Шиян Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шиян Андрій Вікторович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 15 грудня 1976(1976-12-15)
Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років)
Іловайськ
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Беркут»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська / 17 ОТБр
Формування
Війни / битви
Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́́й Ві́кторович Шия́н (1976—2014) — український військовик, старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1976 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область). 1994 року закінчив криворізьку ЗОШ № 123. Вчився у Хмельницькій академії внутрішніх справ. Перебуваючи в Кривому Розі, на дискотеці познайомився з дівчиною, з якою пов'язав усе подальше життя — захистив від хуліганів; зустрічалися півтора року — Андрій чекав, коли Катерина закінчить школу. Працював міліціонером у «Беркуті». З 2011-го займався приватним підприємництвом. Їздив в лютому 2014-го на Майдан як учасник Революції Гідності.

В часі війни — командир відділення, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас», псевдо «Беркут». У зоні проведення бойових дій — з 7 червня 2014-го.

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з оточення під Іловайськом.

Без Андрія залишились дружина, двоє дітей — Олександра та Іван.

Тіло не знайдено.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • 3 червня 2016 року в криворізькій школі № 123, котру він закінчив, відкрито меморіальну дошку на його честь.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 37
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]