Стоматологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
 Зауважте, що Вікіпедія не дає медичних порад та не гарантує достовірності наданої інформації!
Ця стаття відбиває становище в Україні.
Ви можете допомогти проекту, доповнивши її даними, що стосуються інших країн.

Стоматолóгія (від дав.-гр. στοματος — рот, и λογος — слово) — розділ медицини, що стосується зубів, ротової порожнини і суміжних структур. Включає діагностику та лікування їх захворювань і відновлення втрачених чи уражених тканин [1].


Зміст

[ред.] Історія

[ред.] Прадавня історія

З археологічних знахідок під час розкопок Куль-Обської могили коло Керчі і знайденої у ній посудини ІV-ІІІ ст. до н. е., на якій зображено, як наші предки скіфсько-сарматської доби на територіях Північного Причорномор'я надавали допомогу при ушкодженнях зубощелепного апарату[2].

[ред.] Розвиток стоматології в Україні

Перші відомості про зуболікування сягають у давне минуле, проте наук. опрацювання питань С. почалося з 18 ст., а перші зуболікарські школи були засновані у першій половині 19 ст. Виділення С. в окрему мед. науку відбулося в кін. 19 — на поч. 20 ст. 1810 встановлено в Рос. Імперії звання зубного лікаря (1811 їх було лише 24, 1845 — 114, 1883 — 441).

Початки зуболікування на Україні знаходимо вже в ранню добу; з 16 ст. це робили цирульники. Перші праці укр. медиків з С. були написані у 18 ст.: Г. Мокринець, Д. Писчеков й ін. У 19 ст. над проблемами С. працювали серед ін. українці: І. Буяльський, П. Заблоцький-Десятовський (1856 видав перший підручник про хвороби рота та суміжних частин), Ю. Шимановський та ін.

Наприкін. 19 ст. були відкриті на Україні перші зуболікарські школи: в Одесі (1892), Києві (1897), Харкові (1897) і засновані перші зуболікарські товариства. 1919 у Києві створено Держ. Зуболікарський Інститут; 1920 — одонтологічний фак. при Київ., 1921 — при Харківському та катедра одонтології при Одеському мед. інститутах, 1928 — катедри С. при Київ., Харківському, Одеському інститутах вдосконалення лікарів; 1927 засновано Н. Д. Інститут Стоматології в Одесі, який діє як установа Міністерства Охорони Здоров'я УРСР.

Стоматологічну допомогу подають на Україні в поліклініках зубні відділи чи кабінети, зуболікарські кабінети як по містах, так і по селах. У 1973 на Україні працювало 10 366 стоматологів і 8 667 зубних лікарів. 1972 в УРСР були два стоматологічні учбові інститути (Харків і Полтава), три стоматологічні фак. при Київ., Одеському, Львівському мед. інститутах; катедри С. при ін. мед. інститутах та інтах вдосконалення лікарів і 12 зуболікарських шкіл. Укр. Наук. Товариство стоматологів об'єднує 3 318 чл.

Над проблемами С. на Україні, крім згаданих вище лікарів, працювали і працюють: Ю. Гофунґ, М. Фабрикант, І. Новик, О. Марченко, С. Вайсблат, А. Дудукало, П. Стеценко, О. Даценко, В. Маслов, Л. Білейкін, В. Лисенко, І. Гілула, В. Петренко та ін. Журн. та зб. присвячені С.: «Зубоврачебньш ежемесячник» (1913 — 16), «Практическое зубоврачевание» (1910 — 17), «Зубоврачевание» (1920), «Одонтология» (1924 — 30; якийсь час виходив українською мовою), «Проблемы стоматологии», й ін.

