Яворівський Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Олександрович Яворівський
Володимир Олександрович Яворівський

Нині на посаді
На посаді з 26 грудня 2007
Попередник Володимир Яворівський

Народився 11 жовтня 1942(1942-10-11) (71 рік)
село Теклівка, Крижопільський район Вінницької області, яке на той час перебувало у складі Румунії
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія ВО «Батьківщина».png
Особистий підпис
Volodymyr Yavorivskyi Signature 2014.png
Нагороди

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1984

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Христа Спасителя УПЦ КП[1]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України (Народна Рада) 15 травня 1990 12 травня 1994
2-го скликання
ДемПУ 11 травня 1994 12 травня 1998
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012

Володи́мир Олекса́ндрович Яворі́вський (* 11 жовтня 1942, село Теклівка Вінницької області) — український письменник, громадсько-політичний діяч. Член партії ВО «Батьківщина» з 2007 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1942 року в с. Теклівка, яка на той час входила до складу Трансністрії - провінції королівської Румунії, створеної на окупованих українських землях.

1964 року закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «Українська мова та література».

Працював: редактором одеського радіо, кореспондентом редакції газети «Запорізька правда», «Прапор юності», «Літературна Україна», редактором запорізького радіо, кіносценаристом львівського телебачення, літконсультантом, референтом Спілки письменників УРСР, завідувачем відділу прози, заступником головного редактора журналу «Вітчизна». Член Спілки письменників України з 1971 року, Спілки Журналістів України з 1969 року.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Член КПРС з 1981 по 1990 роки. У 19891991 роках — народний депутат СРСР[2], член Міжрегіональної депутатської групи, що була опозиційною до тодішньої влади, у яку входили такі відомі постаті, як Борис Єльцин, Андрій Сахаров, Василь Биков, Віталій Коротич, Анатолій Собчак.

Народний депутат України 1-го, 2-го, 4-го 5-го, 6-го скликань (з 1990 по 1998 роки та з 2002 понині)[3].

Один із засновників Народного Руху України, очолював Оргкомітет Руху, з 1989 року — голова Київської координаційної ради Руху.

Член Демократичної партії України у 19901999 роках, її голова — з грудня 1992 року по березень 1999 рік.

З вересня 1996 року по липень 1999 рік — голова Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка. Член Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка з вересня 1999 року по жовтень 2001 року, член Ради з питань мовної політики при Президентові України з лютого 1997 року по листопад 2001 рік.

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 за Світловодським виборчім округом № 229 Кіровоградської області, висунутий трудовим колективом конструкторського бюро «Сигнал» виробничого об'єднання «Олімп». 1-й тур 52.62 % голосів, 4 претендента. Входив до Народної ради. На час виборів: секретар Спілки письменників України. Голова Комісії з питань Чорнобильської катастрофи (з червня 1990).

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998 за Світловодським виборчім округом № 228 Кіровоградської області, висунутий виборцями. На час виборів: народний депутат України, голова Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, член ДемПУ. Член групи «Конституційний центр» (до цього — член групи «Державність»). Голова підкомітету у зв'язках із співвітчизниками, що мешкають за межами України Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Березень 1998 року — кандидат в народні депутати України від «Блоку демократичних партій — НЕП» по виборчому округу №96 Київської області.

Володимир Яворівський, 9 березня 2003

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 123 Львівської області. «За» 51.16 %, 7 суперників. На час виборів: голова Національної спілки письменників України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), фракції політичної партії «Реформи і порядок» (8 вересня — 13 грудня 2005), фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 13 грудня 2005). Голова підкомітету з питань електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова та інформації (12 червня 2002 — 16 листопада 2005), заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації (з 16 листопада 2005).

Був голова Політради та членом правління партії «Реформи і порядок» з травня 1999 до 2005 року.

Голова НСПУ Віктор Баранов і його попередник Володимир Яворівський. Січень 2012 року

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 22 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Голова Комітету з питань культури і духовності (з 18 липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховна Рада України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 22 в списку. На час виборів: голова Національної спілки письменників України, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Голова Комітету з питань культури і духовності (з 26 грудня 2007).

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати в окрузі № 213 (частина Деснянського району міста Києва)[4].

Голова Національної спілки письменників України з жовтня 2001 по листопад 2011 року.

Впродовж останніх років вів на Першому каналі Українського радіо авторську передачу «20 хвилин з Володимиром Яворівським», останній випуск якої вийшов у ефір 7 липня 2010 року. Рішенням ради Національної радіокомпанії України у рамках переформатування усі авторські передачі були вилучені з ефіру. Передачу було закрито вдруге, перший раз це сталось за президентства Леоніда Даниловича Кучми.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Літературні твори[5][ред.ред. код]

Збірки оповідань[ред.ред. код]

  • 1968 — «А яблука падають…» (Повість та новели)
  • 1971 — «Гроно стиглого винограду» (Новели)
  • 1984 — «Оповідання 1983»

Збірки нарисів[ред.ред. код]

  • 1975 — «Крила, вигострені небом»
  • 1976 — «Тут, на землі»
  • 1980 — «І в морі пам'ятати джерело»
  • 1985 — «Право власного імені»
  • 1993 — «І засурмив янгол…» (у 3-х томах)
  • 2000 — «Вовча ферма»
  • 2002 — «Що ж ми за народ такий?..» (5 томів публіцистики, виданих у різні роки, 5-й — у 2010)

Повісті[ред.ред. код]

  • 1981 — «Вічні Кортеліси» (художньо-документальна повість) [6][7]
  • 1984 — «З висоти вересня» (Повість, оповідання)
  • 2001 — «Перед тим, як жити»
  • За його повістю «Варвара серед варварів» О.Бійма створив телефільм «Прощання з Каїром» (2002).

Романи[ред.ред. код]

Збірка творів[ред.ред. код]

  • 2008 — «Твори у п'яти томах»

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]