Шимановський Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шимановський Олександр Віталійович
Народився 16 березня 1955(1955-03-16) (69 років)
Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність професор
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Заклад Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського
Посада генеральний директор (з 2011)
Вчене звання доктор технічних наук
Науковий ступінь професор
Батько Шимановський Віталій Миколайович
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки[1]

Олекса́ндр Віта́лійович Шимано́вський (нар. 16 березня 1955, Київ) — український науковець-будівельник, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (2004, будівельна механіка), заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1955 року в Києві. Син науковця-будівельника Віталія Шимановського. 1977 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, де й працював до 1985 року.

Протягом 1985—1995 років — у науково-дослідних й науково-виробничих організаціях промисловості та будівництва. В 1995—2000 роках — професор Київського міжнародного авіаційного університету, з 2000-го — голова правління ВАТ «УкрНДІпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського», від 2010 року — генеральний директор ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського».

Наукові дослідження полягають в галузі будівельної механіки, міцності і стійкості конструкцій.

Розвивав методи чисельного розрахунку, підвищення міцності, визначення ресурсу і перепризначення термінів експлуатації конструкцій — в атомній енергетиці, нафтогазовій промисловості, транспорті та будівництві.

Серед патентів:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]