Шорін Едуард Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шорін Едуард Олексійович
Народився 4 грудня 1933(1933-12-04)
Миколаїв
Помер 3 серпня 1993(1993-08-03) (59 років)
Миколаїв
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність росіянин
Alma mater Миколаївський кораблебудівний інститут
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1981

Едуа́рд Олексі́йович Шо́рін (4 грудня 1933, місто Миколаїв — 3 серпня 1993, місто Миколаїв) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині начальника цеху Миколаївського суднобудівного заводу. У липні 1941 року разом із родиною був евакуйований до міста Астрахані, де навчався в середній школі. У березні 1944 року родина повернулася до міста Миколаєва. У 1951 році закінчив Миколаївську середню школу № 1.

У 1957 році закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут, здобув спеціальність інженера-суднобудівника.

У 1957 році розпочав трудову діяльність помічником будівника кораблів Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара.

Член КПРС з 1959 року.

У 1959—1961 роках — 1-й секретар Миколаївського міського комітету ЛКСМУ.

У грудні 1961—1964 роках — будівник кораблів, заступник начальника складально-зварювального цеху Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара.

З січня 1964 року — на компартійній роботі. У січні 1964—1965 роках — інструктор відділу оборонної промисловості Миколаївського обласного комітету КПУ. У листопаді 1965—1966 роках — 2-й секретар, а у 1966—1971 роках — 1-й секретар Заводського районного комітету КПУ міста Миколаєва.

У червні 1971—1973 роках — завідувач відділу оборонної промисловості Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 10 грудня 1973 до 1983 року — 1-й секретар Миколаївського міського комітету КПУ Миколаївської області.

З 1983 до 1992 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів — начальник головного планово-економічного управління.

У 1992 році вийшов на пенсію. Помер і похований в Миколаєві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть» (1966).

Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1981) — за створення музею суднобудування і флоту.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

6 листопада 2009 року в Миколаєві на фасаді будинку № 56 на вулиці адмірала Макарова, де у 1968—1993 роках мешкав Е. О. Шорін, була відкрита меморіальна таблиця.

Посилання[ред. | ред. код]