Шкут
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Шкут, шкута (нід. schuit) — переважно вітрильне, плоскодонне судно басейну Балтійського моря. Найбільш поширене було в водах Західного Бугу та Сяну. Також використовувались в європейській частині Росії та на Каспійському морі.
Мало спереду звужену форму, а носову верхню частину — дещо заокруглену. В задній частині була невелика кімната — буда, де зберігали різні знаряддя праці та продукти, а посередині неї — дерев'яний «стіл»: тут вставляли щоглу. По обидва боки від цього столу було місце для товару, який накривали солом'яними матами.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- С. А. Макарчук Етнографія України, Навчальний посібник, Львів, «Світ», 2004 р.
- Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
- Шкут // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- Шкот // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Электронная библиотека Князева [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.]