Юсис Іван Францевич
| Юсис Іван Францевич | |
|---|---|
| лит. Jonas Jusys | |
| Народження |
1891 Російська імперія |
| Смерть |
2 лютого 1931 Москва, СРСР |
| Нагороди |
  |
 Юсис Іван Францевич у Вікісховищі | |
Іван Францевич Юсис, також Іванас Юсис (лит. Jonas Jusys — 1891—1931) — співробітник ВНК / ДПУ / ОДПУ. Начальник особистої охорони Ф. Е. Дзержинського (до липня 1926) та Й. В. Сталіна (1927—1931). Кавалер ордена Червоного Прапора (1927).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 24 грудня 1891 року в селі Алати Ковенської губернії (нині Литва) в сім'ї заводського селянина-бідняка. Із ранніх років пішов у місто на роботу. До 1913 року працював електромонтером на різних заводах. На початку Лютневої революції активно працював у військових частинах при литовському виконавчому комітеті. У вересні 1917 року в Петрограді вступив у РСДРП(б)[1] і в березні 1918 року направлений на роботу в ВНК[2].
Із жовтня 1923 року — комісар особливих доручень Спецвідділення колегії ОДПУ, потім Оперативного відділу ОДПУ. До липня 1926 року виконував обов'язки начальника особистої охорони Ф. Е. Дзержинського, з 10 червня 1927 року — Й. В. Сталіна (особистий охоронець)[2].
Помер від інфаркту о 12 годині дня 2 лютого 1931 року в Москві[1]. Похований на Новому Донському кладовищі міста Москви.
Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]
- Почесний працівник ВНК-ОДПУ[1]
- Орден Червоного Прапора (Постанова Президії ЦВК СРСР від 14.12.1927[3])
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дочка: Юсис Ада Іванівна (нар. 1921[4])
Посилання[ред. | ред. код]
- Е. Меркачева. Детские шалости товарища Сталина: О кровавом диктаторе дочь его первого охранника вспоминает с теплотой (интервью с Адой Юсис) // Московский комсомолец. — 2010. — Число 8. — 3.