Ще у 5 ст. до нашої ери Арістотель описав терміни прорізування зубів, та форму кожного з них. В 1820 р.було зроблено великий крок в розвитку стоматології як науки, відкрили бормашинку, що спрощувала роботу лікаря

[ред.] Розвиток стоматологічної науки у Західній Україні

Відомості про кафедру зуболікування при медико-хірургічному інституті у Львівському університеті датується 1828 роком[3]. Очолив кафедру зуболікування професор зуболікування Карл Прокоп Каліга (Carl Procop Caliga) (1775—1841), який до 1841 року проводив заняття з лікування зубів та дентистики у Львові У 1838 році Карл Прокоп Каліга, на той час професор зуболікування у Львові, на підставі досвіду, набутого під час роботи в кабінетах зуболікування Німеччини, Польщі, Росії, у Відні видає друком підручник — «Про хвороби зубів та засоби їх лікування» (Ueber die Krankheiten der Zähne und die Mittel sie zu heilen) [4]. У 1840 К. Каліга перевидає у Львові книгу «Про хвороби зубів та засоби їх лікування»[5] польською мовою з підсумком німецькою мовою, а згодом італійською мовою в Мілані[6] (книги зберігаються у бібліотеках Львова та Відня).

У 1905-07рр. у Львові при медичному факультеті університету відкрито першу в Україні (у Східній Європі) університетську стоматологічну амбулаторію для підготовки дипломованих лікарів-дентистів та надання спеціалізованої допомоги незаможним прошаркам населення Галичини. Очолив амбулаторію-клініку доц. А. Гонька, згодом доц. Т. Богосєвич [7].

З 1913 р. до 1941 р. Львівську школу стоматології очолював А.Цєшинський — вчений світового рівня, який зробив значний внесок у розвиток української, польської і світової стоматології. У 1907 р. видав «Радіологічний атлас дентистичних знімків» — перше видання у світі у цьому напрямку, був співавтором «правила ізометрії» у рентгенологічному дослідженні зуба, у 1914 р. створив Інститут стоматології при Львівському університеті[8], був одним з співавторів радикальної гінгівектомії (Цешинського-Відмана-Неодіне-Неймана). У 1936 р. А.Цєшинський був відзначений Міжнародною федерацією дeнтистів (FDI) найвищою світовою стоматологічною нагородою «Золотою медаллю Міллера». Впродовж 1940-41рр. був, по суті, першим представником української стоматології у FDI. У 1941 р. професор А.Цєшинський у Львові розстріляний гестапо [9] [10] .

Значний внесок у розвиток львівської стоматологічної школи, зробили М. Янковський, М. Зеньчак, Й. Яжемб, Й. Петрицький, Т. Овінський, С. Чорткавер, Г.Горчинський 30-60рр. ХХ ст.[11], а також перший декан стоматологічного факультету у Львові проф. О. Коваль[12], перша жінка-професор стоматології Галичини Л. Луцик[13], проф. Г. Чучмай, проф. Є. Гоцко 2-га пол. ХХ ст [14] [15].

[ред.] З'їзди стоматологів України[16]

І-й Всеукраїнський стоматологічний з'їзд, 1932 р., м. Одеса. Покращення стоматологічної допомоги населенню України.

ІІ-й Український стоматологічний з'їзд, 1936 р., м. Харків. Патологія і терапія захворювань пульпи, періодонту і щелеп. Покращення сітки і кадрів стоматологічних закладів.

ІІІ-й З'їзд стоматологів Української РСР, 1962 р., м. Одеса. Результати наукової і практичної діяльності стоматологічної служби в Україні. Проблеми пародонтозу.

ІV-й З'їзд стоматологів України, 1970 р. м. Дніпропетровськ. Організація стоматологічної допомоги в Україні. Проблеми пародонтозу та захворювань слизової оболонки порожнини рота. Проблеми хірургічного та ортопедичного лікування хворих з дефектами та деформаціями обличчя і щелеп.

V-й З'їзд стоматологів України, 1978 р., м. Донецьк. Стан стоматологічної допомоги населенню і методи його подальшого вдосконалення. Впровадження наукових досягнень у практику стоматологічних закладів республіки. Диспансеризація населення із захворюваннями пародонту. Надання планової стоматологічної допомоги дітям.

VІ-й З'їзд стоматологів України, 1984 р., м. Полтава. Загальна диспансеризація населення і комплексна профілактика стоматологічних захворювань. Програма підготовки стоматологічних кадрів і розвитку сітки стоматологічних закладів.

VІІ-й З'їзд стоматологів України, 1989 р., м. Львів. Профілактика стоматологічних захворювань, пропаганда гігієнічних знань і навиків за доглядом порожнини рота. Програма профілактики карієсу зубів у дітей і планова санація їх. Профілактика вроджених захворювань щелепно-лицевої ділянки. Попередження запальних процесів вогнищевої інфекції у дітей і дорослого населення.

