Швартов
Шварто́в (від нід. zwaartouw, букв. — «важкий трос»)[1], шварто́вний трос, шварто́ви́й трос, шварто́ви́й[2] — сталевий, синтетичний або рослинний трос (або ланцюг), призначений для швартування, тобто кріплення корабля (судна) до причалу або іншого плавзасобу. Є складовою швартовного пристрою. Число швартовів, їх товщина і матеріал залежать від розмірів плавзасобу. У неофіційному мовленні трос чи ланцюг для причалювання судна можуть називати просто «причалом»[3].
На шлюпках замість швартова використовується фа́лінь, що прив'язується до їх носового або кормового рима.
Застосування[ред. | ред. код]
Одним кінцем (зазвичай спорядженим огоном) швартов кріпиться за пал (на березі), рим (на березі, швартовій бочці) або кнехт (на палубі іншого корабля), другим — до кнехта. На малих суднах замість кнехтів для кріплення швартовів застосовуються бітенги або качки. При кріпленні швартова дуплінем (сергою) трос заводиться в рим (або під інші швартови на палі), огинає його і йде назад на кнехт корабля.
Подача швартовів на причал (сусідній корабель) на відстані до 15-25 м здіснюється вручну за допомогою кидальних кінців. Поданий кидальний кінець ув'язується в основу огона швартова, попередньо виведеного в клюз (кіпову планку). При подачі важких швартовів спочатку за допомогою кидального кінця подають провідник — міцний рослинний трос окружністю 60-100 мм, на якому потім вибирають швартов. Для подачі швартовів на великі відстані застосовується лінемет.
Вибирання і травлення швартовів здійснюють швартовними механізмами (шпилями, брашпилями або швартовними лебідками). Для тимчасового закріплення вибраного швартова при його переносі зі швартовного механізму на кнехт використовують стопор, встановлений між клюзом і механізмом (на малих суднах швартов вибирають через кнехт уручну).
Під час стоянки на швартови можуть надівати швартовні щитки, що запобігають проникненню пацюків на судно.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Швартов // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- ↑ Швартовий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Причал // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Самойлов К. И. Швартов, швартоу // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Швартов // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- Швартовы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- А. О. Шабалин и др. Швартовное устройство // Справочник по морской практике. — М. : Воениздат, 1969. (рос.)