механізації Головтюменнафтогазбуду в місті Тюмені.

У 1967—1973 роках — керуючий тресту «Тюменгазмеханізація».

У 1971 році закінчив Всесоюзний заочний фінансово-економічний інститут.

У 1973—1978 роках — начальник територіального головного управління із будівництва магістральних трубопроводів в районах Півночі і Західного Сибіру Міністерства будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР у місті Тюмені.

У 1978—1983 роках — заступник міністра, у 1983 — 21 лютого 1984 року — 1-й заступник міністра будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

21 лютого 1984 — 1 квітня 1991 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

У 1991—2005 роках — голова правління зовнішньоекономічної асоціації «Зовніштрубопровідбуд».

У жовтні 2005 — жовтні 2012 року — президент Російської спілки нафтогазобудівників.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]