Яблучна кислота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 26 березня 2013.
| Яблучна кислота | |
|---|---|
 Structural formula of oxalic acid
|
|
 Ball-and-stick model of oxalic acid
|
 Space-filling model of oxalic acid
|
| Назва за IUPAC | ethanedioic acid |
| Інші назви | malic acid |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 144-62-7 |
| PubChem | 971 |
| Номер EINECS | 205-634-3 |
| DrugBank | DB03902 |
| KEGG | C00209 |
| Назва MeSH | Malic+acid |
| ChEBI | CHEBI:16995 |
| RTECS | RO2450000 |
| SMILES |
C(=O)(C(=O)O)O
|
| Номер Бейльштейна | 385686 |
| Номер Гмеліна | 2208 |
| 3DMet | B00059 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C2H2O4 |
| Молярна маса | 90,03 г/моль |
| Молекулярна маса | 89,995308552 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Білі кристали |
| Густина | 1,90 г см−3 |
| Тпл | 191 |
| Розчинність (вода) | 90 г дм−3 (при 20 °C) |
| Кислотність (pKa) | 1,25, 4,14[1] |
| Небезпеки | |
| MSDS | External MSDS |
| NFPA 704 |
 1
1
0
|
| Температура спалаху | 166 °C |
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | Оксаліл хлорид Оксалат натрію Оксалат кальцію |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Я́блучна кислота́ HOOC-CH(OH)-CH2-COOH — двоосновна органічна оксикарбонова кислота. Існує в L- та D-формах, а також у рацемічній (оптично неактивній) LD-формі[2]. В природі міститься у барбарисі, винограді, яблуках, малині, горобині, стеблах ревеня, листках махорки. У розчинах тютюну міститься у вигляді солей нікотину. У медицині — складова частина послаблюючих засобів та препаратів від хрипоти. Сприяє засвоєнню заліза та включена до складу гемоглобіну.
Яблучна кислота — проміжний продукт при тканинному диханні, різних типах бродіння. Одержують з плодів горобини і барбарису, застосовують у кондитерському виробництві, у медицині[2].
Посилання[ред.]
- ↑ Bjerrum, J., et al. Stability Constants, Chemical Society, London, 1958.
- ↑ а б Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
