Щербань Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербань Михайло Федорович
Народився 1905(1905)
місто Кролевець, тепер Сумської області
Помер 28 серпня 1976(1976-08-28)
місто Дніпропетровськ
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater Дніпропетровський металургійний інститут
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»
Орден Жовтневої Революції

Михайло Федорович Щербань (листопад 1905(1905), місто Кролевець, тепер Сумської області — 28 серпня 1976, місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського міськкому КПУ, секретар Дніпропетровського обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ у вересні 1952 — березні 1954 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1917 році у місті Петрограді. Потім працював робітником Катеринославського чавуноливарного заводу та на залізниці.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1924—1926 роках — секретар комітету комсомолу Катеринославського заводу імені Леніна; завідувач відділу Кайдацького районного комітету комсомолу на Катеринославщині.

У 1926—1932 роках — на різних інженерно-технічних посадах на Дніпропетровському трубопрокатному заводі імені Леніна та металургійному заводі імені Петровського.

У 1932—1934 роках — інструктор, завідувач промислового сектору Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У 1937 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.

У 1937—1939 роках — майстер, начальник цеху Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Леніна.

У 1939—1941 роках — головний інженер, директор Маріупольського трубопрокатного заводу імені Куйбишева Сталінської області.

Під час німецько-радянської війни разом із заводом у 1941 року був евакуйований у місто Челябінськ. У 1942—1944 роках — перший директор Челябінського трубопрокатного заводу (ЧТПЗ).

У 1944—1947 роках — заступник директора Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Леніна.

У 1947—1952 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.

У червні 1952 — грудні 1953 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1954—1955 роках — завідувач промислового відділу Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1955—1960 роках — секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ із питань промисловості.

Після виходу на пенсії працював старшим науковим співробітником та керівником сектору Всесоюзного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості у місті Дніпропетровську.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]