Шапран Павло Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шапран Павло Романович
Народився 1914(1914)
Гоголеве Полтавської губернії
Помер 23 березня 1984(1984-03-23)
місто Житомир
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден «Знак Пошани»Орден Червоної ЗіркиОрден Вітчизняної війни II ступеня

Павло Романович Шапран (1914(1914), село Гоголеве Полтавської губернії, тепер селище Великобагачанського району Полтавської області — 23 березня 1984, місто Житомир) — український радянський діяч, 2-й секретар Житомирського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4—6-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З 1930 по 1933 рік — на вчительській та комсомольській роботі, потім працював журналістом.

У 1935—1938 роках — студент Харківського інституту журналістики.

У 1938—1946 роках — у Червоній армії. Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Служив помічником начальника політичного відділу із комсомолу ВПС 34-ї армії та 243-го штурмового авіаційного полку; з грудня 1942 року — заступником командира із політичної частини авіаційної ескадрильї 74-го штурмового авіаційного полку 6-ї повітряної армії Північно-Західного фронту; з 1943 року — заступником командира із політичної частини 33-го штурмового авіаційного полку 6-ї повітряної армії Північно-Західного та 1-го Білоруського фронтів; з січня 1945 року — заступником командира із політичної частини 6-го окремого полку зв'язку ВПС фронту Війська Польського.

У 1946 — березні 1948 року — 2-й секретар, 1-й секретар Борзнянського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.

У березні 1948 — січні 1950 року — секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У з кадрів.

З січня 1950 року — заступник міністра та начальник політичного сектора Міністерства сільського господарства Української РСР.

У січні 1954 — січні 1963 року — 2-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Житомирського сільського обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — березні 1969 року — заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

З березня 1969 — персональний пенсіонер союзного значення у місті Житомирі. Помер після тривалої хвороби.

Звання[ред. | ред. код]

  • капітан
  • гвардії майор

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]