Запорізька область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запорізька область
Coat of Arms of Zaporizhzhya Oblast.png Flag of Zaporizhzhya Oblast.png
Герб Запорізької області Прапор Запорізької області
Розташування
Основні дані
Прізвисько:
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КОАТУУ: 23000
Населення: 1 770 144 (на 1.07.2014)
Площа: 27180 км²
Густота населення: 65.9 осіб/км²
Телефонні коди: +380-61
Обласний центр: Запоріжжя
Райони: 20
Міста:

обласного значення
районного значення


5
9
Райони в містах: 7
Смт: 23
Села: 870
Селища: 44
Селищні ради: 23
Сільські ради: 263
Номери автомобілів: AP, KP
Інтернет-домени: zaporizhzhe.ua; zp.ua
Мапа області
Обласна влада
пр. Леніна, 164, м. Запоріжжя, 69107
Веб-сторінка: Запорізька ОДА
Голова ОДА: Баранов Валерій Олексійович
Рада: Запорізька обласна рада
Голова ради: Межейко Віктор Іванович

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року.[1] Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Географія[ред.ред. код]

Площа[ред.ред. код]

Територія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5 % території України.

Рельєф[ред.ред. код]

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні.

Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорації степу та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у середньо-східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Вона простягається на схід і на територію Донецької області, де стикається з Донецьким кряжем. На півдні, між Приазовською височиною і Азовським морем, розміщена західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше ріки Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно—східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно-східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктурно відповідають південно—східній частині Українського кристалічного масиву і окраїн приморських (Приазовської та Причорноморської) рівнин, які розміщені в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою — Запорізькою внутрішньою рівниною.

Західна частина Приазовської височини

Приазовська височина — головний вододіл області. З нього беруть початок ріки дніпровської системи і Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території Куйбишевського району розміщена найвища точка області — природна гора Бельмак-Могила, яка височіє над рівнем моря на 327 м. Від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціла гряда таких природних підвищень. Це могили — Токмак, Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Кам'яна. Усі ці підвищення-могили є рештками кристалічних порід, що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний — похиліший і більш видовжений. Тривала водна ерозія розчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді сягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють пороги і водоспади в руслах рік, а на схилах чудернацькі скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається в басейнах рік Обитічної і Берди. Значне воно і в останній частині височини. Це спричинило утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між Бердою і Кальміусом, Обитічною і Лозуваткою та Лозуваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100 м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і пов'язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.

Західна частина Приазовської рівнини

Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід — по лінії с. Осипенко (на р. Берді), північніше с. Ольгине, через Андріївку. Основний елемент рельєфу — долинно-балкові форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах рік Корсак і Домузли можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді — перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4 км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цих схилах у середній течії ріки поширені зсувні тераси.

На узбережжі Азовського моря розвинені зсувні утворення, які утворили два своєрідних геоморфологічних ландшафти в районах НогайськБердянськ і БотієвеПриморський Посад. На захід від гирла р. Корсак зсувні явища викликали утворення системи добре виявлених псевдотерас, з яких перша, що утворилась наприкінці XIX ст., зсунулася у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку 1957 р. тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводжувалось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря у бік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно—західному узбережжі області, де поблизу Молочного лиману на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється й утворення лиманів у гирлових частинах приазовських рік. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обитічна і Федотова зі своїм продовженням — островом Бирючим.

Східна окраїна Причорноморської рівнини

Приазовська берегова рівнина поступово зливається з Причорноморською. Умовною межею між ними є ріки Білозерка й Молочна. Основною особливістю Причорноморської рівнини є майже ідеальна рівнинність місцевості. Тут ледве помітно різноманітять поверхню тільки невеликі, мілкі, блюдцеподібні пониження — поди. Вони зосереджені між верхів'ями рік Білозерки та Великий і Малий Утлюк, де на площі понад 600 км² розташована група 50 подів.

Ця частина Причорноморської рівнини в межах області найбільше піднята над рівнем моря. Абсолютні висоти сягають 85—100 м, а на правому березі ріки Молочної до 115 м. У південно—західному напрямі поверхня поступово знижується. Найпомітніше розчленування рельєфу спостерігається в верхів'ях ріки Білозерки та на правому березі р. Молочної, прорізаному численними короткими, але глибокими балками і ярами.

