Запорізька область

Запорізька область
Герб Запорізької області	Прапор Запорізької області
Основні дані
Прізвисько:	—
Країна:	Україна
Утворена:	10 січня 1939 року
Код КОАТУУ:	23000
Населення:	▼ 1794384 (на 1.10.2011)
Площа:	27180 км²
Густота населення:	66 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-61
Обласний центр:	Запоріжжя
Райони:	20
Міста: обласного значення районного значення	5 9
Райони в містах:	7
Смт:	23
Села:	872
Селища:	46
Селищні ради:	23
Сільські ради:	263
Номери автомобілів:	AP
Інтернет-домени:	zaporizhzhe.ua; zp.ua
Обласна влада
пр. Леніна, 164, м. Запоріжжя, 69107
Веб-сторінка:	http://www.zoda.gov.ua
Голова ОДА:	Пеклушенко Олександр Миколайович
Рада:	Запорізька обласна рада
Голова ради:	Матвиенко Павел Дмитриевич

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Географія

Площа

Територія області займає 27,18 тис. кв. км, що становить 4,5% території України.

Рельєф

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні.

Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення в зв’язку з проблемою меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у середньо – східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стискається з донецьким кряжем. На півдні, між приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно – східному напрямі зливається із запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно – східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктуро відповідають південно – східній частині Українського кристалічного масиву, і окраїн приморських (Приазовської і Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв’язуються третьою – Запорізькою внутрішньою рівниною.

Західна частина Приазовської височини

Приазовська височина – головний вододіл області. З нього беруть початок ріки дніпровської системи і Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території Куйбишевського району знаходиться найвища точка області – природна гора Могила – Бельмак, яка підноситься над рівнем моря на 327 м. від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціляй ряд таких природних підвищень. Це Могила – Токмак, Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Камяна. Усі ці підвищення -могили являють собою рештки кристалічних порід, що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний - похилі ший і більш видовжений. Тривала водна ерозія розчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді досягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють пороги і водоспади в руслах рік, а на схилах химерні скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається в басейнах рік Обиточної і Берди. Значне воно і в останній частині височини. Це привило до утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між бардою і Кальміусом, Обиточною і Лозоваткою та Лозоваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100 м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і зв’язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.

Західна частина Приазовської рівнини

Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід – по лінії с. Осипенко (на р. Берді), північніше с. Ольгине, через Андріївку. Основний елемент рельєфу – долинно – балочні форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах рік Корсак і Домузли можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді – перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4 км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цьому схилів в середній течії ріки поширені зсувні тераси.

На узбережжі Азовського моря розвинені зсувні утворення, які створили два своєрідних геоморфологічних ландшафти в районах Ногайськ – Бердянськ і Ботєве – Приморський Посад. На захід від гирла р. Корсак зсувні явища привели до утворення системи добре виявлених псевдо терас, з яких перша, що утворилась наприкінці ХІХ ст., зсунулась у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку 1957 р. тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводи лось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для цього района характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря в бік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно – західному узбережжі області, де поблизу Молочного лиману на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється й утворення лиманів у гирлових частинах Приазовських рік. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обиточна і Федотова з своїм продовженням – островом Бірючим.

Східна окраїна Причорноморської рівнини

Приазовська берегова рівнина поступово зливається з Причорноморською. Умовною межею між ними є ріки Білозерка й Молочна. Основною особливістю Причорноморської рівнини є майже ідеальна рівнинність місцевості. Тут ледве помітно різноманітять поверхню тільки невеликі, мілкі, блюдце подібні пониження - поди. Вони зосереджені між верхів'ями рік Білозерки та Великий і Малий Утлюк, де на площі понад 600 кв. км розташована група 50 подів.

Ця частина Причорноморської рівнини в межах області найбільше піднята над рівнем моря. Абсолютні висоти досягають 85 – 100 м, а на правому березі ріки Молочної до 115 м. У південно – західному напрямі поверхня поступово знижується. Найбільш помітне розчленування рельєфу спостерігається в верхів'ях ріки Білозерки та на правому березі р. Молочної, прорізаному численними короткими, але глибокими балками і ярами.

Запорізька внутрішня рівнина

Хоч Запорізька внутрішня рівнина і є продовженням Причорноморської, проте за своїм походженням відрізняється від неї. Вона відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті українського кристалічного масиву, яке поділяє його на Приазовську і Придніпровську частини. Це зниження виповнене морськими осадами, сучасна поверхня яких є однією з найбільш рівнинних на Україні. Рівнина має похил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240 м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65 м) – за межами області в долині річки Самари. По цій рівнині протікають невеликі ріки системи Дніпра, які беруть свій початок на Приазовській височині. У західній частині рівнина оконтурена долиною Дніпра, озероподібне розширення якої тут обмежене рікою Конкою. Тепер воно заповнене водами Каховського водосховища.

На лівому схилі цього водосховища від с. Балки до Кам'янки – Дніпровської виділяється довга й широка надзаплавна дніпровська тераса, яка відома під назвою Кам'янського поду. На цьому між селами Іванівкою і Водяним та Кам'янкою – Дніпровською розташовані масиви піщаних Кучугур, які мають типово дюнний характер.

Долини рік, що прорізають Запорізьку внутрішню рівнину, мають, як і долина Дніпра, озероподібні розширення. Так, наприклад, на р. Конка з її широкою і мілкою долиною одне розширення знаходиться поблизу м. Оріхова. Воно тяниться на 8 км і досягає в ширину 2 км. Далі долина різко звужується і знову розширюється біля села с. Комишевахи, утворюючи друге, трохи менше за попереднє озероподібне розширення, яке біля с. Малокатеринівки відкривається в широку долину Дніпра. Такі розширення спостерігаються також по річкових долинах рік цієї рівнини Жеребець, Гайчур і Терса. Можливо, тут існували озерні басейни, які в більш вологі періоди були з’єднані суцільними водними потоками, що утворились у ріки.

Південно — східна окраїна Придніпровської височини

У межі Запорізької області своєю південно – східною окраїною вдається Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується в бік Дніпра. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125 – 140 метрів, а на лівому – 110 – 125 м.

Ріка Дніпро, прорізавши цю височину, у минулому утворювала в своєму руслі дев'ять відомих дніпровських порогів. Тепер вони лежать на дні озера яке створене підпором води дніпровської греблі, побудованої на останньому порозі.

Дніпро, вирвавшись із тісних гранітних обіймів кристалічного масиву, за порогами утворює найбільший на Дніпрі острів, названий Хортицею. Він, як величезний корабель з кристалічних порід, поділяє ріку на два рукави – Старий і Новий Дніпро. Ці породи виходили і в руслі нижнього Дніпра, утворюючи забори і перекати, а в руслах пересихаючих рік - окремі скелі.

На правому схилі долини Дніпра спостерігається надзаплавні тераси, які у вигляді окремих островів добре виявлені в районі сіл Розумівки й Біленького.

Південніше с. Біленького на правому схилі долини Дніпра розвинені зсувні тераси, які являють собою хаотичне скупчення різних уступів, що заросли чагарниками.

Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.

Водоймища

Головна річка – Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Конка (149 км ). Вздовж узбережжя Азовського моря – лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км. кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.

Клімат

Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.

Природні ресурси

Фізична карта Запорізької області.

Природно-рекреаційний потенціал

Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.

Корисні копалини

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:

• пегматит – 88,06%,
• апатит – 63,42%,
• марганцева руда – 69,1%,
• вторинні каоліни – 22,9%,
• вогнетривкі глини – 8,6%.

Флора

У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але якщо Ви маєте можливість уважно вивчити фотографії Запоріжжя часів будови ДніпроГЕСу, побачите голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев зустрічалися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя - дуб, верба, дика груша, липа, глід. Аморфа кущова Amorpha fruticosal L - рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є полновластним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.

