Яловський Віктор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Яловський
Віктор Яловський
Віктор Яловський
Особисті дані
Повне ім'я Яловський Віктор Михайлович
Народження 1 серпня 1965(1965-08-01)
Смерть 8 серпня 2012(2012-08-08) (47 років)
  Харків, Україна
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982—1984 СРСР «Металіст» 6 (0)
1985—1986 СРСР СКА К 68 (2)
1987—1992 СРСР / Україна «Металіст» 84 (1)
1992 Україна «Кремінь» 5 (0)
1993 Україна «Торпедо» Зп 13 (1)
1993—1994 Україна «Темп» 27 (0)
1994 Україна «Поділля» 14 (1)
1995 Україна «Скала» 15 (0)
1996 Україна «Кривбас» 8 (0)
1998 Україна «Зірка» К 9 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ві́ктор Миха́йлович Яло́вський (1 серпня 1965[1] — 8 серпня 2012, Харків, Україна) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника та півзахисника. Відомий перш за все завдяки виступам у харківському «Металісті», шепетівському «Темп» та київському СКА. Майстер спорту СРСР (1988).

Життєпис[ред. | ред. код]

Віктор Яловський — вихованець харківського футболу. До роботи з «дублем» «Металіста» почав залучатися у 1982 році, а 8 червня 1983 року дебютував у основному складі харків'ян у матчі проти "Ністру"замінивши на 87-й хвилині Ігоря Якубовського. У 1985 році Яловського, як і багатьох молодих футболістів за часів СРСР, було призвано до лав радянської армії, внаслідок чого він опинився у київському СКА, де протягом двох сезонів був одним з ключових футболістів. До Харкова повернувся у 1987 році, хоча й надалі виступав переважно за дубль «Металіста». Зоряним часом Яловського і всієї команди став 1988 рік, у якому харків'яни стрибнули вище голови і здобули Кубок СРСР. Після цього сезону Віктор Яловський виборов місце у «основі» та захищав кольори клубу аж до 1992 року, додавши до свого активу участь у фіналі Кубка України 1992.

Сезон 1992/93 виявився для Яловського неоднозначним — він розпочав його у кременчуцькому «Кремені», де проводив на полі аж занадто мало часу, а закінчив у запорізькому «Торпедо». Далі в кар'єрі футболіста були шепетівський «Темп», хмельницьке «Поділля», стрийська «Скала», криворізький «Кривбас» та аматорський «Кристал» з Пархомівки. Останнім клубом Яловського стала кіровоградська «Зірка», де він і закінчив кар'єру в 1998 році.

Після завершення активних виступів Віктор Яловський тривалий час не міг влаштуватися на роботу, адже не мав вищої освіти (залишив інститут, не закінчивши навчання). Певний час працював у тренерському штабі «Металіста» та футбольного клубу «Харків». Після розпаду «Харкова» влаштувався начальником служби охорони у супермаркеті. Помер 8 серпня 2012 року. За словами Руслана Колоколова, Яловський мав серцеву хворобу, що була зумовлена проблемами з судинами на ногах, які в свою чергу виникли внаслідок паління[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні трофеї
Індивідуальні здобутки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 1 серпня 1965 року — офіційна дата народження. Однак, як стверджує екс-одноклубник та родич Яловського Руслан Колоколов, справжньою датою народження футболіста є 31 липня. Подібна «підміна» була зроблена футбольними функціонерами з метою надати Яловському можливість грати за юнацькі збірні на рік молодше.
  2. ↑ Харьковский футболист не мог найти работу без высшего образования (рос.) . «Вечерний Харьков». Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 11 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яловський_Віктор_Михайлович&oldid=35288173