Запорізька внутрішня рівнина

Хоч Запорізька внутрішня рівнина і є продовженням Причорноморської, проте за своїм походженням відрізняється від неї. Вона відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті українського кристалічного масиву, яке поділяє його на Приазовську і Придніпровську частини. Це зниження наповнене морськими осадами, сучасна поверхня яких є однією з найбільш рівнинних в Україні. Рівнина має похил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240 м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65 м) — за межами області в долині річки Самари. По цій рівнині протікають невеликі ріки системи Дніпра, які беруть свій початок на Приазовській височині. У західній частині рівнина оконтурена долиною Дніпра, озероподібне розширення якої тут обмежене рікою Кінською. Тепер воно заповнене водами Каховського водосховища.

На лівому схилі цього водосховища від с. Балки до Кам'янки-Дніпровської виділяється довга й широка надзаплавна дніпровська тераса, яка відома під назвою Кам'янського поду. На цьому між селами Іванівкою і Водяним та Кам'янкою-Дніпровською розташовані масиви піщаних кучугур, які мають типово дюнний характер.

Долини рік, що прорізають Запорізьку внутрішню рівнину, мають, як і долина Дніпра, озероподібні розширення. Так, наприклад, на р. Конка з її широкою і мілкою долиною одне розширення розташоване поблизу м. Оріхів. Воно тягнеться на 8 км і сягає в ширину 2 км. Далі долина різко звужується і знову розширюється біля села с. Комишуваха, утворюючи друге, трохи менше за попереднє озероподібне розширення, яке біля смт. Малокатеринівка відкривається в широку долину Дніпра. Такі розширення спостерігаються також по річкових долинах рік цієї рівнини Жеребець, Гайчур і Терса. Можливо, тут існували озерні басейни, які у вологіші періоди були з'єднані суцільними водними потоками, що перетворились у ріки.

Південно—східна окраїна Придніпровської височини

У межі Запорізької області своєю південно—східною окраїною вдається Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується вбік Дніпра. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125–140 метрів, а на лівому — 110–125 м.

Ріка Дніпро, прорізавши цю височину, у минулому утворювала в своєму руслі дев'ять відомих дніпрових порогів. Тепер вони лежать на дні озера, яке створене підпором води дніпровської греблі, побудованої на останньому порозі.

Дніпро, вирвавшись із тісних гранітних обіймів кристалічного масиву, за порогами утворює найбільший на Дніпрі острів, названий Хортицею. Він, як величезний корабель з кристалічних порід, поділяє ріку на два рукави — Старий і Новий Дніпро. Ці породи виходили і в руслі нижнього Дніпра, утворюючи забори і перекати, а в руслах пересихаючих рік — окремі скелі.

На правому схилі долини Дніпра спостерігається надзаплавні тераси, які у вигляді окремих островів добре виявлені в районі сіл Розумівки та Біленького.

Південніше с. Біленького на правому схилі долини Дніпра розвинені зсувні тераси, які являють собою хаотичне скупчення різних уступів, що заросли чагарниками.

Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.

Водоймища[ред.ред. код]

Головна річка — Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Кінська (149 км). Вздовж узбережжя Азовського моря — лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.

Клімат[ред.ред. код]

Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня −4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні — суховії, періодично — «чорна буря». На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Фізична карта Запорізької області

Природно-рекреаційний потенціал[ред.ред. код]

Бердянськ — рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси — солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка — приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні становить:

Флора[ред.ред. код]

Флора судинних рослин області нараховує 1559 видів з 121 родини. Основними еколого-ценотичними групами флори області є степова (бл. 350 видів), синантропна (бл. 700 видів), лучна, болотна, водна, псамофітна, лісова, літоральна, солончакова, гранітна, вапнякова та ін. Близько 220 видів флори області є рідкісними, 57 — занесені до Червоної книги України (2009). 145 видів рослин мають регіональний рівень охорони (2011). У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до 1930-х рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід.

Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд. Степи області розорані, невелики їх осередки знаходяться на схилах балок, берегах річок, приморських схилах. Найзбереженішими в області є флористичні комплекси плавнів, водних просторів Дніпра та акваторії Азовського моря, в меншій мірі — лучні, солончакові та літоральні. Флора області охороняється у 315 об'єктах Природно-заповідного фонду (філії УПСЗ «Камяні Могили»; НПП «Приазовський» і «Великий Луг»; заказниках: «Коса Обитічна», «Дніпровські пороги», «Старобердянський»; пам'ятках природи: «Балка Бальчанська», «уроч. Пристіни», «Гранітні скелі», «Кам'яна могила» та ін.).