Фауна

Спостерігається покращання стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5%; 8,0% та 1,0%. На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий. На території Запорізької області мешкають наступні види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни),азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перев’язка звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства. Основними об’єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, дикий кабан, козуля, єнотоподібний собака, вовк, ондатра. З метою відтворення рибних популяцій в районі Каменських та Іванівських Кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища – лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено. В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений. Природно-заповідний фонд Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 54,886 тис. га (310 об’єктів), в тому числі об’єкти загальнодержавного значення, що складають 2,02% загальної площі області.

Історія

Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди.

У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV - XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва - Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. В ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний II Світовою війною.

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу - ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.

Адміністративно-територіальний поділ

20 адміністративних районів, 5 міст обласного підпорядкування (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типа, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр місто Запоріжжя.

Населення

Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2005 склала 1877,2 тис. осіб (4 % населення України, 9 місце).

Кількість міського населення, склаладає 1458,2 тис.осіб, або 76% загальної чисельності по області, сільського – 471,0 тис.осіб, або 24%.

Кількість чоловіків становить 886,6 тис.осіб, або 46%, жінок – 1042,6 тис. осіб, або 54%.

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року складала 1926,8 тис.осіб, в тому числі міське населення – 1452,8, або 75,4, сільське – 474,0 тис.осіб, або 24,6 %; чоловіки – 884,2 або 45,9%, жінки – 1042,6 тис.осіб, або 54,1% .

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис.осіб, або 70,8% загальної кількості населення .

Національний склад населення Запорізької області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 364 095	70,80%
2	Росіяни	476 748	24,74%
3	Болгари	27 764	1,44%
4	Білоруси	12 655	0,66%
5	Вірмени	6 411	0,33%
6	Татари	5 177	0,27%
7	Євреї	4 353	0,23%
8	Грузини	3 899	0,20%
9	Азербайджанці	2 490	0,13%
10	Молдавани	2 476	0,13%
11	Iншi	20 742	1,08%
	Разом	1 926 810	100%

Мовний склад населення області характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення.

Чисельність населення, яке має вищу та повну загальну середню освіту, складає 1203,1 тис.осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у шлюбі, склаладає 952,7 тис.осіб.

Економіка

Промисловість

Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років ХХ ст. з уведенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку дістало машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи.

Нині промисловість Запорізької області — потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запорожсталь», що є єдиним в Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям; «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». У обласному машинобудуванні слід виділити СП «АвтоЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольського моторного і ряду суміжних заводів спільно з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Industries». Що веде підприємство області по виробництву засобів оборони державне підприємство «Іскра». Продукція підприємства має попит на зовнішніх ринках. Запорізький абразивний комбінат провідне підприємство країни по виробництву інструменту на основі синтетичного корунду. ПАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів по індивідуальних замовленнях і є найбільшим серед всіх країн СНД. Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший з них ПО «Кремнійполімер», провідний виробник в Україні каучуків і пластиків на основі кремнийполимера.

Сільське господарство

Запорізька область проводить близько 3,5% валової продукції сільського господарства України. У області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

Фінансові заклади

Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн. дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Індустріалбанк», «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний», тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.

Один зі світових лідерів фінансової діяльності – фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в м. Запоріжжі.

Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, з яких 20 – структурні підрозділи з інших регіонів України.

Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» складають десятки мільярдів доларів.

Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів

Транспорт та зв’язок

Основні залізничні вузли – Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт.Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км. зв’язує всі населені пункти області.Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Харків-Сімферополь-Севастополь, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Велике значення має морський транспорт (головний порт області – Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв’язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти. Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

Соціально-гуманітарна сфера

Освіта

В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується більше 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфіковані кадри спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, з них – один вищий III-IV рівня акредитації (Таврійська державна агротехнічна академія) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.

Культура

Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд – 9,7 млн. примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи - Обласна універсальна наукова бібліотека , її бібліотечний фонд складає 1,5 млн. примірників, з них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі, 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним з кращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.

Релігія

24 грудня 1994 на засіданні Священного Синоду УПЦ МП вирішено освятити Мелітопольський чоловічий монастир Святого Савви Освяченого. Це перший монастир, заснований на території Запорізької та Мелітопольської епархії. При монастирі працює центр реабілітації алкоголіків і наркоманів.

