Запоріжжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Запоріжжя
Герб Запоріжжя Прапор Запоріжжя
Розташування міста Запоріжжя
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район/міськрада Запорізька міська рада
Код КОАТУУ 2310100000
Засноване 1770
Статус міста з 1806 року
Поділ міста 7 районів
Населення 786 тис. (01.01.2009)
Площа 240 км²
Густота населення 3291,66 осіб/км²
Поштові індекси 69000-499
Телефонний код +380-61(2)
Координати 47°50′16″ пн. ш. 35°8′18″ сх. д.
Водойма Дніпро
Міста-побратими Лінц (Австрія),
Лахті (Фінляндія),
Бельфор (Франція),
Оберхаузен (Німеччина)
День міста 14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Запоріжжя
До Києва
 - фізична 444 км
 - залізницею 633 км
 - автошляхами 544 км
Міська влада
Адреса 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, 224-69-00
Веб-сторінка Запорізька міська рада
Міський голова Карташов Євген Григорович

Запорі́жжямісто в Україні, адміністративний центр Запорізької області, розташований на річці Дніпро. Населення — 781.6 тис. осіб[1]. Місто, разом з навколишніми поселеннями, утворює Запорізьку агломерацію.

Зміст

[ред.] Розташування міста

Фотографія м. Запоріжжя з космосу. Чітко розрізняється о.Хортиця.

Місто Запоріжжя є одним з найбільших адміністративних, індустріальних і культурних центрів півдня України. Воно розташовано на головній воднотранспортній магістралі - р. Дніпро, у місці її перетинання транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь України з центром Росії, Донбас із Криворіжжям і Закарпаттям.

У відповідності зі Зведеною схемою районного планування України Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і несе функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з який має свою зону міжселищного обслуговування.

Так, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значну кількість сіл і проживає понад 2 млн. чоловік.

Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), відрізняється високим рівнем виробничо-господарського освоєння території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища. Приміська зона охоплює Запорізький, Вільнянський, Оріхівський, Василівський і Кам'янсько-Дніпровський адміністративні райони Запорізької області, загальна площа яких складає 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і близько 300 сільський населених пунктів. Загальна чисельність населення складає близько 315 тис. чоловік.

Особливістю міста Запоріжжя є те, що в ньому зосереджено близько 65% продуктивних потужностей області і близько 43% населення області.

[ред.] Історія

Олександрівськ у ХІХ ст.

Запоріжжя вже було центром у часи Середньостогівської культури з поселенням на північно-східному кутку Хортиці і фортецею на острові Байди.

Скіфський перевіз у балці Наумовій у Старого Дніпра.

У 10 сторіччі у часи Київської Русі за князування Ігора і візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного тут вже був Крарійський перевіз в районі острова Хортиця (острів Святого Григорія). Ще на картах 18 сторіччя Кічкаський перевіз (з тюркської “кічкас” – перевіз) називається Велика Татарська Переправа. В південній окраїні Хортиці існував перевіз і місто Протолча, між гирлами річок Мокра Московка і Нижня Хортиця діяв Дніпровий брід.

На Хортиці були поселення бродників (Протолча).

Тут в районі острова Хортиця у 1103 році отримали переломну перемогу над полоцями руські князі Святополк Київський і Володимир.

Тут на острові Мала Хортиця побудував свій замок у 16 сторіччі на перешкоду запорожцям князь Вишневецький.

Місцевість міста входила до Запорожжя - краю вольностей запорозьких козаків. У 1734-75 роках лівобережжя входило до Самарської паланки і правобережжя - до Кодацької паланки.

1770 року на місці сучасного Запоріжжя була закладена Олександрівська фортеця Дніпровської лінії, що у 1806 році перетворилася на місто Олександрівськ. 1921 року Олександрівськ був перейменований на Запоріжжя.

Разом з тим, на місці сучасного Запоріжжя існувало давнє козацьке поселення Вознесенівка.

[ред.] Територія

Дніпрогес

Площа міста Запоріжжя складає 33099 га. Показник території на 1000 жителів - 39 га, що приблизно збігається з такими ж показниками по містам України (40 га) і міста такого ж рівня - Дніпропетровська (33 га).

Більше 4 тис. га зайняті водними просторами (12,8%), порядку 8 тис. га займають промислові, комунально-складські об'єкти, спецтериторії, 17,6% міських земель використовується в сільському господарстві. Вільні міські землі, що складають 1,6% від усієї території міста Запоріжжя, роздроблені і дисперсно розташовані в плані міста.