Фауна[ред.ред. код]

Спостерігається покращення стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5 %; 8,0 % та 1,0 %.

На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий.

На території Запорізької області мешкають такі види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни), азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства.

Основними об'єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, кабан, сарна, єнот, вовк, ондатра.

З метою відтворення рибних популяцій в районі Кам'янських та Іванівських кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища — лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено.

В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений.

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 122174,44 тис. га (318 об'єктів), в тому числі 23 об'єкти загальнодержавного значення та 295 територій місцевого значення, що становлять 4,49 % від загальної площі області. Одними з найбільших заповідних територій області є - заказник "Молочний лиман" - 19000 га, НПП "Великий Луг" - 16756 га, Приазовський НПП - 78126,92 га (другий НПП за площею в Україні).

Історія[ред.ред. код]

Після татаро-монгольської навали 12371240 років територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу Золотої Орди.

У 1445-му запорізькі степи по лівому берегу Дніпра ввійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини XIX ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV–XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва — Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах — європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу — найпотужнішої гідроелектростанції у Європі на той час. Поруч прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою Світовою війною.

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу — ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 19501970 рр. в області були створені нові галузі індустрії — електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Запоріжжя.

У складі області:

  • районів — 20;
  • районів у містах — 7;
  • населених пунктів — 950, в тому числі:
    • міського типу — 36, в тому числі:
      • міст — 14, в тому числі:
        • міст обласного значення — 5;
        • міст районного значення — 9;
      • селищ міського типу — 22;
    • сільського типу — 914, в тому числі:
      • сіл — 870;
      • селищ — 44.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 20;
  • міських рад — 14;
  • селищних рад — 22;
  • сільських рад — 263.

Райони[ред.ред. код]

Район Адм. центр Адм. устрій
1 Бердянський м. Бердянськ Адм. устрій
2 Василівський м. Василівка Адм. устрій
3 Великобілозерський с. Велика Білозерка Адм. устрій
4 Веселівський смт Веселе Адм. устрій
5 Вільнянський м. Вільнянськ Адм. устрій
6 Гуляйпільський м. Гуляйполе Адм. устрій
7 Запорізький м. Запоріжжя Адм. устрій
8 Кам'янсько-Дніпровський м. Кам'янка-Дніпровська Адм. устрій
9 Куйбишевський смт Куйбишеве Адм. устрій
10 Мелітопольський м. Мелітополь Адм. устрій
11 Михайлівський смт Михайлівка Адм. устрій
12 Новомиколаївський смт Новомиколаївка Адм. устрій
13 Оріхівський м. Оріхів Адм. устрій
14 Пологівський м. Пологи Адм. устрій
15 Приазовський смт Приазовське Адм. устрій
16 Приморський м. Приморськ Адм. устрій
17 Розівський смт Розівка Адм. устрій
18 Токмацький м. Токмак Адм. устрій
19 Чернігівський смт Чернігівка Адм. устрій
20 Якимівський смт Якимівка Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Василівка Василівський район
2 Вільнянськ Вільнянський район
3 Гуляйполе Гуляйпільський район
4 Дніпрорудне Василівський район
5 Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровський район
6 Молочанськ Токмацький район
7 Оріхів Оріхівський район
8 Пологи Пологівський район
9 Приморськ Приморський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Жовтневий м. Запоріжжя
2 Заводський м. Запоріжжя
3 Комунарський м. Запоріжжя
4 Ленінський м. Запоріжжя
5 Орджонікідзевський м. Запоріжжя
6 Хортицький м. Запоріжжя
7 Шевченківський м. Запоріжжя

Демографія[ред.ред. код]

1 січня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 1791,7 тис. осіб (3.9 % населення України, 9 місце), у тому числі міського населення — 1379,3 тис. осіб (77 % загальної чисельності по області), сільського — 412,4 тис. осіб. Природне скорочення населення за 2011 р. зафіксовано в усіх містах та районах області, крім м. Енергодара, в якому відбувся природний приріст, який становив 2,6 особи на 1000 наявного населення. Рівень природного скорочення був найвищим у Новомиколаївському районі (10,8 ‰). Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж у міських поселеннях (11,3 ‰ проти 9,8 ‰). Рівень народжуваності по містах та районах області значно відрізнявся: від 8,7 народжених на 1000 наявного населення в Бердянській міськраді до 13,3 ‰ у Чернігівському районі.[2]

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1926,8 тис. осіб, в тому числі міське населення — 1452,8, або 75,4, сільське — 474,0 тис. осіб, або 24,6 %; чоловіки — 884,2 або 45,9 %, жінки — 1042,6 тис. осіб, або 54,1 %.

