Ксилографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сплячі рицарі Владислав Скочилас (1929)

Ксилогра́фія або дереворит — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.

Історія[ред.ред. код]

History of British Birds (1847). Ксилографія Т. Бьюїка

Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIV — XV століть. У 1780-х роках художник і гравер Томас Бьюїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».

Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку 14 століття. Майже забута у 18 — 19 століттях, втім до того часу відносяться роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії, відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працювали Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.

Техніка[ред.ред. код]

В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.

На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2-5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.

Майстри ксилографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • Видавництво O'Reilly Media використовує характерну техніку ксилографії, зображаючи тварин на більшості обкладинок своїх книг (наприклад: «Programming Perl»).