Шпатель
Шпа́тель (від нім. Spatel, заст. Spadel < лат. spatula — «ложечка», «лопаточка»)[1] — інструмент у вигляді скляної, дерев'яної, пластмасової, гумової чи сталевої пластини з ручкою, використовується для перемішування, набирання і нанесення шпаклівок, фарб, а також для очищення поверхонь.
Будівельний шпатель[ред. | ред. код]
Будівельні шпателі використовуються для оздоблювальних робіт: зіскоблювання старої шпаклівки, шпалер і фарб, нанесення і розрівнювання шпаклівки.
Шпатель у живопису[ред. | ред. код]
Шпателі для живопису (мастихіни) використовують для очищення палітри, ґрунтування основи картини, перемішування і нанесення фарб.
Медичний шпатель[ред. | ред. код]
Шпателі використовуються у медичній практиці для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.
У хімічних лабораторіях застосовують лабораторні шпателі: набирання речовин, зіскоблювання осадів.
Скляні мікробіологічні шпателі використовують для розподілу культур мікроорганизмів по живильному середовищу для їх виокремлення і/або ідентификації.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шпатель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 217. — ISBN 978-966-7407-83-4.