Шамко В'ячеслав Євгенович
| В'ячеслав Шамко Шамко В'ячеслав Євгенович | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||
| Alma Mater |
ДВЗРКУ ППО[ru] - 1984 ХВУ - 1999 НАОУ - 2006 | ||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||
| Приналежність |
Україна | ||||||||||||||
| Вид ЗС |
 Повітряні сили | ||||||||||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
.png){kind=small}
.png){kind=small}
Шамко В'ячеслав Євгенович — український воєначальник, генерал-лейтенант. Начальник штабу — перший заступник командувача Повітряних сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році. Герой України (2023).
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1984 році В'ячеслав Євгенович випустився з Дніпропетровського вищого зенітного ракетного командного училища протиповітряної оборони[ru].[1][2] Закінчив Харківський військовий університет у 1999 році, Національну академію оборони України в 2006 році.
У 1986 році старший лейтенант Шамко проходив службу в 540-му зенітному ракетному полку (у 4 ракетному дивізіоні С-300). З липня 1999 року по жовтень 2001 року вже полковник Шамко очолював цей полк.[3]
З жовтня 2001 року по 2003 рік В'ячеслав Євгенович служив командиром 96 зенітної ракетної бригади.[4]
Станом на 2012 рік ― заступник командира Повітряного командування «Центр» з бойової підготовки.[5]
З 2012 по 2014 ― начальник штабу - перший заступник командира ПвК «Захід».
На 2014 рік ― начальник центру авіації та протиповітряної оборони — заступник командувача військ з авіації та протиповітряної оборони Оперативного командування «Північ».[6][7]
У 2015 ― 2016 роках генерал-майор В'ячеслав Шамко командував Повітряним командуванням «Захід».[8][9][10]
З 19 липня 2016 року до літа 2017 року В'ячеслав Євгенович формував Повітряне командування «Схід» і був його першим командиром.[10][11]
У 2017 році генерал-лейтенант Шамко був призначений начальником штабу — першим заступником командувача Повітряних Сил ЗС України.[12][13][14][15]
6 серпня 2023 року Президент Володимир Зеленський вручив «Золоту Зірку» Героя України В'ячеславу Шамку. [16]
Голова Координаційної ради журналу «Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України».[17][18]
Звання[ред. | ред. код]
- Старший лейтенант (1986)[3]
- Полковник[5][7] (1999)
- Генерал-майор (5 грудня 2014)[7]
- Генерал-лейтенант (23 серпня 2017)[13][19]
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 серпня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.[20]
- орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (26 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[21]
- орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (05 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- орден Данила Галицького (11 жовтня 2018) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків.[22]
- медаль «За військову службу Україні» (3 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 17-ї річниці Збройних Сил України.[23]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑
Допис на сторінці випускників ДВЗРКУ ППО у соцмережі «Facebook»
- ↑ Випускники ДВЗРКУ ППО (російською) . Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ а б 540-й зенитный ракетный полк (в/ч 04144). Сайт ветеранів 8-ї окремої армії ППО (російською) . 2 грудня 2016. Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ 96-я зенитная ракетная бригада (в/ч 27309). Сайт ветеранів 8-ї окремої армії ППО (російською) . 18 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ а б В Днепропетровской области завершились командно-штабные мобилизационные учения. Most-Dnepr.info (російською) . 8 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Допомога військовим. 4 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ а б в Указ Президента України від 5 грудня 2014 року № 923/2014 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Прикарпатські авіатори вразили командування Військово-повітряних сил. Бліц info. 4 Червня 2015. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ На Волині відкрили меморіальну дошку загиблому в Краматорську Михайлу Ілляшуку. Гал-інфо. 04 грудня 2015. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ а б Повідомлення MilitaryAviation.in.UA у соціальній мережі «ВКонтакті»
- ↑ Повітряне командування «Cхід» відзначило першу річницю створення. Ukrainian Military Pages. 17 липня 2017. Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ У Харківському університеті Повітряних сил відбувся випуск понад 100 молодих офіцерів. Харківська обласна державна адміністрація. 19 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ а б Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 240/2017 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ У пункті пропуску «Нові Яриловичі» відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами. Державна прикордонна служба України. 25 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Назаркевич, Владислав (16 Грудня 2022). Повітряне командування «Захід» відзначило 18-ту річницю з дня створення. АрміяInform. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Україна може битися й жити, бо є воїни, які очищують наше небо від російського зла – Президент із нагоди Дня Повітряних сил ЗСУ. Офіс Президента України. 6 серпня 2023. Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. №1(34) 2019. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. 1 січня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2023 року. Процитовано 26 січня 2023 року.
- ↑ Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. №1(46) 2022. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. 1 січня 2022. ISSN 2223-456Х. Процитовано 25 березня 2023.
{{cite web}}: Перевірте значення|issn=(довідка) - ↑ Президент України підписав Указ «Про присвоєння військових звань». Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2023 року № 474/2023 «Про присвоєння В.Шамку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 26 квітня 2022 року № 281/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2018 року № 315/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
- ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2008 року № 1138/2008 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Генерал-лейтенанти (Україна)
- Військовики протиповітряних військ України
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена Данила Галицького
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)