Населені пункти з кількістю жителів понад 6,5 тисяч
за даними Держкомстату[3][4]
Запоріжжя 770,7 Василівка 14,0
Мелітополь 157,0 Кам'янка-Дніпровська 13,5
Бердянськ 116,0 Михайлівка 12,5
Енергодар 54,7 Приморськ 12,2
Токмак 33,0 Якимівка 11,9
Пологи 19,9 Веселе 10,1
Дніпрорудне 19,5 Кушугум 8,3
Вільнянськ 15,7 Куйбишеве 7,3
Оріхів 15,3 Молочанськ 7,0
Гуляйполе 14,4 Приазовське 6,8

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис. осіб, або 70,8 % загальної кількості населення.

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Запорізької області за переписом 2001 р.

Національний склад населення Запорізької області станом на 2001 рік[5]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 364 095 70,80 %
2 Росіяни 476 748 24,74 %
3 Болгари 27 764 1,44 %
4 Білоруси 12 655 0,66 %
5 Вірмени 6 411 0,33 %
6 Татари 5 177 0,27 %
7 Євреї 4 353 0,23 %
8 Грузини 3 899 0,20 %
9 Азербайджанці 2 490 0,13 %
10 Молдавани 2 476 0,13 %
11 Інші 20 742 1,08 %
Разом 1 926 810 100,00 %

Мовний склад населення області характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення.

Чисельність населення, яке має вищу та повну загальну середню освіту, становить 1203,1 тис. осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у шлюбі, становить 952,7 тис. осіб.


Вибори[ред.ред. код]

2014[ред.ред. код]

На президентських виборах у 2014 році жителі області проголосували наступним чином:

Кандидат Результат
1 Петро Порошенко 38,15%
2 Сергій Тігіпко 13,74%
3 Юлія Тимошенко 9,73%
4 Вадим Рабінович 6,97%
5 Анатолій Гриценко 6,22%
6 Михайло Добкін 5,98%
7 Олег Ляшко 4,91%
8 Петро Симоненко 4,15%
9 Ольга Богомолець 2,98%
- Інші 4,42%

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років XX ст. із введенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку набуло машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи.

Нині промисловість Запорізької області — потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 56 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запоріжсталь», що є єдиним в Україні підприємством з виробництва тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям. Великими металургійними підприємствами є також «Дніпроспецсталь» та «Запорізький завод феросплавів».

В обласному машинобудуванні слід видокремити завод СП «АвтоЗАЗ» — виробника легкових автомобілів, та державне підприємство «Іскра» — науково-виробничий комплекс, що випускає оборонну продукцію. Запорізький абразивний комбінат — провідне підприємство країни з виробництва інструмента на основі синтетичного корунду. ПАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів за індивідуальними замовленнями і є найбільшим серед всіх країн СНД.

Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший із них — ПО «Кремнійполімер» — провідний український виробник каучуків і пластиків на основі кремнійполимеру.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Запорізька область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України. Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, становить 1761,4 тис. га., Або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва. Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшник на Україні в 2001 р. склала 12,8%. У всіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур. Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі галузі, як птахівництво і свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів. В області працюють 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки, і т. п.). В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними на Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону. Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості. Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.

Будівництво[ред.ред. код]

Фінансові заклади[ред.ред. код]

Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Індустріалбанк», «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний» тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.

Один зі світових лідерів фінансової діяльності — фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в м. Запоріжжі.

Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, із яких 20 — структурні підрозділи з інших регіонів України.

Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» становлять десятки мільярдів доларів.

Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів

Транспорт та зв'язок[ред.ред. код]

Основні залізничні вузли — Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт. Мережа шосейних доріг довжиною 6683 км зв'язує всі населені пункти області. Територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: E58 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ), E105 (Харків-Сімферополь-Севастополь), Н08 (Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя).

Велике значення має морський транспорт (головний порт області — Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв'язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

В області розвинуті всі види зв'язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв'язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа Інтернет у режимі он-лайн використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти.

Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 141,3 злочинів, з них 52,3 тяжких та особливо тяжких.[6]

Соціально-гуманітарна сфера[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується понад 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфікованих спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, із них — один вищий III–IV рівня акредитації (Таврійський державний агротехнологічний університет) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.

Наука[ред.ред. код]

З першої половини 90-х років XX століття в області діє Запорізьке наукове товариство імені Якова Новицького.

Культура[ред.ред. код]

Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд — 9,7 млн примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи — Обласна універсальна наукова бібліотека, її бібліотечний фонд становить 1,5 млн примірників, із них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним із найкращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.

Релігія[ред.ред. код]

24 грудня 1994 на засіданні Священного Синоду УПЦ МП вирішено освятити Мелітопольський чоловічий монастир Святого Савви Освяченого[7]. Це перший монастир, заснований на території Запорізької та Мелітопольської епархії. При монастирі працює центр реабілітації алкоголіків і наркоманів.

Туризм[ред.ред. код]

Найцікавіші об'єкти туризму:

Спорт[ред.ред. код]

В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Друковані[ред.ред. код]

Станом на 01.02 2006 року у Запорізькій області зареєстровано 602 друкованих видань, із яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1 млн. 500 тисяч примірників. Серед них:

  • 25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 примірників);
  • 38 загальнополітичних видань суб'єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);
  • 9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);
  • 20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисяч примірників);
  • 11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);
  • 6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);
  • 6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);
  • 32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);
  • 3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).

Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним накладом понад 30 тисяч примірників.

Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин) — 151, решта — невинятково російськомовні.

Електронні[ред.ред. код]

В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70 % території області) має Запорізька обласна державна телерадіокомпанія, яка щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі «Запоріжжя». Обласне радіо веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо «Запоріжжя».

У районах області діють комунальні телекомпанії "ТРК «Мелітополь» (м. Мелітополь) та «ТВ-Бердянск» (м. Бердянськ), які засновані та підтримуються органами місцевого самоврядування.

Найпотужнішими серед недержавних телекомпаній є Запорізька незалежна телерадіокомпанія ТВ-5 (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та ТРК "Алекс" (веде мовлення в дециметровому діапазоні).

Серед приватних радіокомпаній найвагоміший інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ «Радіо-три» (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).

Інші телевізійні та радіокомпанії — це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.

Це, зокрема, музичні FM-радіостанції (РК «Великий Луг», РК «Ностальжі», РК «Шансон», РК «Доросле радіо» (усі м. Запоріжжя), РК «Азовська хвиля» (м. Бердянськ), РК «Южний простор» (м. Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.

Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.

Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство «Муніципальна телевізійна мережа». Засновник телеканалу — Запорізька міська рада.

Див. також[ред.ред. код]

Запорізька обласна рада — представницький орган влади Запорізької області, який об'єднує 25 громад Запорізької області. За підсумками місцевих виборів, які відбулися 31 жовтня 2010 року (шосте скликання) до складу Запорізької ради обрано 100 депутатів (50 за партійними списками, 50 обрані в мажоритарних округах). Головою Запорізької обласної ради обрано Матвієнка Павла Дмитровича, а першим заступником — Клєпакова Олександра Олексійовича. Найбільша фракція Запорізької обласної ради — фракція Партії регіонів (74 депутата). Голова фракції Партії регіонів — Грозовський Ігор Миколайович. Розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164.

Інтернет адреса: www.rada.zp.ua

Обласна державна адміністрація Запорізької області є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Запорізька обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Склад Запорізької обласної державної адміністрації формує її голова. Голова Запорізької обласної державної адміністрації призначається на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голова Запорізької обласної державної адміністрації при здійсненні своїх повноважень відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний органам виконавчої влади вищого рівня.

Розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164 З листопада 2011 року Головою Запорізької обласної державної адміністрації керує Пеклушенко Олександр Миколайович. Інтернет адреса: www.zoda.gov.ua

Примітки[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні медіафайли
Зображення
Searchtool.svg Фото на сайті Picasa
Відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Відео на сайті Youtube

Джерела[ред.ред. код]