Шавлинські озера

Шавлинські озера
	50°06′05″ пн. ш. 87°25′50″ сх. д. / 50.101388888916773112° пн. ш. 87.43055555558377989° сх. д.Координати: 50°06′05″ пн. ш. 87°25′50″ сх. д. / 50.101388888916773112° пн. ш. 87.43055555558377989° сх. д.
Розташування
Країна	Росія
Геологічні дані
Тип	група озерd
Розміри
Вода
Басейн
Інше
	Шавлинські озера (Росія)
	Шавлинські озера у Вікісховищі

Шавлинські озера — група озер на Алтаї в течії річки Шавли, в районі Північно-Чуйського хребта.

Розташування[ред. | ред. код]

Ланцюжок Шавлинських озер складається з декількох водойм, мають різні найменування в різних джерелах. Верхнє озеро розташоване вище межі лісу, на висоті 2164 м над рівнем моря. Береги пологі, являють собою хаотичне нагромадження уламків скельних порід діаметром до 5 метрів. Нижнє озеро більше за площею, лежить на висоті 1983 м над рівнем моря. На його східному березі, порослому модриновим лісом, розташована велика кількість зручних туристичних стоянок. Західний берег крутий, кам'янистий, місць для стоянок немає.

Туризм[ред. | ред. код]

Шавлинські озера — популярний туристичний об'єкт, мета піших та кінних маршрутів, організованих туристичними компаніями Горно-Алтайська, Бійська, Барнаула та інших міст. Відправною точкою маршруту традиційно є селище Чибіт, що розташоване на Чуйському тракті. Звідси стежка спершу піднімається на плато Ештикол (через перевал Орой, висота бл. 2220 м), потім спускається в долину річки Шавли. Подальший підйом йде по правому (орографічно) березі річки Шавли до Нижнього Шавлинського озера. Загальна протяжність маршруту (туди і назад) становить близько 70 кілометрів. Ділянка стежки до верхнього озера для коней непрохідна, тому в складі кінних турів часто влаштовуються одноденні радіальні виходи на верхнє озеро, базовий табір традиційно організовується на нижньому.

Шавлинські озера часто відвідуються туристами і в складі більш складних туристичних маршрутів. Уздовж лівої притоки Шавли (в деяких джерелах — р. Ліва Шавла) стежка веде на перевал Куранду, в долину річки Куранду, правої притоки Юнгура. Від верхнього озера стежка веде через перевал до підніжжя гори Маашейбаш і витоків струмка Машею, що впадає в Чую. Верхнє озеро лежить біля підніжжя головної гряди Північно-Чуйського хребта з вершинами Мрія, Казка і Красуня (висота до 3700 метрів), кожна з яких має постійне заледеніння і досить складна для сходження.

Опис району[ред. | ред. код]

Природа Шавлинських озер традиційна для цього регіону. На відкритих просторах ліс відсутній або рідкий, переважає модрина, місцями зустрічається сибірський кедр. У захищених горами улоговинах (включаючи східний берег Нижнього Шавлинського озера) ліс густий, з багатим підліском, трапляються чорниця, брусниця, жимолость блакитна. З фауни можна відзначити велику кількість бурундуків, в каменях вище межі лісу поширена пискуха.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Борис Миколайович Делоне, знаменитий російський математик і альпініст, назвав Шавлинське озеро «Чемпіоном краси». Делоне багато разів бував на Кавказі, в швейцарських, французьких, австрійських та італійських Альпах, але, за його словами, нічого подібного там не бачив.

Саме Делоне охрестив одну з гір в околицях Шавлинських озер Красунею. Сусідню з нею назвав Казкою фізик і альпініст Ігор Євгенович Тамм.