Юдомо-Майське нагір'я
Юдомо-Майське нагір'я
рос. Юдомо-Майское нагорье | |
| Країна |  Росія
|
|---|---|
| Регіони | Східний Сибір, Далекий схід |
| Області | Хабаровський край, Республіка Саха (Якутія) |
| Довжина | ~500 км, (Пд-ПдЗ — Пн-ПнС) |
| Найвища точка | Шпиль-Тарбаганнах[1] |
| - координати | 61°09′18″ пн. ш. 138°27′04″ сх. д. / 61.15500° пн. ш. 138.45111° сх. д. |
| - висота | 2213[2] м |
  Юдомо-Майське нагір'я | |
 Юдомо-Майське нагір'я | |
Ю́домо-Ма́йське нагі́р'я (рос. Ю́домо-Ма́йское наго́рье) — нагір'я у Східному Сибіру та на Далекому Сході, на території Хабаровського краю і Республіки Саха (Якутія) Росії.
Географія[ред. | ред. код]
Нагір'я розташоване у Східному Сибіру та Далекому Сході Росії, у північній частині Хабаровського краю і частково у південно-східній частині Республіки Саха (Якутія), у басейні річок Маї та її притоки Юдоми (басейн річки Алдан).
Юдомо-Майське нагір'я простирається від самої південної петлі річки Майї до верхів'їв Аллах-Юня. Північні масиви вищі і переважно сильніше розчленовані, їх вершини сягають до 2000 м. У південній частині, середні висоти становлять 700–800 м.
Найвища точка Юдомо-Майського нагір'я — гора Шпиль-Тарбаганнах (2213 м)[1], за іншими даними висота вершини становить 2184 м[3]. Нагір'я головним чином складено пісковиками і глинистими сланцями[1].
У південній частині нагір'я вирізняються хребет: Челат (1510 м); масиви: Верхньо-Майська група (1563 м) та Майська група (1354 м). У північній частині — хребет: Кутельський (1637 м), гольці Уемляхські (2132 м), Тарбаганахські (2167 м).
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат місцевості надзвичайно суворий, різко континентальний, температури повітря у січні коливаються від −34 до −43 °C. Максимальні морози сягають −58 — −62 °C. Влітку середня температура липня у долинах не перевищує +18 °C. Опадів випадає від 250 до 800 мм на рік, переважна їх частина припадає на другу половину літа[1].
Рослинність[ред. | ред. код]
Більша частина нагір'я вкрита тайгою. В горах яскраво виражена вертикальна зональність розповсюдження рослинності. Ділянки, що примикають до долин, особливо в південній частині, покриті модриновими лісами борового типу. Вище 500 м вони змінюються середньогірською тайгою, яка поширюється до висоти 1000 м. Тут зустрічається саянська ялина і кам'яна береза, в найвищих частинах ростуть рідколистяні низькорослі ліси з мохово-лишайниковим покривом. У північних районах області на масивах вище 1200 м, поширені зарості кедрового сланця і рослинність гірської тундри[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Юдомо-Майське нагір'я [Архівовано 2015-03-19 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Юдомо-Майське нагір'я // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Аркуш карти P-54-XXV,XXVI Аллах-Юнь. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1990 р. (рос.), квадрат: 56х88.
Посилання[ред. | ред. код]
- Юдомо-Майське нагір'я // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Фотографії Юдомо-Майського нагір'я: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11] на Panoramio.com.
Топографічні карти[ред. | ред. код]
- Аркуш карти O-53 р. Майя. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1987 р.
- Аркуш карти O-54 Охотськ. Масштаб: 1:1 000 000.
- Аркуш карти P-53,54 Масштаб: 1:1 000 000.
