Шарлотта Каан
| Шарлотта Каан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
2 квітня 1860 м. Бостон, Массачусетс, США | |||
| Смерть | 3 липня 1949 (89 років) | |||
| м. Бостон, Массачусетс, США | ||||
| Поховання | Маунт Оберн | |||
| Країна |
 США | |||
| Жанр | живопис | |||
| Діяльність | мисткиня | |||
|
| ||||
 Шарлотта Каан у Вікісховищі | ||||
_%E2%80%93_c._1905.jpg)
Шарлотта Каан (англ. Charlotte Kaan, повне ім'я Charlotte «Emma» Warton Kaan, широко відома як Emma Kaan; 1860–1949) — американська художниця, ілюстраторка і граверка, а також педагог.
Разом зі своїм партнером з життя і мистецтва — Енні Кроуфорд, Шарлотта Каан була пов'язана з рухом мистецтв і ремесел. Вони створювали спільні картини та розробили нову інноваційну техніку для створення недорогих репродукцій своїх робіт.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в Бостоні 2 квітня 1860 року[2] в сім'ї угорських та австрійських іммігрантів — Джорджа Каана (1812—1895) та Марії Вартон (1824—1910) і була четвертою з п'яти дітей[1]. Вони іммігрували до Сполучених Штатів Америки в 1849 році і наступного року оселилися в Бостоні, штат Массачусетс (США).
Початкова освіта Шарлотти проходила в Бостоні, штат Массачусетс, вона закінчила середню школу Сомервіль в 1877 році. Потім пройшла дворічний курс у Бостонській педагогічній школі, яка була створена з метою професійного навчання молодих жінок, які мали намір стати вчителями. У 12-річному віці вона була внесена до федерального перепису 1880 року як вчителька. Продовживши навчання мистецтву в Массачусетській педагогічній школі в Бостоні, отримала диплом про її закінчення 1885 року. До 1888 року включно Шарлотта Каан займалася викладацькою діяльністю в різних школах, поки не взяла відпустку для навчання мистецтву в Європі — в паризьких академіях Колароссі, Делеклюза та Жуліана. Там вона вперше познайомилася з колегою-художником, майбутнім співавтором мистецтва та супутницею по життю — Енні Кроуфорд .[2]
Повернувшись до Америки, 1893 року Каан утримувала власну студію «Studio 10» у Бостоні. Вона продовжувала викладати у середній школі для дівчаток до 1894 року, після чого поїхала на літо до Англії та Ірландії. Її талант художниці утвердився у 1895 році, коли вона була представлена у престижному Паризькому салоні з картиною «Interior de Raccommodeur de Faience» . Після повернення до Бостона вона почала розробляти екслібриси та малювати ілюстрації для книг.
Шарлотта та Енні розділили своє життя, тримали спільну арт-студію у Буффало, штат Нью-Йорк. До 1902 року вони почали експериментувати з новим процесом відтворення своїх оригінальних малюнків, щоби відбитки нагадували акварельні картини — вони знайшли метод рельєфного друку, спеціально адаптований для створення сильних світлотіньових ефектів. Їх ксилографія була зроблена з оригінальних творів мистецтва і надрукована одноколірним чорнилом, а потім оброблена вручну аквареллю. Виготовлення гравюр на дереві не було чимось новим, але використаний метод був унікальним. Обидві жінки викладали уроки малювання та читали лекції у своїй просторій студії. Взимку 1902—1903 років Шарлотта застосувала свої педагогічні навички та досвід, щоб прочитати в студії цикл із десяти лекцій на тему «Art and History in Relation to Art», які були добре відвідувані та отримали позитивні відгуки у місцевих газетах.
Художниці часто разом працювали над картинами, гравюрами чи іншими витворами мистецтва, ставлячи два підписи, що було незвичайною практикою того часу.[1] До 1910 року Шарлотта та Енні досягли піку свого успіху, і їх репутація була забезпечена в художній спільноті — вони користувалися великою повагою в місцевому арт-середовищі. Шарлотта Каан стала членом Buffalo Society of Artists, Buffalo Fine Arts Academy, Arts Club of Buffalo, Town Club Woman's Group та інших художніх спільнот. Вона брала участь у численних групових виставках як у Бостоні, Нью-Йорку, Вірджинії та Чикаго.[2]
Вони продовжували жити в Буффало до кінця життя Енні Кроуфорд. Після смерті подруги Шарлот створила картину, що зображує їх двох у похилому віці, що тримають білі тростини і стоять посеред групи низхідних ангелів. Після смерті Енні вона залишалася в Буффало ще протягом кількох років, після чого переїхала знову до Бостона.
Шарлотта Каан померла від раку 3 липня 1949 року в Бостоні на 90-му році життя та була похована на сімейній ділянці цвинтаря Mt. Auburn Cemetery в Кембриджі, штат Массачусетс.[2]
Після смерті художниць більшість їх робіт було втрачено.[1]
Література[ред. | ред. код]
- Intimate Spirits: Remembering the Art and Lives of Annie Crawford & Emma Kaan, By Michael James і David F. Martin, Western New York Heritage magazine, October 15, 2007.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Emma Kaan. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ а б в г Charlotte «Emma» Warton Kaan. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Intimate Spirits: Remembering the Art and Lives of Annie Crawford & Emma Kaan. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|