І (VІІІ) З'їзд Асоціації стоматологів України, 1999 р., м. Київ. Реформування роботи державного та впорядкування діяльності приватного сектору стоматологічної служби. Новітні технології в стоматології.

ІІ (ІХ) З'їзд Асоціації стоматологів України, 2004 р., м. Київ. Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології.

ІІІ (Х) З'їзд Асоціації стоматологів України, 2008 р., м. Полтава. Інноваційні технології в стоматологічну практику.

[ред.] Література

  1. ↑ Українсько-англійський ілюстрований медичний словник Дорланда (переклад 30-го, американського видання) У двох томах, Львів, «Наутілус», 2007.-2272с. Том 2 (1024с.) ISBN 966-8574-07-9
  2. ↑ Думка М. С. Про медицину скіфів (Історико-медичне дослідження). — Київ, ДержМедВидав УРСР, 1960. — 112с.
  3. ↑ Jesionowski M. Historia stomatologii// Warszawa, 1971.
  4. ↑ Taschenbuch der apostolischen Majestat Franz I allerhochsten Namen führenden Universitеt zu Lemberg für das Jahr 1839. — Lemberg, 1839. — S.14-21, 61-71.
  5. ↑ «O chorobach zębow i środkach leczenia takowych» (Ueber die Zahnleiden und ihre Heilung). — Lemberg, Piller. — 1840
  6. ↑ «Manuele per la consevazione dei denti e modo di curarne le malattie». — Milano, Silvestri, 1841
  7. ↑ Магльований А. В., Гриновець В. С., Сулим Ю. В. Університетській стоматологічній клініці у Львові — 100 років // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). — 2006. — № 2 (том ХІІ). — С.156-159.
  8. ↑ Зубачик В. М., Гриновець В. С. Становлення першого у Східній Європі інституту дентистики у Львові. // Український стоматологічний альманах. — 2008. -№ 1. — С. 42-44;
  9. ↑ Гриновець В. С. Нариси історії стоматологічної освіти у Львові. В кн.: Професор Олександр Васильович Коваль — перший декан стоматологічного факультету у Львові. Львів, 2007. — С. 102—107). ISBN 966-8792-33-5
  10. ↑ Гриновець В. С., Магльований А. В., Ступницький Р. М. До 125-річчя народження професора Антонія Цєшинського / Журнал АМН України, т.13, № 4. — С.807-812;
  11. ↑ Ступницький Р. М., Магльований А. В., Гриновець В. С., Кухта В. С. Стоматологічному факультетові у Львові — 50 років. Львів, 2008. — 220с. ISBN 966-8792-16-5
  12. ↑ Готь І. М., Магльований А. В., Гриновець В. С. Професор Олександр Васильович Коваль — перший декан стоматологічного факультету у Львові. Львів, 2007. — 108с.
  13. ↑ Зубачик В. М., Магльований А. В., Гриновець В. С., Кухта С. Й. Біля витоків стоматологічного факультету у Львові: професор Любомира Луцик. Львів, Кварт, 2007. — 108с., 65 іл. ISBN 966-8792-29-7
  14. ↑ Зубачик В. М., Магльований А. В., Кухта С. Й., Цвих Л. О., Гриновець В. С. Професор Г. С. Чучмай — лікар, вчений, педагог. — Львів: Кварт, 2006. — 102 с. ISBN 966-8792-24-6
  15. ↑ Магльований А. В., Зіменковський Б. С., Гриновець В. С., Ступницький Р. М., Готь І. М. Становлення та розвиток стоматологічного факультету у Львові: декан, професор Євстахій Володимирович Гоцко. Львів, ЛНМУ імені Данила Галицького, 2008. — 136с.
  16. ↑ Магльований А. В., Гриновець В. С. З'їзди українських стоматологів як дзеркало розвитку стоматології в Україні //Стоматологія — вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку. Тези ювілейної міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 30-річчю стомат. ф-ту ІФНМУ. — Івано-Франківськ. — 2009. — С.22-23.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F
Особисті інструменти