Забудова міста представлена компактною відкритою структурою і розташована на обох берегах р. Дніпро. Лівобережна частина - лінійна і дуже неоднорідна по функціональному зонуванню. Селітебні території, що розчленовуються транспортними і комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж береги і безпосередньо примикають до промислових територій. У результаті значна частина житлової забудови (до 70%) знаходиться в зонах впливу промислових підприємств.

Правобережна частина міста більш компактна й однорідна по функціональному зонуванню. Промислові підприємства Хортицького промрайону, будучи більш "чистими" в екологічному плані виробництвами, не роблять негативного впливу на житлову забудову.

Однак правобережна частина, будучи відносно сприятливою в екологічному плані, не має досить розвинених транспортних зв'язків з промрайонами міста, що розташовані в його лівобережній частині, та центром Запоріжжя.

В даний час місто має невеликий резерв вільних територій у існуючих межах. Серед територій, можливих до освоєння під селітебну забудову, можна виділити невеликі ділянки в прибережній частині лівого берега (вул. Скельна, Центральний бульвар), райони намиву Миколаївської заплави (житловий масив "Південний"), у правобережній частині (мкр. Бородінський, Хортицький житловий масив, Верхня Хортиця). Крім цього існує невеликий резерв територій у районах можливої реконструкції (Старе місто, Павло-Кічкас).

Вид з ДніпроГЕСу на Запорізький річковий вантажний порт та труби Запоріжсталі вдалині
Місцевість поряд із заводом ім. Войкова

Місто розділене на сім адміністративних районів: Жовтневий, Заводський, Комунарський, Ленінський, Орджонікідзевський, Хортицький, Шевченківський.

[ред.] Економіка

Запоріжжя - великий промисловий центр. Найбільші об'єкти та підприємства:

[ред.] Культура

Козацький фестиваль на о.Хортиця.

Культурний фон міста створюють філармонія, низка музеїв, театри. Серед них:

Театри Музеї

До складу філармонії входять академічний симфонічний оркестр, козацький ансамбль пісні і танцю «Запорожці», камерний оркестр «Мініатюра», три концертні групи музично-тематичного лекторію, вокальний ансамбль «Водограй».

[ред.] Наука

У місті Запоріжжі функціонують такі основні вищі навчальні заклади:

[ред.] Транспорт

[ред.] Інфраструктура та позаміський транспорт

Сучасна транспортна інфраструктура м. Запоріжжя містить у собі систему зовнішнього транспорту - залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річний) транспорт, - магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

Запорізький залізничний вузол утворений перетином двох магістральних ліній: Москва-Харків-Запоріжжя-Сімферополь і Кривий Ріг-Запоріжжя-Донбас.

Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються трьома автостанціями й одним автовокзалом.

Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з Дніпропетровськом, Харковом, Полтавою, центральними і південними областями України, з Чорноморським і Азовським узбережжям.

Вантажні і пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, що розташовані на лівому березі у верхньому і нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС.

Повітряне сполучення забезпечується Запорізьким аеропортом, розташованим у північно-східній частині міста.

Існуюча магістральна вулично-дорожня мережа міста представлена магістралями міського і районного значення. Транспортні зв'язки між лівим і правим берегами здійснюється через греблю Дніпрогесу і мости, що проходять через острів Хортиця.

Головною вулицею міста є проспект Леніна, що перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС. Його довжина складає приблизно 11 км, що робить проспект Леніна однією з найдовших вулиць Європи.

[ред.] Міський транспорт

В місти наявні 12 маршрутів трамваю, 13 маршрутів тролейбусу, біля ста маршрутів автобусів, маршрутних таксі та планується побудувати легке метро.

[ред.] Клімат

Клімат - атлантико-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, що проявляються в окремі роки з особливою інтенсивністю. Літо тепле, звичайно починається в перших числах травня і продовжується до початку жовтня, охоплюючи період біля п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву складає 14 см., найбільша - 35 см.

Середня річна температура + 9,0°С, середня температура в липні + 22,8°С, а в січні - 4,9°С.

Середня глибина промерзання ґрунту - 0,8 метрів, максимальна - близько 1,0 метра.

За умовами забезпеченості вологою територія міста відноситься до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів складає 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу - 480 мм, з водної поверхні - 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.

Відносна вологість повітря о 13 годині складає 60%, найменша - 40% - спостерігається в липні-серпні.

Переважними напрямками вітру в теплий період є північний і північно-східний, у холодний період - північно-східний і східний. Середня швидкість вітру складає 3,8 м/сек, підсилюючись до 4,2 м/сек на окраїнах міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років.

Щорічно, у середньому, місто вкрито туманом 45 днів у році. Найбільше число туманів - 60 у рік.

[ред.] Посилання

[ред.] Ресурси Інтернету

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти