Пацюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пацюк
Rattus norvegicus
Rattus norvegicus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia, Glires)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Пацюк (Rattus)
Fischer de Waldheim, 1803
Види
приблизно 50 видів:
R. adustus
R. andamanensis
R. annandalei
R. argentiventer
R. arrogans
R. baluensis
R. blangorum
R. bontanus
R. burrus
R. colletti
R. elaphinus
R. enganus
R. everetti
R. feliceus
R. foramineus
R. fuscipes
R. giluwensis
R. hainaldi
R. hoffmanni
R. hoogerwerfi
R. jobiensis
R. koopmani
R. korinchi
R. leucopus
R. losea
R. lugens
R. lutreolus
R. macleari
R. marmosurus
R. mindorensis
R. mollicomulus
R. montanus
R. mordax
R. morotaiensis
R. nativitatis
R. niobe
R. nitidus
R. norvegicus
R. novaeguineae
R. omichlodes
R. osgoodi
R. palmarum
R. pelurus
R. pococki
R. praetor
R. pyctoris
R. ranjiniae
R. rattus
R. sanila
R. sikkimensis
R. simalurensis
R. sordidus
R. steini
R. stoicus
R. tanezumi
R. tawitawiensis
R. timorensis
R. tiomanicus
R. tunneyi
R. turkestanicus
R. villosissimus
R. xanthurus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rats
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10114
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rattus

Пацюк (Rattus) — рід ссавців родини Мишових (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Нерідко пацюків називають щурами. Ця назва також є вірною, проте не слід плутати з водяними щурами. Назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Довжина тіла 8—30 см, хвіст приблизно такої ж довжини, маса тіла зазвичай не перевищує 500 грам.

Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їх тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їх слух чудовий, очі підходять для нічного способу життя.

Пацюки не мають потових залоз і тепло передається переважно голими областями такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростаючі різці. Пацюки повинні гризти постійно, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, в поєднанні з потужними м'язами щелеп, дозволяють їм жувати майже все, навіть на бетоні й свинцевих трубах були знайдені відмітини їх зубів.

Види[ред.ред. код]

За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них знаходяться в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Поширені переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види отримали всесвітнє поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, й в Україні:

Вважається, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним з найбільш широко розповсюджених видів тварин світової фауни (на рівні з людиною і хатньою мишею). Часто це носії заразних хвороб (наприклад, чуми).

В наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як домашніх тварин.

Символіка[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999, ISBN 0-8018-5789-9.


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.