.218 Bee
| .218 Bee | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ліворуч, порівняння з .223 Remington | ||||||||||||||||||||
| Тип набою: | Гвинтівковий | |||||||||||||||||||
| Країна-виробник: |
 США | |||||||||||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||||||||||
| Конструктор: | Winchester | |||||||||||||||||||
| Виробник: | Winchester | |||||||||||||||||||
| Виготовлялось: | 1937 | |||||||||||||||||||
| Варіанти: | .218 Mashburn Bee[1] | |||||||||||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||||||||||
| Схожий набій | .32-20 Winchester | |||||||||||||||||||
| Тип гільзи | Фланцева, пляшкоподібна | |||||||||||||||||||
| Діаметр кулі, мм: | ,224 in (5,7 mm) | |||||||||||||||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | ,242 in (6,1 mm) | |||||||||||||||||||
| Діаметр плеча гільзи, мм: | ,329 in (8,4 mm) | |||||||||||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | ,408 in (10,4 mm) | |||||||||||||||||||
| Товщина фланця гільзи, мм: | ,065 in (1,7 mm) | |||||||||||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 1,345 in (34,2 mm) | |||||||||||||||||||
| Тип капсуля: | Боксер; small rifle | |||||||||||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Джерело: Hodgdon [2] | ||||||||||||||||||||
.218 Bee гвинтівковий набій центрального запалення .22 калібру розроблений для полювання на шкідників компанією Winchester в 1937 році. Спочатку набій використовували в важільній гвинтівці Winchester Модель 65, що, можливо, зрештою призвело до його непопулярності. Набій названо на честь діаметра каналу стволу, в якому знаходиться набій, на відміну від загальної практики в США, коли маркування набою якимось чином відображає діаметр кулі.
Історія[ред. | ред. код]
Набій .218 Bee було розроблено компанією Winchester для використання в важільній гвинтівці Модель 65. Winchester розробили набій шляхом обтискання дульця набою .25-20 Winchester для встановлення кулі діаметром .224. Оскільки набій .32-20 є похідним для набою .25-20, тому можна вважати, що він є похідним і для набою .218 Bee. Набій було представлено як комерційний у 1937 році в їхній важільній гвинтівці Модель 65, яку також заряджати набоями .25-20 та .32-20 Winchester. При цьому гвинтівки Модель 65 під набої .25-20 та .32-20 мали стволи довжиною 560 мм, а гвинтівки під набій .218 Bee мали стволи довжиною 610 мм.
Незважаючи на те, що на ранніх етапах набій був перспективним, він так і не прижився, хоча пізніше Winchester використали його в новій гвинтівці з ковзним затвором Модель 43 та Sako в своїй гвинтівці L-46. Були деякі питання відносно точності набою .218 Bee у порівнянні з набоєм .222, але це, ймовірно, було пов'язано з різницею в точності, властивій гвинтівкам з ковзним затвором, зазвичай під набій .222, і гвинтівкам з важільним затвором, зазвичай під набій .218 Bee. Хоча його і не використовують повсюдно, він, як і раніше, є дуже ефективним набоєм у своєму класі для полювання на дрібних та середніх шкідників на відстані до 180 м. Кілька виробників все ще випускають боєприпаси та гвинтівки.
Продуктивність[ред. | ред. код]
З точки зору продуктивності набій .218 Bee знаходиться між меншим набоєм .22 Hornet й більшим набоєм .222 Remington та більш популярним набоєм .223 Remington. Набій .218 доволі добре показує себе на коротких відстанях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Landis, Charles S. Twenty-Two Caliber Varmint Rifles (1947) Small Arms Technical Publishing Company p.60
- ↑ Hodgdon Online Reloading Data. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 2 серпня 2007.
Джерела[ред. | ред. код]
- The .218 Bee by Chuck Hawks
- Contender Varminting - .218 Bee at Rocky's Reloading Room