Туризм

Кам'яна могила

Найцікавіші об’єкти туризму:

• Національний заповідник “Хортиця”;
• Антропоморфні стели ІІІ–ІІ тис. до н.е.;
• Кам’яні баби ХІ–VIII ст. до н.е.;
• Козацька фортеця на острові Хортиця, реконструкція XV–XVIII ст.;
• Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р.;
• Земська управа 1912 р. - нині Запорізький краєзнавчий музей;
• Запорізький 700-річний дуб;
• Музей історії запорозького козацтва;
• Давні могили;
• Захаріївська фортеця 1770 р.;
• Собор св. О.Невського XVII ст.;
• Історико-археологічний заповідник “Кам’яна могила”;
• Краєзнавчі музеї;
• Музей народної творчості та етнографії;
• Дніпрогес - гребля гідроелектростанції, побудованої в 1927-1932 роках.

Спорт

В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.

Засоби масової інформації

Станом на 01.02 2006 року в Запорізькій області зареєстровано 602 друкованих видань, з яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1 млн. 500 тисяч примірників. Серед них:

• 25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 тисяч примірників);
• 38 загальнополітичних видань суб’єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);
• 9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);
• 20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисячі примірників);
• 11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);
• 6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);
• 6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);
• 32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);
• 3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).

Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним накладом понад 30 тисяч примірників.

Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин) – 151, решта – винятково російськомовні.

Електронні:

В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70% території області) має Запорізька обласна державна телерадіокомпанія, котра щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі "Запоріжжя". Обласне радіо веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо "Запоріжжя".

В районах області діють комунальні телекомпанії "Мелітополь-ТВ" (м. Мелітополь) та "ТВ-Бердянск" (м. Бердянськ), які засновані та утримуються органами місцевого самоврядування.

Найбільш потужними серед недержавних телекомпаній є: Запорізька незалежна телерадіокомпанія "ТВ-5" (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та ТРК "Алекс" (веде мовлення в дециметровому діапазоні).

Серед приватних радіокомпаній найбільш вагомий інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ "Радіо-три" (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).

Інші телевізійні та радіокомпанії – це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.

Це, зокрема, музичні FM-радіостанції (РК "Великий Луг" (м.Запоріжжя), РК "Ностальжі" (м.Запоріжжя), РК "Шансон" (м.Запоріжжя), РК "Доросле радіо" (м.Запоріжжя"), РК "Азовська хвиля" (м.Бердянськ), РК "Южний простор" (м.Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.

Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.

Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство "Муніципальна телевізійна мережа". Засновник телеканалу - Запорізька міська рада.

Див. також

• Запорізька обласна рада

Запорізька обласна рада - представницький орган влади Запорізької області, який об"єднує 25 громад Запорізької області. За підсумками місцевих виборів, які відбулися 31 жовтня 2010 року (шосте скликання) до складу Запорізької ради обрано 100 депутатів (50 за партійними списками, 50 обрані в мажоритарних округах). Головою Запорізької обласної ради обрано Матвієнка Павла Дмитровича, а першим заступником - Клєпакова Олександра Олексійовича. Найбільша фракція Запорізької обласної ради - фракція Партії регіонів (74 депутата). Голова фракції Партії регіонів - Грозовській Ігорь Міколайович. Знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 64.

Інтернет адреса: www.rada.zp.ua

• Запорізька обласна державна адміністрація

Обласна державна адміністрація Запорізької області є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Запорізька обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Склад Запорізької обласної державної адміністрації формує її голова. Голова Запорізької обласної державної адміністрації призначається на посаду і звільняються з посади Президентом Україниза поданням Кабінету Міністрів України.

Голова Запорізької обласної державної адміністрації при здійсненні своїх повноважень відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний органам виконавчої влади вищого рівня.

Знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 164 З листопада 2011 року Головою Запорізької обласної державної адміністрації керує Пеклушенко Олександр Миколайович. Інтернет адреса: www.zoda.gov.ua

Примітки

Зовнішні медіафайли
Зображення
	Фото на сайті Picasa
Відеофайли
	Відео на сайті Youtube

	Портал «Україна»