Юкка Раухала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юкка Раухала
Юкка Матті Раухала
фін. Jukka Matti Rauhala
Загальна інформація
Національність фінн
Громадянство  Фінляндія
Місце проживання Муурамеd
Теуваd
Еспоо
Народження 1 березня 1959(1959-03-01) (65 років)
Муураме, Центральна Фінляндія, Фінляндія
Зріст 174 см
Вага 72 кг
Спорт
Країна Фінляндія Фінляндія
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Клуб «Teuvan Rivakka» Теува
Нац. збірна Фінляндія Фінляндія
Тренери Вейкко Раухала (його батько)
Тойво Сілланпяє
Участь і здобутки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Фінляндія Фінляндія
Олімпійські ігри
Бронза Лос-Анджелес 1984 вільна боротьба, до 68 кг
Північні чемпіонати з боротьби
Золото Фредрікверк 1975 вільна боротьба, до 48 кг
Срібло Нутодден 1976 вільна боротьба, до 52 кг
Золото Котка 1977 вільна боротьба, до 57 кг
Золото Хапаранда 1978 вільна боротьба, до 57 кг
Золото Раннерс 1979 вільна боротьба, до 62 кг

Юкка Матті Раухала (фін. Jukka Matti Rauhala; нар. 1 березня 1959(19590301), Муураме, Центральна Фінляндія) — фінський борець вільного стилю, чотириразовий чемпіон Північних чемпіонатів, бронзовий призер Олімпійських ігор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боротьбою почав займатися з 1966 року. Виступав за борцівський клуб «Teuvan Rivakka» Теува. Тренери — Вейкко Раухала (його батько), Тойво Сілланпяє.

Найкращого результату в кар'єрі Юкка Раухала досяг на Олімпійських іграх 1984 року, де він виграв свою єдину велику міжнародну медаль — бронзу. За свою кар'єру Раухала також брав участь в Олімпіаді 1988 року, п'яти чемпіонатах світу (1981-83, 1986-87) і восьми чемпіонатах Європи (1980-82, 1984-88), його найкращим місцем було четверте місце в 1981, 1986 і 1987 роках на європейській першості. Він завоював дев'ять титулів чемпіона Фінляндії (1976 у найлегшій вазі, 1977 у найлегшій вазі, 1978 і 1979 у напівлегкій вазі та 1981-83, 1985 та 1986 в легкій вазі).

Раухала закінчив Гельсінський технологічний університет зі ступенем магістра технологічних наук у 1985 році, зосередившись на економіці промисловості та комп'ютерних науках. Після роботи бізнес-аналітиком в OKO Bank Finland у 1984-85 роках, він працював в компанії Hewlett-Packard у 1985-99 роках, починаючи системним інженером і менеджером з маркетингу в офісі у Фінляндії та завершивши свою кар'єру в них як бізнес-менеджер в Сингапурі. З 1999 по 2002 рік Раухала був директором і генеральним менеджером із роботи з клієнтами мобільного інтернету в Nokia Corporation, а потім, з 2002 по 2009 рік, працював в інвестиційній компанії Nordic Venture Partners. З 2010 року — директор ТОВ «Технополіс», що спеціалізується на оренді площ та наданні послуг із супроводу бізнесу.

У 1988-96 роках Раухала був членом правління Федерації боротьби Фінляндії, а в 1993-96 роках і з 2008 року був членом ради директорів Олімпійського комітету Фінляндії. У 2008 році він став президентом Фінської федерації боротьби.

Його молодший брат Пекка також представляв Фінляндію у вільній боротьбі на чотирьох Олімпійських іграх, чотириразовий срібний призер чемпіонатів Європи[1], а його дядько Калерво виграв срібну медаль у греко-римській боротьбі в середній вазі на Олімпіаді 1952 року та бронзову медаль чемпіонату світу 1953 року[2].

Спортивні результати на міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1984 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг Бронза
Літні Олімпійські ігри 1988 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 6

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1982 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 16
Чемпіонат світу з боротьби 1983 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 10
Чемпіонат світу з боротьби 1986 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 5
Чемпіонат світу з боротьби 1987 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 11

Виступи на Чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1980 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 62 кг 11
Чемпіонат Європи з боротьби 1981 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби 1982 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 5
Чемпіонат Європи з боротьби 1986 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби 1987 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби 1988 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 14

Виступи на Північних чемпіонатах[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Північний чемпіонат з боротьби 1975 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 48 кг  Золото
Північний чемпіонат з боротьби 1976 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 52 кг Срібло
Північний чемпіонат з боротьби 1977 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 57 кг  Золото
Північний чемпіонат з боротьби 1978 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 57 кг  Золото
Північний чемпіонат з боротьби 1979 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 62 кг  Золото

Виступи на інших змаганнях[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європейського ринку з боротьби 1979 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 62 кг Срібло
Гран-прі Німеччини з боротьби 1984 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг  Золото
Гран-прі Німеччини з боротьби 1985 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг 9
Гран-прі Німеччини з боротьби 1987 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 68 кг Бронза

Виступи на змаганнях молодших вікових груп[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Північний чемпіонат з боротьби серед юніорів 1976 Фінляндія Фінляндія греко-римська боротьба, до 57 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 1979 Фінляндія Фінляндія вільна боротьба, до 62 кг 5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистика виступів Пекки Раухали на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  2. Статистика виступів Калерво Раухали на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]