Шерстюк Олександр Савич
| Шерстюк Олександр Савич | |
|---|---|
| Народився |
1906 село Петропавлівка, тепер село Тарасівка Пологівського району Запорізької області |
| Помер |
6 січня 1975 місто Запоріжжя |
| Національність | українець |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Олександр Савич Шерстюк (1906, село Петропавлівка, тепер село Тарасівка Пологівського району Запорізької області — 6 січня 1975, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, секретар Запорізького обласного комітету КПУ, доцент кафедри історії КПРС Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка за 1977 рік (посмертно).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав із шістнадцятирічного віку ковалем комуни «Авангард» Пологівського району.
У 1928 році закінчив окружну радпартшколу.
У 1928—1929 роках — секретар Оріхівського районного комітету комсомолу (ЛКСМУ).
У 1929—1943 роках — на відповідальній роботі в системі народної освіти.
Закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут.
З 1943 року — завідувач відділу пропаганди і агітації, секретар Пологівського районного комітету КП(б)У Запорізької області.
На 1947—1950 роки — завідувач Запорізького обласного відділу народної освіти.
Потім — заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих; завідувач відділу шкіл і вищих навчальних закладів Запорізького обласного комітету КПУ.
У 1957 — вересні 1961 року — секретар Запорізького обласного комітету КПУ з ідеології.
Працював доцентом кафедри історії КПРС Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря.
Персональний пенсіонер союзного значення в місті Запоріжжі. Помер 6 січня 1975 року після важкої тривалої хвороби.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
- медалі
- Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1977 рік (посмертно); разом з А. Клюненком, В. Рєпіним, А. Фріманом, І. Щербаком за книгу нарисів «Днепровские огни», в якій передає особисті спостереження та враження про відбудову Дніпрогесу та «Запоріжсталі»)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 29 червня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- газета «Запорізька правда» (Запоріжжя) — 7 січня 1975 року.
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |